Ознаки юридичної відповідальності

Предмет:

Тип роботи:

Лекція

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Не одержавши повного задоволення від одного з солідарних боржників, кредитор має право ви магати недоодержане з решти солідарних боржників. Усі боржники залишаються зобов'язаними доти, поки зобов'я зання не буде погашене повністю. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від його виконання (ст. 174, 175 ЦК). Отже, при порушенні солідарного обов'язку настає солідарна відпові дальність, при якій кредитор може вимагати сплати неустойки або відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них зокрема. Так. особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром, несуть перед потерпілим солідарну відповідальність (ст. 451 ЦК). Якщо одна з цих осіб відшкодує потерпілому збитки, то вона має право зворотної вимоги (регрес) до кожного з решти борж ників у рівній частці. Інше може бути встановлено законом чи договором.

Субсидіарна відповідальність може настати тоді, коли іс нує основне і додаткове до нього зобов'язання. Наприклад, при наданні банком позички юридичній особі під гарантію її вищестоящої організації гарант нестиме перед банком додат кову відповідальність в разі непогашення позички. Тут ос новним є зобов'язання між банком і позичальником, а до датковим — зобов'язання між банком і гарантом.

Прикладом субсидіарної або додаткової відповідальності є відповідальність батьків або піклувальників за шкоду, запо діяну неповнолітнім в віці від 15 до 18 років. Відповідно до ст. 447 ЦК шкода, заподіяна цією особою, відшкодовується самим заподіювачем. Якщо в останнього немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, відповідний обов'язок покладається на його батьків (усиновителів) або піклувальників за умови їх винної пове дінки, що сприяла виникненню шкоди. Цей їх обов'язок припиняється при досягненні заподіювачем повноліття або появи в нього майна чи заробітку, достатніх для відшкоду вання шкоди.

За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 ро ків, згідно із 446 ЦК, несуть відповідальність перед потер пілим батьки (усиновителі), опікуни, зокрема, коли ця шкода є наслідком нездійснення ними контролю, неналежного вихо вання або неправильного використання щодо дітей своїх прав. До майнової відповідальності за шкоду, заподіяну неповно літнім, що не досяг 15 років, можуть бути притягнуті навчаль ні, виховні або лікувальні заклади, якщо вона виникла внас лідок нездійснення належного контролю за неповноліт нім в час перебування його під їхнім наглядом. Відповідаль ність батьків, усиновителів або відповідних закладів за шкоду, заподіяну неповнолітніми у цьому віці, настає за їх вину, бо вина самого неповнолітнього не має юридичного значення.

За загальним правилом, цивільне законодавство передба чає обов'язок боржника (заподіювача) перед кредитором (потерпілим) відшкодувати збитки у повному обсязі. Це сто сується як витрат, які зроблені кредитором, втрати або по шкодження його майна, так і неодержаних кредитором до ходів, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. При заподіянні громадянину смерті протиправ ними діями інших осіб відшкодовується шкода, яка вирази лась у втраті утримання особами, що перебували на утри манні померлого або мали на день його смерті право на одер жання від нього утримання (в тому числі і дитина помер лого, яка народилася після його смерті), а також витрати на поховання. Відповідальність у цих випадках вважається пов ною.

З окремих видів зобов'язань законодавством може бути встановлена обмежена відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (ст. 106 ЦК). Це означає, що за порушення обов'язку сплачується лише неустойка, а збитки не відшкодовуються або якщо відшкодовуються, то не в повному обсязі. Наприклад, при втраті, нестачі або пошкод женні вантажу при перевезенні транспортна організація спла чує одержувачеві вартість втраченого нею вантажу або суму, на яку знизилась вартість вантажу внаслідок його пошкод ження, а також повертає перевізну плату, яка припадає на втрачений вантаж. Інші збитки, в тому числі не одержані до ходи, одержувачеві не відшкодовуються. Така відповідаль ність є обмеженою.

Цивільно-правова відповідальність є негативним для по рушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Вона на стає за таких умов: 1) протиправної поведінки (дії чи без діяльності) боржника; 2) шкідливого результату такої по ведінки (збитків); 3) причинного зв'язку між протиправ ною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною є така поведінка, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акту або виразилась у неви конанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання або в заподіянні позадоговірної шкоди життю, здоров'ю або майну особи. При цьому порушуються не лише норми об'єктив ного права, але й суб'єктивне право тієї чи іншої особи. На приклад, якщо майну власника заподіяно шкоду, то він об межується у своїх можливостях повною мірою володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном, тобто пору шується його суб'єктивне право власності. Загалом будь-яке заподіяння шкоди іншій особі є протиправним, крім випад ків, передбачених законом. Так, не підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна в стані необхідної оборони, якщо при цьо му не були перевищені її межі. Сутність поняття необхідної оборони розкривається у ст. 15 КК України.

Шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків. Шкода може бути нанесена особистим або