Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи

У розкритті головних завдань і напрямів позаурочних форм роботи особливу увагу слід звертати на принципи організації позаурочної виховної діяльності учнів початкових класів. З-поміж них: плановість, науковість, зв’язок із життям, педагогічна доцільність; органічна єдність з роботою, яку проводять на уроці; максимальна добровільність вибору учнями розвивальних видів діяльності; систематичність і послідовність в організації позанавчальної розвивальної діяльності учнів; доступність для учнів за змістом і формами роботи; опора на сім’ю і громадськість.

Позаурочна виховна робота з молодшими школярами має свою специфіку. Молодшим школярам властива велика довіра дорослим. Учитель є для них тим ідеалом, взірцем, якого вони наслідують. Оскільки учні початкових класів ще багато чого не вміють робити самостійно, вчителю-вихователю доводиться виступати і в ролі організатора справ і в ролі безпосереднього учасника. Специфіка організації позаурочної виховної роботи виступає у найрізноманітніших напрямках виховного процесу. Враховуючи специфіку позаурочної виховної роботи в молодших класах, на основі аналізу поглядів педагогів і психологів на означену проблему ми визначили педагогічні умови ефективної організації виховної роботи молодших школярів у позаурочний час. З-поміж них: провідна роль педагога щодо об’єднання зусиль батьків, позашкільних закладів освіти, громадськості; забезпечення особистісної активності молодших школярів у різноманітних формах колективної діяльності; домінуючий характер ігрової діяльності за всіма напрямками позаурочної виховної роботи з молодшими школярами; залучення дітей до планування діяльності класного колективу; забезпечення такої системи перспектив, яка б відповідала інтересам як усього дитячого колективу, так і кожного окремого школяра.

У другому розділі “Теорія і практика підготовки майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи” проаналізовано стан проблеми готовності студентів до виховної роботи у школі; уточнено сутність поняття “готовність до позаурочної виховної роботи”; висвітлено теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи; визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи.

Проблема готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності одержала широке висвітлення в теорії і практиці, була предметом дослідження вчених у різних галузях (Абдуліна О. О., Ахмедзянова Л. М., Богданова І. М., Ганюшкін А. Д., Дьяченко М. І., Зязюн І. А., Ільїна Т. О., Кіт Г. Г., Кічук Н. В., Кондрашова Л. В., Кузьміна Н. В., Курлянд З. Н., Ліненко А. Ф., Сластьонін В. О., Хмелюк Р. І., Цокур О. С. та ін.). Готовність до педагогічної діяльності в загальних рисах характеризує і готовність до виховної позакласної та позашкільної роботи, яка, однак, має і свої особливості, зумовлені специфікою виховної роботи. Професійне становлення вчителя-вихователя в динаміці розглядається в педагогічній літературі на таких рівнях: інтуїтивному, репродуктивному, репродуктивно-творчому, творчо-репродуктивному, творчому (Сластьонін В. О.). В основі кожного рівня лежить відповідний рівень готовності випускника вищого педагогічного закладу до виконання своїх виховних функцій.

Аналіз літератури з проблеми професійно-педагогічної підготовки дозволив встановити взаємозв'язок виховної діяльності вчителя початкових класів із процесом його підготовки та станом готовності до її здійснення. Він виявляється в наступності та взаємозумовленості функцій цих педагогічних систем (підготовка виступає засобом формування готовності до діяльності, готовність є результатом і показником якості підготовки і реалізується та перевіряється у діяльності; діяльність виступає метою підготовки і водночас виконує функції її регулювання й корекції), а також у відповідності їх структурних компонентів.

Під готовністю до виховної діяльності ми розуміємо сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для ведення виховної роботи у школі, виявлення суті властивостей і стану особистості молодого спеціаліста. Готовність до виховної діяльності – це не лише запас професійних знань, умінь і навичок, а й такі риси особистості, які забезпечують успішне виконання професійних функцій: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійна пам’ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості.

Поняття “готовність до виховної роботи” може конкретизуватись, коли йдеться про готовність до позакласної, позашкільної та позаурочної виховної роботи.

Готовність учителя початкових класів до позаурочної виховної роботи – це складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до здійснення всіх видів виховної діяльності з учнями в позанавчальний час, установлення творчих зв’язків із різноманітними позашкільними закладами у справі виховання молодших школярів.

Кінцевим результатом готовності студентів до позаурочної виховної роботи, на наш погляд, є професійно-виховна компетентність, яка обіймає такі чинники (види компетенцій) : когнітивно-виховна (в галузі теорії і методики виховного процесу, в галузі фахових предметів) ; конструктивно-виховна (в галузі процесів прогнозування, планування) ; регулятивно-оцінна компетенція (самооцінка підготовленості, рівня вихованості, визначення шляхів професійного самовдосконалення). На підставі означених чинників професійно-виховної компетентності вчителя початкових класів нами були визначені критерії і показники готовності майбутнього вчителя молодших класів до виховної роботи.

З метою з’ясування готовності вчителів початкових класів і студентів до позаурочної виховної роботи нами було використано серію методів, з-поміж них, анкетування, аналіз планів, діагностичні методики. Слід зазначити, що судження вчителів-практиків і судження студентів щодо значущості позаурочної виховної роботи у формуванні всебічно розвинутої особистості молодшого школяра дещо відрізняються. Так, майже 77% учителів надають здійсненню позаурочної виховної роботи першочергового значення, тоді як кількість студентів випускних курсів педагогічних факультетів, які позитивно ставляться до означеної проблеми професійної діяльності,