Особливості використання дитячого фольклору на уроках музики в початкових класах

Дитячі пісні, як правило, мають чітку ритмічну організацію. Мелодичне наголошення збігається з мовними наголосами й римуванням вірша. Ритмічна організація визначається як акцентами, так і більшими тривалостями. На перших етапах, працюючи над метроритмічними вправами, слід орієнтуватися на ритміку слова. І тут на допомогу вчителю прийдуть дитячі заклички, лічилки, дражнилки, скоромовки.

Близькі дитячому сприйманню пісні, побудовані на кількох звуках, у цьому розумінні мають велике значення, оскільки дітям; не потрібно тримати у пам'яті розгалужену мелодію і складний текст. Вони охоче виконують ці пісні, отримуючи не тільки емоційне задоволення – у них виховується почуття метроритму.

Завдання вчителя – знайти такі приклади, які б відповідали віку дитини та їх музичному розвитку. Важливо те, що на уроці музики вчитель має змогу коригувати й ускладнювати завдання: це спів з метричною пульсацією, виконання нескладних танцювальних рухів, створення темброво-ритмічних супроводів, ритмічна імпровізація тощо.

Розвитку музичних здібностей можуть сприяти дитячі ігри, які синтезують різноманітні види музичної діяльності, в ігровій формі вчать дітей культурі спілкування. їх використання на уроці музики дає змогу розвивати усі складові частини музикальності: почуття ритму (плескання, крокування, притупи, танцювальні рухи тощо), відчуття ладу (спів хоровий, сольний) та музично-слухові уявлення.

Наведемо, для прикладу, гру «Соловеєчку, сватку, сватку», суть якої полягає в тому, що її учасники показують рухами усе, про що співається. Ця гра розвиває у дітей творчу уяву, фантазію, винахідливість. Рухами й мімікою діти підкреслюють характер пісні, будучи водночас виконавцями і глядачами. В основі пісні лежить мажорний тризвук, який повторюється кілька разів. Це дає можливість дітям інтуїтивно відчути лад, стійкість і нестійкість ступеней мелодій. У невимушеній ігровій формі діти повторюють одну й ту саму мелодію, щоразу передаючи інше емоційне забарвлення. Важливе місце тут займають рухи, пов'язані зі співом. Вони повинні виконуватись у певному темпі й ритмі, виявляючи творчу фантазію учасників. Цей момент гри можна назвати музично-ритмічною імпровізацією, Що дає Можливість дітям розкрити свої здібності.

Наступним важливим моментом музичних ігор є їх спрямованість на розвиток музично-слухових уявлень. Кожна гра – це спілкування у широкому розумінні цього слова. Діти спілкуються не лише з піснею, а найголовніше один з одним за її допомогою, адже мова звуків, інтонацій, поетичного тексту і рухів зрозуміла кожному з них.

Щоб гра досягла своєї мети, важливе з'ясування комунікативної позиції кожного учня, що дасть можливість об'єктивного вияву тих якостей, що лежать в основі музикальності й завдяки яким розвиваються музичні здібності. Проведений аналіз дає підставу для висновку про необхідність значно ширшого використання дитячих ігор для розвитку музичних здібностей дітей [40, 68].

Розвитку музичних здібностей учнів слід приділяти значно більше уваги не стільки через включення додаткового матеріалу, скільки через відповідну орієнтацію вчителя. На жаль, у пояснювальній записці до названих програм навіть не підкреслено таке завдання, як розвиток музичних здібностей дітей. Слід подумати над тим, щоб зміст програми з музики для першокласників-шестиліток повністю націлити на пріоритетний розвиток їхніх музичних здібностей.

Уроки музики повинні ґрунтуватись на дитячому музичному фольклорі, який увібрав глибинний досвід багатьох поколінь і є неоціненним загальнолюдським надбанням. Головне, що на таких уроках діти візьмуть у спадок основу основ нашого буття – духовність людини, духовність поколінь, духовність цілого народу. А уроки духовності – найголовніші, і музика має зайняти тут чільне місце.

 

 

Тема: Народна пісня.

Мета:

- закріпити поняття «народна музика», поняття жанру, уміння розрізняти інтонаційні особливості жанрів української народної пісні;

- формувати вокально-хорові навички;

- навчати співати в ансамблі з товаришами, з акомпанементом і a capella;

- розвивати навичку сприймання шляхом збагачення різнохарактерними інтонаціями;

- розвивати уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати;

- виховувати такі моральні якості як, любов до музики, до народного мистецтва, любов до Батьківщини, її історії, гордість, патріотизм, вічливість.

Музичний матеріал:

1. Українські народні пісні:

- «Ой на горі та женці жнуть»

- «Подоляночка»

- «Ой ходить сон»

- «Котику сіренький»

- «Вийшли в поле косарі»

- «Сіяв мужик просо»

2. Українські народні щедрівки:

- «Темненькая нічка»

- «Добрий вечір тобі»

3. Поспівки:

- «Добрий день»

- «Вирушаєм нині…»

Використана література:

- Смоляк О. С. Українське народознавство. Тернопіль, 1996

Хід уроку

І. Музичне вітання.

Учитель: Добрий, добрий день!

Учні:

Добрий, добрий день!

Звуки лунають, серця єднають,

Кличе нас світ пісень,

Добрий день, добрий день.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогодні наш урок присвячений українській народній пісні. Ми поговоримо про різні жанри пісенної музики, поспіваємо і відчуємо особливості кожного жанру. Ще раз прислухаємось до краси народної пісні.

ІІІ. Робота над новим матеріалом.

- Але наш урок буде не зовсім звичайним. Вранці до школи прийшов дивний лист. Я його прочитаю, а ви послухайте.

« Добрий день вам, дітки любі,

Юлі, Олі, Саші,