Особливості впливу сучасної сім’ї на девіантну поведінку молоді

Предмет:

Соціологія

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

100

Мова:

Українська

Оцінка:

спілкування, виявив цікаві закономірності спілкування чоловіка і жінки в конфліктних родинах. Насамперед для цих родин характерна зайва скутість спілкування. Члени їх як би бояться сказати своє слово, виразити свої переживання, почуття. Конфліктні родини виявилися більш «мовчазними», чим безконфліктні, у них чоловік і жінка рідше обмінюються новою інформацією, уникають «зайвих» розмов, очевидно боячись, як би ненароком не спалахнула сварка. У конфліктних родинах чоловік і жінка практично не говорять «ми», вони воліють говорити тільки «я». А це свідчить про ізольованість чоловіка і жінки, про емоційну роз'єднаність, про те, що почуття «ми» у цій родині не сформувалося. І, нарешті, проблемні, що вічно сваряться конфліктні родини – це родини, у яких спілкування відбувається у виді монологу. Усе це нагадує розмову глухих, кожен говорить своє, найважливіше, наболіле, але ніхто його не чує – у відповідь звучить такий же монолог.

За даними психологів, що вивчають проблеми спілкування, дві людини в процесі безпосереднього спілкування передають за допомогою слів тільки 7 відсотків всієї інформації, що повідомляється. Інші 93 відсотка передаються: через інтонацію голосу і жести, якими супроводжується розмова, - 38 відсотків, через вираження особи – 55 відсотків.

Ще одне джерело труднощів у спілкуванні, що підстерігає чоловіка і жінку, особливо в конфліктних ситуаціях, – невміння виражати і виявляти свої почуття і переживання.

У кожної людини є визначене представлення про себе, про свої можливості, що складається протягом усього життя. У дитинстві – на основі оцінки, що дається дитині близькими, у наступні роки – оточуючими людьми і результаті самоаналізу. У психології оцінку людиною своїх можливостей, якостей і його представлення про своє місце серед людей називають самооцінкою. Вона може бути завищеною, заниженою або адекватною. Самооцінка впливає на характер взаємин людини з оточуючими людьми і вибір засобів самоствердження.

Відношення людини до себе знаходить вираження у всьому його вигляді. Людина з заниженою самооцінкою, як правило, соромлива, нерішуча, з побоюванням включається в діяльність. Вона оцінює свої можливості й успіхи нижче їхнього реального стану. У людей із заниженою самооцінкою досить розвита здатність до самокритики.

Людина з завищеною самооцінкою зневажливо й осудливо відноситься до людей. Вона переоцінює свої реальні можливості й успіхи. Така людина оцінює себе вище, ніж його оцінюють взаємодіючі з ним люди.

Людина з адекватною самооцінкою точно знає, на що вона здатна, і береться за діло тоді, коли упевнена в успіху.

При всій розмаїтості проблем родина, що випробує біль, завжди характеризується: низькою самооцінкою, ненаправленими, поплутаними, неясними, у значній мірі нереалістичними і нечесними комунікаціями; ригідними, інертними, стереотипними, негуманними, не спрямованими на допомогу іншим і надмірно обмежуючими життя правилами поведінки; соціальними зв'язками, або наповненими страхом і погрозою.

Неблагополучні родини породжують неблагополучних людей з низькою самооцінкою, що штовхає них на злочин, обертається щиросердечними хворобами, алкоголізмом, наркоманією, убогістю й іншими соціальними проблемами.

Причиною розладів у родині може бути заздрість до матеріального забезпечення. Частіше в людей з егоїстичною спрямованістю надмірно розвиті матеріальні потреби. Зрозуміло, людина повинна бути матеріально забезпеченою. Але матеріальні потреби можуть бути настільки значними, що зарплати на їхнє задоволення не вистачить. Одні шукають додаткову роботу. Намагаючись заробити побільше грошей. Інші «добувають» гроші злочинним шляхом – хабарничають, займаються вимаганням, спекулюють, крадуть, беруть участь у грабежах. Треті, не знайшовши способу «добути» гроші, мучаються, страждають, почувають себе нещасливими і заздрять тим, хто «уміє жити». У цих людей часто буває поганий настрій, викликане сильними негативними переживаннями. У підсумку – неминучі сімейні сварки.

Люди з нормально розвитими матеріальними потребами живуть по засобах і прагнуть свої потреби привести у відповідність з можливостями задоволення них.

Велику роль у виникненні сімейних конфліктів грає незнання індивідуально-психологічних розходжень людей, знання ж дозволяє зрозуміти їх поведінку, допомагає правильно вибрати засобу спілкування з ними.

Типи темпераменту не можна поділяти на «гарні» і «погані». Людей з «чистими» типами темпераменту не буває. Під впливом умов життя і виховання темперамент піддається змінам. Поводження людини того або іншого типу темпераменту можна у визначеній мері коректувати. У залежності від обстановки холерик може зірватися, накричати, але може і стриматися. Принижуючий дружину і близьких людей у себе будинку, холерик утримається від подібного поводження стосовно начальника, якщо знає, що це може для нього погано скінчитися. Необхідно навчитися розрізняти особливості поводження, викликаного типом темпераменту і невмінням (або небажанням) стримувати себе. Крім того, на поведінку людини впливає і стан його нервової системи, і стан здоров'я. Нервове захворювання може стати причиною нестриманості, емоційного спалаху. І флегматика, якщо дуже постаратися, можна вивести із себе.

Якщо обоє – холерики, то можна чекати стану підвищеної конфліктності в родині. Якщо обоє – флегматики, то швидше за все, конфліктних ситуацій буде мало. Якщо один з чоловіка і жінки холерик, а іншої – флегматик, то запальність і нетерплячість наштовхнеться на витримку, спокійне і рівне поводження іншого. У цій ситуації холерик, що підігрівається відповідною дією, заспокоїться і сварка може не виникнути. Зрозуміло, негативний прояв того або іншого темпераменту повинні коректуватися самовихованням.

Частою причиною, а за даними соціологів коштують на першому місці, конфліктів між чоловіками є діти.

Народилася нова людина. До його народження майбутні