Особливості розвитку туризму в Таїланді. Основні екскурсійні об’єкти та маршрути в Таїланді.

Північно-Східний Таїланд.

Ця частина країни являє собою гірське плато Корат, що знаходиться на висоті 300 м над рівнем моря, населене переважно етнічними лао. Через часті посухи та повені, а також з-за тонкого шару родючого ґрунту, це найбідніший регіон країни. Тим не менш, він же, поряд з центральними рівнинами, – рисова житниця країни, а також район, що виробляє на експорт знаменитий «жасминовий» рис. Тут, в Ісані, як інакше називається ця територія, потрібно значно більше зусиль для вирощування врожаю, ніж у центрі країни, проте в Ісані збирають два врожаї на рік, домагаючись цього більш інтенсивною працею і широким застосуванням добрив. Друге після рисівництва заняття населення – розведення прісноводної риби і прісноводних креветок. В останні десятиліття в Ісані розвивається і промисловість, більше – текстильна і харчова, проте є і підприємства важкої індустрії.

Південний Таїланд.

Цей регіон представлений півостровом Малакка. Берегову зону тут утворюють рівнини, а осьову частину представляють гори. Між горами знаходяться невеликі, сильно розчленовані долини. За особливостями рельєфу, клімату, а також за етнічним складом населення Східне узбережжя сильно відрізняється від західного узбережжя. Воно має майже рівний і правильний обрис, тут є всього лише кілька бухт, але зате багато пляжів, які тягнуться на великі відстані. З промисловості тут найбільш розвинена харчова – переробка і заморожування морепродуктів. Південь приваблює значну кількість туристів: якщо підрахувати довжину всіх пляжів на відвідуваних туристами островах, то їх сумарна довжина перевалить за три тисячі кілометрів. Серед російських туристів популярні острова Пхукет і Самуй.

Висновок: географічне положення Таїланду сприятливе, загальна площа 514 тис. кв. км, є вихід до морів.

Рівень економічного розвитку Таїланду.

Таїланд – аграрно-промислова країна. Місцева економіка базується на рибальстві і видобутку корисних копалин. Близько 70% економічно активного населення зайняті в сільському господарстві. Основні галузі промисловості: гірнича (вольфрамова, олов’яна, дорогоцінні камені та ін.), металообробна, машинобудівна, нафтохімічна, харчова, електронна, текстильна, паперова, цементна. Транспорт – автомобільний, залізничний, морський, річковий. Основні порти: Бангкок, Сонгкхла, Трат, Пхукет, Саттахіп. Міжнародний аеропорт в Бангкоку. Є регулярне авіасполучення з багатьма містами країни.

Економічно найбільш розвинений Центральний район Таїланду. У Бангкоку і його околицях зосереджена більшість промислових підприємств, банків, торгових фірм і транспортних об'єктів. На Центральній рівнині – найбільш родючі землі Таїланду. Тут вирощують рис, цукрову тростину, кукурудзу, маніок. Економічний розвиток північного сходу стримується через малородючі ґрунти, порівняно посушливий клімат і недостачу грошових ресурсів. Незважаючи на реалізацію державних програм дорожнього будівництва, поліпшення системи водопостачання і зміцнення сфери соціального обслуговування, подолати відсталість району не вдається, і він є найбільш бідним в країні. У Північному Таїланді здавна головним товаром була деревина, але в зв'язку з поширенням землеробства і надмірними вирубками площа лісів істотно скоротилася. Сьогодні на державних землях промислові лісозаготівлі заборонені. На півдні країни є безліч невеликих рибальських гаваней. Через головні місцеві порти Сонгкхла і Пхукет ведуться зовнішньоторговельні операції. Основна продукція цього району – каучук і олово.

Сільське господарство. З середини 1970-х років відбувалося зменшення ролі сільського господарства. Проте галузь задовольняє внутрішній попит на продукти харчування. Приблизно третину всієї території країни займають угіддя, що обробляються, з них половина відведена під посіви рису. Вирощують маніок, цукрову тростину, кукурудзу і ананаси, бавовник і джут. Тваринництво грає підлеглу роль. Розвинене рибальство. У харчовому раціоні таїландців риба є головним джерелом білків. У кінці 1990-х років по улову морепродуктів Таїланд займав 9-е місце в світі (бл. 2, 9 млн т)

Обробна промисловість розвивалася бурхливими темпами в 1990-і роки і стала найважливішим сектором економіки. Розвинені такі галузі промисловості, як електронна, нафтохімічна, збирання автомашин, ювелірна обробка. У 1960-1970-і роки виникли підприємства текстильної і харчової промисловості. Продовжується зростання випуску тютюнової продукції, пластичної маси, цементу, фанери, автомобільних шин. Населення Таїланду займається традиційними кустарними промислами – різьбленням по дереву, виробництвом шовкових тканин і лакових виробів.

Енергетика сильно залежить від імпорту нафти. У 1982 частка нафти становила 25% вартості імпорту. Цей показник знизився до 8, 8% у 1996 через загальне розширення ввезення. Енергетична криза, пов'язана зі зростанням цін на рідке паливо, змусила Таїланд шукати альтернативні підходи. Найбільш значущі результати принесло відкриття морських родовищ природного газу і розвиток ГЕС. У середині 1990-х років залежність від імпорту нафти знову зросла. Більшість населених пунктів в Таїланді електрифікована. У споживанні електроенергії перед веде ареал Бангкока. Виробництво електроенергії – 46 млрд кВт год (1990).

Національною мовою є тайська. Англійська мова дуже широко розповсюджена у великих