Педагогіка і методика середньої освіти. Фізичне виховання

Регіональна витривалість – це здібність людини долати втому при активній участі в роботі від 1/3 до 2/3 м'язових груп.

Локальна витривалість – це здібність людини долати втому при активній участі в роботі менше 1/3 від загального числа м'язових груп.

Отже, абсолютна більшість авторів приблизно однаково пишуть про те, що витривалість представляє собою здібність протидіяти втомі в певному виді діяльності, а критерієм є час, протягом якого людина може підтримувати вказану інтенсивність.

Вивчення динаміки розвитку фізичних якостей у дітей має велике значення для вчителів, тренерів, лікарів. Розвиток фізичних якостей – це процес, спрямований на формування оптимального рівня фізичного розвитку та фізичної працездатності організму. Тому підвищення рівня фізичної підготовленості (зокрема витривалості) – важлива умова підвищення працездатності школярів.

Витривалість завжди усвідомлюється як необхідність боротьби із втомою і підвищенням стійкості по відношенню до негативних змін внутрішнього середовища організму.

Витривалість – це широке поняття: є специфічна і неспецифічна витривалість, загальна витривалість, витривалість до різних стресових ситуацій та дій комплексу стресових факторів, витривалість до локомоцій різного характеру, до різних режимів фізичного навантаження.

Багато авторів наголошують на те, що витривалість має велике значення у формуванні рухових якостей школярів різного віку тому, що вона є важливою складовою частиною всебічного розвитку дітей, а її рівень та характер залежать від генетичних передумов та рухової діяльності. В їх роботах пропонується використовувати біг як засіб виховання витривалості. Цей засіб доступний для всіх учнів і позитивно впливає на організм школярів, стимулюючи його ріст і розвиток.

Витривалість пов'язана з проявами працездатності та її змінами, із втомою та її фізичними проявами, з роботою основних компенсаторних систем, з можливістю підтримання високої швидкості на всій дистанції (спеціальна витривалість).

А. Артющенко відмічає важливість виховання вольових якостей у школярів під час виконання вправ на витривалість і подолання стомлення. Автор пропонує застосовувати також ускладнені умови виконання вправ та вправи на подолання емоційних станів, що негативно впливають на працездатність.

Розвиток витривалості у дітей має свої закономірності внаслідок специфіки їх вікових особливостей в основних системах та органах.

Час підтримання високого рівня працездатності при виконанні фізичних вправ характеризується різними показниками, наприклад:

1. Рівнем спортивно-технічної підготовленості.
2. Здатністю нервової системи тривалий час підтримувати високий рівень збудливості рухової зони кори великих півкуль, підкіркової ділянки і нижчих відділів.
3. Високим рівнем роботи апарату серцево-судинної системи та стійкістю цієї роботи в умовах тривалих навантажень високої інтенсивності.

Б. М. Шиян рекомендує розпочинати удосконалювати загальну витривалість із застосуванням методу безперервної стандартизованої вправи. Цей метод дозволяє підвищити рівень МПК, забезпечити швидше розгортання систем енергозабезпечення, привчити учнів переносити негативні зміни у внутрішньому середовищі організму. Оптимальна тривалість вправи – 20-30 хв. у початківців. Але в межах шкільного уроку та зважаючи на вікові особливості, сучасний стан здоров’я молодших школярів цього досягти складно.

І. Мельник рекомендує безперервний біг довести до заданої тривалості – 7 – 10 хвилин, що регламентується тривалістю уроку і оздоровчою метою розвитку витривалості на початковому етапі.

Окрім того, Т. Ю. Круцевич зазначає, що « немає відомостей про те, що розвиток витривалості сприяє зниженню захворюваності. Навпаки високий рівень витривалості, завдяки чому досягають успіху у змаганнях на марафонських дистанціях, негативно впливає на стійкість до серцево-судинних захворювань, а й до хвороб опорно-рухового апарату, знижує потенціал імунно-захисної системи організму».

Тому збільшувати тривалість безперервного навантаження при тренуванні молодших школярів необхідно дуже поступово. Необхідно зважати, що втома більше залежить від інтенсивності, ніж від тривалості навантаження, тому спочатку необхідно досягнути необхідної тривалості безперервного навантаження на нижній межі його впливової інтенсивності (120-130 уд. / хв).

Розпочинати тренування рекомендується з дозованої швидкої ходьби у поєднанні з бігом підтюпцем, надаючи спочатку перевагу ходьбі. Поступово перевагу надають бігові у поєднанні з дозованою ходьбою і доводять безперервне виконання бігу (або інших вправ) до необхідної тривалості.

Тільки після підготовки організму до роботи на досягнутій тривалості вправи, можливо поступово підвищувати інтенсивність навантаження.

Спортсменам-початківцям необхідно виконувати тренувальні завдання тривалістю 20-30 хв. з інтенсивністю на рівні 40-70% поглинання кисню від рівня МПК при ЧСС 130-160 уд/хв.

Розвитку загальної витривалості доцільно присвячувати окремі заняття, але якщо її вдосконалення здійснюється на уроці у поєднанні з іншими педагогічними завданнями, то це варто робити після їх вирішення (нормативи).

Для вдосконалення швидкісної витривалості застосовують переважно методи комбінованої та змагальної вправи.

О. М. Худолій звертає увагу на те, що витривалість в субмаксимальній зоні навантажень характеризується можливостями анаеробно-гліколітичного механізму енергозабезпечення. Максимальна тривалість роботи без зниження потужності не перевищує 2, 5-3 хв. Основними засобами розвитку витривалості в субмаксимальній зоні є вправи циклічного і ациклічного характеру (біг, метання).

Потужність вправ не повинна перевищувати 85-95% від максимальної, а тривалість їх виконання – від 40 секунд до 1, 5-2, 0 хв.

Витривалість в зоні великих навантажень характеризується максимальними можливостями механізмів аеробного енергозабезпечення, максимальними можливостями систем дихання і кровообігу. Тривалість роботи складає в середньому від 3 до 7-10 хв. Величина навантажень визначається діапазоном інтенсивності від 60% до 75% від максимальної потужності. Найсприятливішими віковими періодами для розвитку даного виду витривалості є вік