Особливості використання дитячого фольклору на уроках музики в початкових класах

Для розвитку творчої активності учнів, потрібні активні методи, які б стимулювали інтерес дітей до національної творчості.

Такими методами можуть бути:

- виконання або розучування пісень учнями, слухання музики;

- бесіда – це шлях накопичення теоретичних знань;

- читання і слухання книжок і казок – це шлях накопичення історичних знань про народну творчість;

- спів по нотах різних вправ, що сприяє створенню активної творчої атмосфери;

- порівняння або співставлення подібних чи контрастних образів, що сприяє поглибленому емоційному сприйманню творів;

- музично-ігрові моменти і ритмічні рухи, як емоційно-хвилюючі моменти.

Щоб спів не перетворювався на тренування, щоб учні знали, якої мети вони повинні досягти, треба поставити перед школярами конкретне і цікаве завдання. Наприклад, перед виконанням пісні “Вийди, вийди сонечко” треба перед дітьми поставити таке завдання: навчитись без шуму, не піднімаючи плечей, набрати дихання і поступово його використовувати, щоб вистачило на два такти.

Дитячі народні пісні не лише розважають. А й збагачують дітей новими враженнями, дають їм яскраві образи навколишньої природи, вчать радіти, співчувати чужому лихові, виховують чуйне ставлення до всього живого і збагачують таким чином духовний світ дитини; ці народні пісні і в давнину і в наш час залишаються важливим засобом музичного розвитку в родинному колі. Але особливого значення вони набувають в роботі вчителя, спрямовані на естетичне сприймання змісту музики на музично-співацьке виховання.

Для розвитку рухливості голосу, формування успішного співу, навичок фразування співу можна використати українську народну пісню “Ой є в лісі калина” о. Ревуцького. Перед співом слід нагадати учням, що співати потрібно легким звуком, без напруження, вдих при цьому повинен бути коротким, енергійним.

На матеріалі своєї рідної пісні учні отримують знання не тільки хорові, але і по музичній гармонії, вчаться розрізняти звуки по висоті, тривалості, силі звучання, швидкості, руху, співвідношення сильних і слабких долей.

Корисно давати учням завдання заспівати мелодію народної пісні з називанням нот і показом їх на малюнку звукової сходинки, а потім на кожному стані.

В процесі розучування пісні учні отримують знання про виражальні можливості музичних засобів, вчаться розрізняти і аналізувати їх.

Наприклад, розучуючи в 2 класі колискову “Котику сіренький”, мелодія якої дуже наспівна, лагідна, можна попросити учнів рухами рук передати характер музики, уявити собі братика чи сестричку, що засинає.

В результаті учні самі повинні зрозуміти, що колискові пісні повинні звучати спокійно, тихо, що характер і настрій пісні часто залежить від швидкості руху, що в музиці називається темпом.

Потрібно, щоб учні зрозуміли, що темп створює певний настрій. Але і сам він залежить від змісту і характеру пісні.

Велику увагу потрібно пояснити, що якщо прислухатись до мелодії, то одні звуки тягнуться. А інші – короткі.

При слуханні музики потрібно дати учням завдання: відтворити ритмічний малюнок. Використовуючи склади “ті-ті”, “та”.

Після точного відтворення ритмічного малюнку діти графічно зображують ритмічний малюнок пісні.

Увага молодших школярів розвинені дуже слабо (до 10хв.), тому на протязі уроку потрібно частіше змінювати види роботи, діти в процесі сприймання народної музики отримують комплексні знання з області музичної грамоти, слухання музики і хорового співу, також деякі навики артистичності. Доцільно використовувати танцювальні рухи, оплески, повороти, які б відповідали змісту пісні і ритмічному малюнку твору.

Це дає можливість поглибити емоційну та дидактичну спрямованість уроку.

Велике значення в формування інтересу до народної творчості мають такі педагогічні прийоми, які дають можливість не тільки емоційно сприймати музику, але й вміти думати про неї.

Під час бесіди учням цікаво відповідати на питання “чому? ”, “а як ти думаєш? ” – вчитель створює проблемні ситуації і цим самим змушує

учнів задуматись, співставляти, порівняти, згадати, зробити узагальнення, висновки.

Вміння самих учнів почути і відмітити важливе в музиці, посилює в них інтерес до роботи, сприймання стає активно-творчим.

Досить ефективним методом є звертання до учнів “за допомогою” для вираження учбової задачі. Подив або радість, викликані “відкриттям” самих учнів допоможуть створити творчу атмосферу в класі. Наприклад перш ніж послухати український танок “Козачок”, вчитель виражає “сумнів” з приводу того, чи учні зможуть впізнати інструменти, якими виконується твір. Таким чином буде зібрана увага цілого класу, а весела, рухлива музика викличе позитивну реакцію серед дітей і створить приємні умови для проведення бесіди про народні інструменти і танці. [14, 15]

Закріплення отриманих під час бесіди знань проводиться на музичному матеріалі.

Враховуючи, що в дітей 1-4кл. Підвищена потреба в русі, на уроках слід вводити різноманітні рухи, музично-ігрові моменти. Потрібно попросити дітей при виконанні пісень передати свої емоції рухам рук.

Отже, цілеспрямовані творчі завдання допомагають учням глибше сприйняти твір, спонукають до появи нових думок, викликають у дитячій свідомості нові образи, уявлення, поняття, пробуджують почуття естетичної насолоди.

Творча атмосфера в класі благотворно впливає на розвиток самостійності учнів. Кожна