Педагогіка і методика середньої освіти. Фізичне виховання

Комплексний метод більш раціональний вже тому, що скорочує витрати часу, які потрібні були б при роздільному вдосконаленні якостей. Крім того, в цьому випадку виявляється більш високим і досягається рівень розвитку. Комплексний метод ефективний не тільки при вдосконаленні силових якостей, а й усіх видів силової витривалості: статичної, « жимовой «, динамічної, швидкісно-силовий, так як передбачає чергування в одному тривалому вправі різних видів м'язової роботи. При цьому для тренування гімнастів важливі наступні два моменти.

Перший: пози і руху у вправі доцільно використовувати такі, які відображають специфічність рухової діяльності гімнастів.

Другий: обтяження у вправі мають бути не малими або середніми (як це прийнято і рекомендовано в більшості посібників), а близькими до максимальних, в усякому разі, не менше 80% від можливостей гімнастів. Це обумовлено тим, що у специфічній рухової діяльності гімнаст виконує не максимально довгу роботу з малою ваговій навантаженням, а роботу, обмежену часовими рамками виконуваної комбінації, але завжди майже на граничному рівні зусиль. Як було показано вище, хороший руховий навик відрізняється оптимізацією зусиль на рівні 80-85% від максимальних.

Відповідно до цих підбираються вправи, які складаються з відносно простих рухових завдань, але виконуються таким чином, що дають велике специфічне навантаження.

Спеціальні дослідження, проведені нами, показали, що найбільша ефективність використання комбінованих силових вправ у підготовці гімнастів досягається при таких поєднаннях різних видів роботи.

1- й варіант:

1. швидкісна перемагаюча робота на половину амплітуди руху;
2. статичне утримання становища протягом 5 с;
3. швидкісна перемагаюча робота на другій половині амплітуди;
4. перебільшено повільна поступається робота по всій амплітуді до вихідного положення.

2 -й варіант:

1. швидкісна перемагаюча робота по всій амплітуді;
2. швидкісна поступається робота на половину амплітуди;
3. утримання становища протягом 5 с;
4. швидкісна перемагаюча робота на другій половині амплітуди;
5. перебільшено повільна поступається робота по всій амплітуді до вихідного положення.

Наведемо деякі приклади таких комбінованих вправ, які пройшли апробацію та показали високу ефективність.

1 -й варіант. З вису широким хватом швидко підтягнутися до вису на напівзігнутих руках, тримати 5 с, швидко підтягнутися до вису на зігнутих, повільно випрямити руки у вис.

2 -й варіант. З вису швидко підтягнутися і відразу опуститися до вису на напівзігнутих руках, тримати 5 с, швидко підтягнутися і повільно випрямити руки у вис.

Загальний час виконання таких комбінацій – 55 – 75 с, кількість підходів – до 4, повторень у підході – до двох.

1 -й варіант. Опорою спиною про коня і хватом за рейку гімнастичної стінки, ноги опущені – швидко підняти ноги до горизонтального положення, тримати 3 с, швидко підняти пряме тіло в стійку на лопатках, повільно опустити у вихідне положення.

2 -й варіант. Початкове положення те ж – швидко підняти тулуб до стійки на лопатках і відразу повільно опустити до горизонтального положення, тримати 3 с, швидко підняти пряме тіло до стійки на лопатках і відразу, але дуже повільно опустити у вихідне положення.

Дозування – 3 підходи, повторень – до трьох. Якщо гімнаст не може підняти пряме тіло, то в цьому русі допускається згинання в тазостегнових суглобах, але опускання слід виконувати прямим тілом.

Ці ж комплекси можна виконувати спираючись про коня не спиною, а грудьми, навантажуючи м'язи задньої поверхні тіла. В комбінованих вправах можна одночасно навантажувати м'язи рук і тулуба, використовуючи блоковий пристрій. Для рук підбираються руху, подібні з типовими гімнастичними (наприклад, з вихідного положення руки вперед-догори хватом за тягу на обтяження або за амортизатор опускання рук вниз-назад), а рухи ногами і тулубом виконуються ті ж, що описані в наведених вище варіантах.

 

Спеціальна витривалість знаходить своє вираження в «застосовності»:

1. до загальних особливостям гімнастичної рухової діяльності;
2. до особливостей діяльності на видах багатоборства.

Головна особливість полягає в необхідності здійснювати важко координаційну різнохарактерну роботу з численними перемиканнями з одного режиму на інший, в переважній більшості випадків в умовах обертань.

Друга особливість полягає в тому, що також в умовах вирощений потрібно виконувати роботу певними групами м'язів, з різної амплітуди згинальних і розгинальних рухів, з різними напрямками рухів, з різними за величиною і характером зусиллями і при цьому уникати генералізованої напруги.

Для розвитку спеціальної витривалості гімнаста найбільш доцільно застосовувати такі види вправ:

• Тривалі стрибки на батуті.
• Акробатичні стрибки без тривалих пауз (кілька серій підряд).
• Вільні вправи цілком і по половинкам.
• Спеціальні комплекси вправ.
• Вправи за методом кругової тренування.

Вправи виконуються з умовою обов'язкового подолання почуття втоми. При цьому можна використовувати і допомогу. Однак потрібно врахувати, що при сильному спотворенні техніки рухів (це буває в останніх спробах) виконувати далі вправу не слід, так як залишиться слід від технічно неправильного виконання. Після достатнього відпочинку треба 2-3 рази окремо виконати технічно правильно ті елементи,