Особливості впливу сучасної сім’ї на девіантну поведінку молоді

Виникнення конфліктів зв'язане з прагненням людей задовольняти ті або інші потреби або створити умови для їхнього задоволення без врахування інтересів іншого чоловіка або члена родини.

Вибір засобів взаємодії конфліктуючими чоловіками залежить від рівня культури, типу темпераменту, особливостей характеру, ступеня психолого-педагогічної готовності до сімейного життя, віку і т.п.

У залежності від засобів, обраних людьми для дозволу конфлікту, він може виконувати як руйнівну, так і творчу роль. До засобів, що руйнують сімейні відносини, відносяться образи, приниження людського достоїнства, прагнення провчити, побільше скривдити, звалити провину за виниклий конфлікт один на одного. У підсумку зникає взаємна повага, подружня взаємодія стає неприємним обов'язком. В другому випадку, коли конфлікт виконує творчу роль, чоловік і жінка прагнуть вибирати засоби, що сприяють з'ясуванню причин конфліктів, шукають них насамперед у своїх діях і вчинках, виражають взаємну готовність змінити сформовані взаємини.

Сам дух родини, характер відносин у ній, загальний стиль і тон шлюбу прийнятий називати сімейною атмосферою. По суті, вона є основним джерелом радості або неприємностей, відчуття повноти шлюбу або його неповноцінності. Сімейна атмосфера складається з багатьох елементів, головний з яких – моральне здоров'я родини, тісно зв'язане з життям суспільства. Можна сказати, що моральна сімейна атмосфера стійка в такій мері, у якій соціальна родина й у який щирі і чесні чоловік і жінка у своїх взаєминах. Причому моральна свідомість родини і чоловіка і жінки постійно зростає, якщо тут не проголошують принципів, а ними керуються, не говорять про те, як треба поводитися, а просто живуть за законами совісті і честі, не міркують про моралі, а живуть відповідно до неї. Така атмосфера оптимістична, пронизана високою моральністю, впевненістю в майбутньому. В ній може сформуватися позитивна девіантна поведінка.

Сімейна атмосфера – це психологічний клімат родини. Вона містить у собі духовне життя батьків і дітей, єдність їхніх інтересів, захоплень, переживань. У цьому випадку психологи говорять про духовну єдність родини, коли кожний прагне зрозуміти інших, розділити їхню турботу, допомогти. Кожний у родині реально може затвердити себе в очах близьких, завоювати повагу, довіру, одержати схвалення, виразити себе саме в сфері побуту і вільного часу. Культура вільного часу дуже впливає на атмосферу в родині. Якщо вільний час планується для самотворення і росту духовних потреб, воно дає саму різноманітну гаму позитивних вражень.

Духовна ж близькість створюється на основі психологічної сумісності чоловіка і жінки, батьків і дітей у системі міжособистісних відносин, що має регулююче значення для стилю і тону подружніх відносин.

Сумісність – значить близькість, подібність або таку різницю, коли характери, погляди, звички не ворожі, а доповнюють один одного. Саме від такої багатослівної сумісності – емоційної, духовної, моральної, сексуальної – залежить доля шлюбу: чим повніше це сумісність, чим більше в чоловіка і дружини близьких сторін, тим краще їм один з одним, чим менше – тим тускніше їхнє життя.

Слово «сумісність» народилося в біології і медицині. Щоб тканина, що пересаджують в інший організм, прижилася (виявилася сумісною), їй потрібно майже близнюкове споріднення з цим організмом. Для психологічної сумісності важливо не споріднення, а подібність, щиросердечні «загальні знаменники»: досить, щоб люди хоча б у чомусь головному доповнювали один одного або були схожі один на одного, як схожі берези різних порід, як схожі слова, що римуються. Тобто треба, щоб різні властивості людей не ворогували, а уживалися між собою.

Таке уживання винятково важливо для сімейного життя, тому що полюбити можна різних людей, а зберегти любов (або потяг) – тільки до сумісної людини. І чим індивідуальніше люди, чим глибше їхня своєрідність, тим більше граней сумісності потрібно їхньої психології, підсвідомості.

Найкраща сумісність – це, видимо, сплав подібності і полярності, і вона коштує на трьох китах: на спорідненні душ, тобто подібності щиросердечного відношення до життя; на щиросердечній близькості – близькості інтересів, поглядів, ідеалів; на протилежності нервового складу. Найкраще сполучаються люди, у яких близький душевно-духовний світ і полярний темпераменти (наприклад, холерик і флегматик або сангвінік).

Любов – стихійна сила, вона приходить і іде сама. Сумісність – частіше плід наших страждань, „дитя” нашої волі і почуттів, свідомості і поводження. Створювати її приходиться звичайно щодня, без перерв: адже люди увесь час міняються – дорослішають, старіють, у них ростуть діти, робляться іншими уклад життя, звички, характери, погляди, пристрасті, і до всіх цих змін треба увесь час пристосовуватися, пристосовувати свою душу і поведінку.

При цьому не варто віддалятися в крайність і думати, що гарні відносини в чоловіка і дружини можуть бути тільки при повній, усебічній сумісності. Часто людей зв'язують далеко не всі нитки, але вони терпимо відносяться до не