Отруєння моногастричних тварин нітратами та нітритами

Як мінеральні азотні добрива застосовують такі речовини:

Нітрат калію KNO3 (калійна селітра) являє собою безбарвну кристалічну речовину. На вологому повітрі не мокріє і не злежується. Нітрат калію – дуже цінне мінеральне добриво, в якому міститься два поживних для рослин елементи – азот і калій. Однак за агрохімічними вимогами вміст азоту в азотнокалійових добривах повинен бути більшим, ніж в KNO3. Тому нітрат калію застосовують переважно в суміші з амонійними солями.

Нітрат амонію NH4NO3 (амонійна селітра) дуже багате на азот добриво. Але нітрат амонію має істотний недолік – на вологому повітрі він мокріє, а при висиханні утворює тверді куски. Цілком сухий нітрат амонію може вибухати. Тому його застосовують як добриво в суміші з сульфатом амонію. Така суміш на повітрі не мокріє; не злежується і являє собою дуже цінне добриво, особливо під цукрові буряки, картоплю та інші культури.

Нітрат кальцію Ca (NO3) 2 (кальцієва, або норвезька, селітра) – теж цінне азотне добриво. Його виробляють у великих кількостях нейтралізацією нітратної кислоти вапном. Цінність нітрату кальцію як добрива полягає також у тому, що іони кальцію Ca2+ позитивно впливають на структуру ґрунту.

Нітрат натрію NaNO3 (чилійська селітра) являє собою єдину сіль нітратної кислоти, яка утворює потужні природні родовища (в Чилі). В багатьох країнах чилійська селітра широко використовується як мінеральне добриво.

Сульфат амонію (NH4) 2SO4 – одне з найстаріших азотних добрив. Його добувають у великих кількостях нейтралізацією сульфатної кислоти аміаком. Сульфат амонію не гігроскопічний і не злежується. Він значно підвищує врожайність таких культур, як жито, пшениця, картопля і особливо чай і рис.

Хлорид амонію NH4Cl одержують нейтралізацією хлоридної кислоти аміаком. Він теж не гігроскопічний і не злежується. Але на відміну від сульфату амонію його не вносять під такі культури, як цукрові буряки, тютюн тощо, оскільки іони хлору на ці культури впливають негативно.

Рідкий аміак і аміачна вода є найбагатшими добривами за вмістом азоту. Рідкий аміак, як і аміачну воду, стали застосовувати як азотні добрива лише останнім часом, коли були розроблені методи внесення в ґрунт добрив.

Нітрати- безбарвні кристалічні речовини, солі і ефіри азотної кислоти HNO3. Вони утворюються при взаємодії нітратної кислоти з відповідними металами, або їх оксидами та гідроксидами. У воді нітрати добре розчиняються.

Природні солі мають кристалічну острівну будову. Із неорганічних сполук азоту ми розглянемо солі двох кислот:

– азотна (HNO3) ;

– азотиста (HNO2).

Азотна кислота – відноситься до категорії сильних кислот, які руйнують будь-які живі клітини при контакті.

Солі азотної кислоти (NaNO3 і KNO3) відомі під загальною назвою селітри або нітрати.

Відомі також і такі селітри як: аміачна, барієва, кальцієва.

Найважливіше значення мають ті сполуки азотної кислоти, які використовуються в сільському господарстві в якості добрив, для насичення азотом, який необхідний для нормального росту рослин. Ці добрива називають нітратні.

Азотиста кислота – слабка, у вільному стані в природі не існує. Вона може бути отримана лише у вигляді слабких водних розчинів.

Солі азотистої кислоти (нітрити) значно міцніші ніж кислота. Практичне значення мають амілнітрат і нітрит натрію (нітрит). Нітрит широко використовується в медицині, ветеринарії, а також у виробництві барвників, органічному синтезі, тощо.

 

 

1) Рівень нітратів у кормових культурах знаходяться в тісній залежності від доз внесення мінеральних і органічних добрив. В грунт дозволено вносити не більше ніж 125 кг/га.

2) Вміст нітратів залежить від погоди (підвищується в період засухи; при зниженні в грунтах макро- і мікроелементів особливо Mg, Co, I, Cu, F).

Причини отруєння:

• гостре отруєння спостерігається у жуйних:
• поїдання великої кількості кормів з високим вмістом нітратів і нітритів;
• вільний доступ до мінеральних добрив, що містять нітрати;
• випасання на пасовищах оброблених азотними добривами без часу очікування (2 тижні) ;
• отруєння водою, що містить нітрати і нітрити.

Масові отруєння тварин, можливі також після згодовування великої кількості зеленої маси з підвищеним вмістом нітратів, при зберіганні нітратних добрив під відкритим небом, після забруднення комбікормів під час їх транспортування в неочищених вагонах та автомобілях, при випасанні тварин, особливо після дощу, на щойно удобрених полях, при напуванні тварин після дощу з криниць та водойм, розміщених неподалік від складів мінеральних добрив та тваринницьких ферм тощо. Одним із небезпечних віддалених наслідків негативної дії підвищених рівнів нітратів у продуктах харчування та кормах є екзо- та ендогенний синтез канцерогенних нітрозамінів – діетил-, дифенілнітрозамінів, що утворюються у кормах при їх заготівлі, силосуванні та технологічній переробці, особливо при гранулюванні, екструдуванні, виготовленні трав’яного борошна, а у м’ясних продуктах харчування – в процесі копчення та тривалої термічної обробки. Ендогенні нітрозаміни можуть утворюватись також у шлунку та в товстому відділі кишечника при взаємодії нітратів і оксидів азоту з біогенними амінами (лейцином, валіном, орнітином тощо) під впливом декарбоксилаз ешерихій, сальмонел та інших кишкових бактерій.

Патогенез отруєння:

Нітрати є сполуками біологічно малоактивними, що підтверджується низькою їх токсичністю за парентерального уведення. При надходженні всередину в помірних дозах і концентраціях вони легко всмоктуються у кров і