Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи

Аналіз анкетних даних дозволив виявити низку труднощів у процесі оволодіння студентами і вчителями початкових класів уміннями та навичками організації позаурочної виховної роботи. З-поміж них: наявність розриву між теорією і практикою виховання, що призводить до руйнування традиційних механізмів виховання моральності; девальвація загальнолюдських цінностей, нездоровий вплив засобів масової інформації на особистість молодшого школяра; недостатній зв’язок з батьками, громадськими організаціями, позашкільними навчальними закладами; відсутність необхідної матеріально-технічної бази у школі, недостатнє забезпечення вчителів необхідними методичними посібниками, сучасною літературою; методична непідготовленість учителів до здійснення позаурочної виховної роботи (за окремими напрямками).

На наступному етапі пропедевтичного дослідження студентам було запропоновано визначити ступінь сформованості основних виховних умінь (за самооцінкою), а саме: вміння планувати позаурочну виховну роботу, добирати відповідні форми виховних заходів (залежно від мети та завдань) ; вивчати рівні вихованості молодших школярів; діагностувати позаурочний виховний процес; аналізувати результати позаурочних виховних заходів; заохочувати учнів молодших класів до активної участі у виховних заходах; розвивати творчі здібності учнів; добирати матеріал для сценаріїв виховних заходів різної спрямованості; залучати до участі в позаурочній виховній роботі батьків, видатних людей; використовувати здобутки психолого-педагогічних наук. У результаті, лише 6, 5% студентів випускних курсів за самооцінкою вважають, що вони володіють на високому рівні основними виховними вміннями, дещо більша кількість опитуваних (28%) висловили впевненість, що вони володіють усім комплексом умінь на достатньому рівні. За словами 50% студентів, вони частково володіють означеними вміннями і значна кількість респондентів (15, 5%) відповіли, що не володіють основними вміннями щодо організації позаурочної виховної роботи.

Аналіз планів виховної роботи вчителів початкових класів засвідчив, що лише 52% учителів ведуть систематичну цілеспрямовану виховну роботу; 34% учителів складають плани безсистемно; 14% учителів мають поверхові плани позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Загальним недоліком майже всіх планів позаурочної виховної роботи вчителів початкових класів є недостатній зв’язок запланованих заходів з діяльністю позашкільних закладів, недостатня увага до роботи з обдарованими дітьми.

У результаті пошукового експерименту було з’ясовано судження учителів і студентів щодо шляхів підвищення організації позаурочної виховної роботи з учнями початкових класів. Так, учителі і студенти першочергове значення надають психолого-педагогічній, методичній та практичній підготовці майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі.

У третьому розділі “Формування готовності студентів до позаурочного виховання учнів 1-4 класів” визначено завдання дослідно-експериментальної роботи, описано інструментальну модель готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами, висвітлено хід і результати констатуючого та формуючого етапів експерименту.

Метою констатуючого експерименту було з’ясування рівня готовності студентів до здійснення позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Відповідно до розробленої в ході дослідження системи критеріїв і показників готовності майбутніх учителів до здійснення позаурочної виховної роботи, а також з урахуванням сукупності кількісної і якісної характеристики показників і критеріїв професійно-виховної компетентності, стало можливим конкретизувати чотири рівні готовності студентів до позаурочної виховної роботи з молодшими школярами.

Високий рівень готовності є характерним для студентів з високим ступенем сформованості в майбутніх фахівців професійно-виховної компетентності. Студенти, які досягли означеного рівня готовності, мають чітко сформоване позитивне ставлення до означеної професійної сфери вчителя початкових класів, що виявляється у свідомому розумінні значущості позаурочної виховної діяльності у виховному процесі сучасної школи. Для цих студентів є характерним творче ставлення до здійснення виховного процесу в позаурочний час; має місце емоційна зацікавленість у залученні молодших школярів до різноманітних виховних заходів; спостерігається постійне активне прагнення до самовдосконалення, поглиблення методичних та теоретичних знань. Для означеного контингенту студентів властивий високий ступінь володіння гностичними, комунікативними, організаторськими, конструктивно-моделюючими вміннями й навичками. Студенти вміють визначати рівні вихованості молодших школярів і дитячих колективів, прогнозувати і планувати позаурочну роботу, здійснювати емоційну діяльність, встановлювати контакт із колективом і кожною окремою дитиною, володіють навичками самоконтролю і самоаналізу. Практична діяльність має стійкий творчий характер. Фахівці означеного рівня здатні використовувати набуті теоретичні та методичні знання як у типових, так і в нестандартних ситуаціях.

Достатній рівень умовно об’єднує студентів з переважно позитивним ставленням до організації позаурочної виховної роботи з молодшими школярами. Для означеної категорії майбутніх фахівців є характерним усвідомлення необхідності цієї роботи як однієї з найважливіших сфер праці вчителя початкових класів, виражають зацікавленість означеною діяльністю, активно залучають дітей до участі у виховних заходах, прагнуть до самовдосконалення своєї особистості, до розширення кругозору і набуття практичних умінь і навичок в означеній професійній сфері. У студентів достатньо виражена комунікабельність, контактність, уміння здійснювати емпатійну діяльність у процесі позаурочної виховної діяльності, вміння адекватно оцінювати свою педагогічну компетентність, контролювати, критично аналізувати результати позаурочної виховної роботи. Практична діяльність цих студентів має здебільшого творчий характер. Майбутні вчителі прагнуть використовувати різноманітні форми виховної роботи, демонструють при цьому глибокі знання з психології та педагогіки, мають достатню методичну підготовку. Однак, викликають утруднення нові, нестандартні ситуації, що виникають у реальному виховному процесі.

Середній рівень сформованості професійно-виховної компетентності властивий майбутнім учителям із позитивно-пасивним ставленням до означеної професійної сфери вчителя початкових класів. Спостерігається індиферентне ставлення до необхідності здійснення позаурочної виховної роботи в поєднанні з позитивними установками щодо значущості означеної діяльності вчителя початкових класів у цілісному виховному процесі. Знання сутності та специфіки позаурочної виховної роботи