Педагогічні умови стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках

роздвоєння монологічного повідомлення.

Для цього вчитель повинен відчувати поряд з собою рівноправну чужу свідомість, яку не можна споглядати, аналізувати, визначати як об'єкти, як речі – з нею можна лише діалогічно спілкуватися.

Одним з поширених методів емоційного впливу на учнів у процесі викладання нового матеріалу на уроці є включення в повідомлення вчителя відомостей про сприйняття його вченими, письменниками, видатними людьми, а також мислене перенесення учнів на місце подій.

Поширеним прийомом у педагогічній діяльності є представлення повідомлення в новому ракурсі, під іншим кутом зору порівняно з усталеною оцінкою. Для цього можна історичний, історико-літературний факт розкрити з боку соціально-психологічного знання, фрагмент естетичного знання – через повідомлення про сприймання твору читачами, через ідеологічні погляди художника.

Включення учнів у життєві ситуації, що примушує приймати якісь рішення, забезпечує глибокі психологічні основи для формування в них свідомих знань і переконань.

Різноманітні прийоми стимулювання емоційних реакцій учнів у ході уроку значною мірою сприяють більш повному включенню учнів у пізнавальний процес та його активізації. Емоції, що їх переживають учні, сприяють переходу знань у переконання, інформація стає власною, і учень позитивно до неї ставиться. Зникає фактор знайомості, коли матеріал, що вивчається, знайомий учням і не викликає інтересу до новизни. Зникає фактор звикання, який виникає, коли навчальний матеріал викладається в одній і тій самій логічній стереотипній послідовності.

У результаті застосування методів емоційного впливу на учнів у процесі викладання нового матеріалу виникає реакція очікування, позитивний стан, виробляється позитивна установка на навчання.

Отже, стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці забезпечується спеціальною групою методів, сутність яких полягає у спрямованості на формування позитивних мотивів учіння, майбутньої професійної діяльності, змістовних життєвих настанов, високого рівня активності, створенню умов для активного самостійного набуття учнями загальнонаукових та професійних знань, навичок та вмінь.

Формування навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів обумовлюється цілеспрямованим включенням їх у процес навчання, поєднання із методами, що забезпечують оволодіння змістом навчання. Для вчителя названі методи відіграють не менш важливу роль, оскільки вони дозволяють зробити урок більш новим, цікавим, захоплюючим, допомагають учням навчитися обґрунтовувати свої думки, висловлювати їх.

Розділ 2. Педагогічні умови стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках

2.1 Загальна характеристика стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів

З метою вивчення стану вирішення проблеми стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проаналізовано методичні посібники для вчителів початкових класів, журнальні публікації, проведено спостереження та аналіз уроків учителів початкових класів, проведено опитування вчителів.

Проаналізувавши Державний стандарт початкової загальної середньої освіти (2011 р.) ми виявили, що метою початкової освіти є формування компетентності уміння вчитися, також головним є навчити дітей організувати свою навчальну діяльність, сформувати в них відповідальність за почате завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати їх. Реалізації цієї мети підпорядковується зміст навчальних програм для початкових класів та підручників.

Нами проаналізовано ряд підручників для початкових класів. Це дозволило нам зробити висновок про те, як саме зміст навчання сприяє вирішенню завдання стимулювання навчальної діяльності учнів.

У цілому зміст навчальних підручників дозволяє вчителям початкових шкіл забезпечувати достатній рівень навчально-пізнавальної активності учнів на уроках. Зміст матеріалу підручника з української мови для 2 класу (автори М. Білецька, М. Вашуленко) спрямований на створення ситуації зацікавленості. Наприклад, вправа 231 (часті) :

Прочитайте в особах народну усмішку.

ЗАВЗЯТІ ПРАЦІВНИКИ

Грицьку, що ти робив сьогодні?

Нічого.

А ти, Павле?

Та я був коло нього.

Нами проаналізовано окремі навчально-методичні посібники для вчителів початкових класів. Треба відзначити, що на сьогодні видано багато посібників, в яких наводяться різноманітні приклади використання ігор у навчальній діяльності молодших школярів.

Цікавий і змістовний ігровий матеріал з української мови подано в посібнику А. Гамалій “ Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-3-х класів”, який призначається для використання як на уроках, так і в позаурочний час. Вчитель може до кожної теми добирати і систематично використати мовні ігри та вправи в тісному зв'язку з уроками мови (письма).

Цікаво і насичено допоможе провести уроки з предмету „ Я і Україна „ посібник, підготовлений Н. Будною, в якому розкрито такі способи стимулювання навчальної діяльності, як ігри, загадки, кросворди, хвилинки – цікавинки, вікторини. Так із 34 розробок уроків, поданих у посібнику, на 28 із них наведено різні способи стимулювання навчальної діяльності. Наприклад, при вивченні теми “Тварини навколо нас” автор рекомендує провести гру.

“Брей – ринг”, яка в свою чергу сприяє формуванню інтересу дітей і закріпленню знань. Клас ділять на дві команди, вибирають одного учня, який буде ведучим, а суддею – вчитель. Ведучий викликає від кожної команди два учні і пропонує їм вибрати конверти з питаннями. Учні дають відповіді на питання з вивченого матеріалу. Вчитель – суддя рахує очки кожної команди. Перемагає та із команд, яка набрала більше очок. Результати спостереження уроків у початкових класах показали, що вчителями початкових класів використовуються такі методів і прийомів, що сприяють стимулюванню навчальної діяльності.

До посібників,