Ознаки юридичної відповідальності

Якщо письмовий договір про повну матеріальну відпові дальність укладено з працівником, посада якого не включена в перелік посад і робіт, щодо яких укладаються письмові до говори про повну матеріальну відповідальність, то працівник не буде нести повної відповідальності, а лише обмежену.

Укладання договору про повну матеріальну відповідаль ність з працівниками, що займають посади та виконують ро боти, не зазначені в переліку, не породжує повної відповідаль ності за завдану шкоду, якщо закон не передбачає повної відповідальності за іншою підставою.

Відсутність такого договору з тими працівниками, з якими він повинен бути укладений при прийомі на роботу, позбавляє власника права стягнути завдану шкоду в повному розмірі, крім випадків, якщо працівник за законом несе відповідаль ність за цю шкоду в повному розмірі.

Різновидом повної матеріальної відповідальності на під ставі договорів є колективна (бригадна) матеріальна відпові дальність. При спільному виконанні працівниками окремих ви дів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (від пуском), перевезенням або застосуванням у процесі вироб ництва переданих ним цінностей, коли неможливо розмежу вати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може застосовуватись колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. Вона широко застосовується на підприємст вах державної, кооперативної торгівлі і громадського харчу вання, підприємствах побутового обслуговування за згодою всього складу бригади, а також за погодженням із профспіл ковим комітетом. Письмовий договір про колективну (бригад ну) матеріальну відповідальність укладається між власником і всіма членами колективу (бригади).

2. Коли майно та інші цінності були одержані працівни ком під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

3. Коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку. Якщо слідчими чи судовими органами в діях працівника вияв лено ознаки кримінального злочину, то незалежно від того, винесено обвинувальний вирок чи справу закрито з яких-небудь мотивів, працівника можна зобов'язати відшкодувати збитки повністю.

4. Коли шкоду завдано працівником, який був у нетвере зому стані.

5. Коли шкоду завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інстру ментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

6. Коли відповідно до законодавства на працівника покла дено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

7. Коли шкоду завдано не при виконанні трудових обов'яз ків.

8. Коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Підвищену матеріальну відповідальність несуть працівники у випадках, прямо передбачених законодавством за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або витратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фак тичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. Зок рема, підвищена матеріальна відповідальність встановлена за крадіжку, навмисне знищення або навмисне псування мате ріалів, напівфабрикатів і виробів, а також інструментів, спец одягу та інших речей, виданих підприємством (установою) у користування працівникам (вимірювальні прилади, рес піратори, маски, окуляри тощо). Винні особи повинні опла тити вартість цього майна в п'ятикратному розмірі.

Підвищена матеріальна відповідальність застосовується і в деяких інших випадках. Так, при розкраданні, недостачах і понаднормативних витратах коштовних матеріалів, дорого цінних каменів та інших валютних цінностей працівники відповідають у підвищеному розмірі. Особи, винні у розкраданні великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз і коней, що нале жать державним і колективним сільськогосподарським під приємствам, також відшкодовують збитки у підвищеному розмірі.

Підвищену матеріальну відповідальність несуть праців ники і в інших випадках, коли це прямо передбачено чинним законодавством.

Пра цівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкодження. Примусове стягнення заподіяних збитків здійснюється в такому порядку. Відшкодування збитків працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за розпорядженням влас ника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпо рядженням вищого в порядку підлеглості органу шляхом відрахуван ня із заробітної плати працівника.

Розпорядження про утримання з заробітної плати має бути видане не пізніше двох тижнів від дня виявлення запо діяної працівником шкоди і звернене до виконання не рані ше семи днів від дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згідний з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку ви рішення трудових спорів.

У решті випадків покриття шкоди проводиться шляхом подання власником позову до районного {міського) суду протягом 1 року від дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Стягнення з керівників підприємств, установ, органі зацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому по рядку проводиться за позовом вищого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Збитки відшкодовуються незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Відповідно до чинного трудового законодавства, усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від не щасних випадків і професійних захворювань. Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. та інші нормативні акти покладають на власника матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними своїх трудових обов'язків. Відшкодування здійснюється у повному роз- мірі втраченого заробітку, а також сплачується потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразова допомога. При цьому пен сії та інші доходи, одержані працівником, не враховуються. Розмір одноразової допомоги встановлюється колектив ним договором (угодою, трудовим договором).

При встановленні у потерпілого відповідно до медичного висновку - стійкої втрати працездатності ця допомога повинна бути не меншою від суми, визначеної з розрахунку середньо місячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати ним професійної працездатності. У випадку смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не меншим від п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.

Якщо нещасний випадок стався з вини потерпілого, що встановлено комісією по розслідуванню нещасного випадку, розмір одноразової допомоги може бути зменшено, але не більш як на 50 %. Власник також відшкодовує потерпілому витрати на ліку вання (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, догляд за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, надає інвалідам праці допомогу у вирішенні соціально-побутових питань.

За працівниками, які втратили працездатність через не щасний випадок на виробництві або професійне захворю вання, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, вста новити пільгові умови та режим роботи. Працевлаштування таких осіб може здійснюватись державною службою зай нятості населення. Власник при цьому зобов'язаний відраху вати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної заробіт ної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб.

Крім матеріальної відповідальності законодавство перед бачає відщкодування власником працівникові моральної шко ди, причому таке відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Моральною втратою потерпілого вважаються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що призвело до погіршення можливостей реалізації ним своїх звичок, ба жань та ін.

Виплата сум, що належать потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування збитків та одноразової допомоги, здійснюєть ся із фонду соціального страхування.

 

 

1. «Конституція України» офіційне інтернет-представництво президента України «www.kmu.gov.ua»

2. Кримінальний Кодекс України: Офіційне видання – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 400 с.

3. Цивільний Кодекс України: - Харків: Фоліо, 2000. – 121с. – (Кодекси України).

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення – К.: Вид. «Сірін»; 2000р. – 168с.

5. Основи держави і права за редакцією доц. Настюка М.І.-вид. 2-е доп. І випр.- Львів 1994р.

6. Правознавство за редакцією Михайла Настюка- вид.друге- Львів видавництво ”Світ” 1995р.

7. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України.