Предмет:
Тип роботи:
Звіт з практики
К-сть сторінок:
77
Мова:
Українська
знає коли потрібно вчасно промовчати і якщо вона без настрою вести розмову з Надією буде вкрай важко. Аліна висловлює свої думки конкретно, а Надії притаманні більш творчі висловлювання. Вона навіть іноді цитує відомих людей.
−Мімічні. У разі випадку Аліна може приховувати свої почуття, Надія ж навпаки не може цього зробити і як кажуть і неї завжди все написано на обличчі і її можна читати, як відкриту книгу.
Завдання 1.
Після проведення самооцінки себе як особистості ми маємо такі результати:
1.У варіанті особистості І: «Вправність – Ініціативність» − 5.1. Некерований генератор ідей — досить поширений тип. Високий творчий потенціал та неприйнятна дисципліна. Несумісний з авторитарним стилем управління.
2.У варіанті особистості ІІ. «Комунікабельність – Ініціативність» − 5.1. Творча індивідуальність. Визнана, шанована, не прагне лідерства, є незалежною, вважає, що краще працювати самостійно, але прагне до визнання заслуг.
3.У варіанті особистості ІІІ. «Вправність – Комунікабельність» − 3.3. Ефективно працює за стабільних умов. Добрі стосунки і результати у роботі. Справляє стабілізуючий, заспокійливий вплив.
Завдання 2.
Кадрова політика − система роботи з персоналом, що об’єднує різні форми діяльності й має на меті створення згуртованого й відповідального високопродуктивного колективу для реалізації можливостей підприємства адекватно реагувати на зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищах.
Визначимо стратегію розвитку організації за особливостями кадрової політики в табл. 7.3.
Таблиця 7.3
Типи стратегії розвитку організації відповідно до особливостей кадрової політики
На ПАФ «Петрівка» діє стратегія розвитку організації орієнтована на стабільну ритмічну роботу з відповідною кадровою політикою, якій притаманні вузькі професіонали, які здатні точно та якісно виконувати завдання.
Завдання 3.
1) мотивація досягнення успіху, прагнення утвердити своє «я», отримати визнання на діловому та професійному рівні – ініціативність;
2) поєднання високої якості виконання з уникненням невдач; прагнення діяти в межах своєї компетентності; бути обережним, уважним; обмеження своєї відповідальності (не бере на себе більше, ніж слід) – вправність;
3) прагнення до створення сприятливого емоційного клімату; до спільного виконання завдань; бажання привертати увагу оточуючих, викликати у них схвалення, заохочення – комунікабельність.
4. Ділові бесіди з персоналом
Завдання 1.
Це не є діловою бесідою, адже не було дотримано ділового стилю мовлення та не дотримано всіх характерних рис ділової бесіди.
Характерні риси ділової бесіди:
а) ділова бесіда є порівняно легко керованою як за її тривалістю, так і за тематикою;
б) ділова бесіда дає можливість максимальною мірою задіяти інтелектуальний, моральний та емоціональний потенціал усіх її учасників;
в) ділова бесіда є трансформативною, іншими словами, її можна перетворювати з однієї форми в іншу і навіть, у випадку необхідності, трансформувати у зовсім інший вид управлінського спілкування, наприклад, у ділові переговори, збільшивши число її потенційних учасників.
г) багатофункціональність ділової бесіди, оскільки вона може слугувати для обміну інформацією і для вирішення питань організації спільної діяльності людей та оптимізації її умов, для аналізу проблемних ситуацій і підготовки прийняття управлінських рішень, для здійснення керівного чи виховного впливу на підлеглих і для розв’язання конфліктної ситуації тощо;
д) можливість забезпечити будь-який рівень конфіденційності, що істотно підвищує міру довіри партнерів один до одного і сприяє успішному досягненню бажаних її результатів;
е) велике значення емоційно-психологічних чинників у спрямованості процесу ділової бесіди та у досягненні її результатів.
ж) діалогічний характер спілкування між учасниками ділової бесіди, який дозволяє кожному з них не тільки досить повно викласти свої міркування, а й аргументовано відповідати на запитання чи зауваження партнера.
Завдання 2. Ділова гра
В процесі проведення ділової гри нами було задано 9 запитань. Вони стосувалися кадрової політики. Застосовувалися як відкриті так і закриті питання.
Одним з таких запитань було «Назвіть види кадрової політики». Це запитання є відкритим, адже відповідь може бути дана у вільній формі. Формулювання питання не обмежує респондента певними рамками, і він може висловити все, що думає, в будь-якій формі. Подібне запитання дозволяє отримати відповіді в найбільш природній формі, містить цікаві й несподівані для дослідника факти та підстави. До недоліків даного виду запитання належать, по-перше, можливість відповідей, які не мають прямого відношення до теми, по-друге, ймовірність розлогих відповідей, по-третє, складність подальшої обробки таких вільних відповідей.
Якби це питання мало варіанти відповідей, то воно було б закритим. Перевагами закритих питань є те, що вони прості, зрозумілі, дозволяють вам отримати конкретну інформацію. Недоліки даних запитань: якщо їх задавати багато, то ваш співрозмовник починає відчувати себе «піддослідним» і атмосфера бесіди стає далекою від «довіри і доброзичливості».
Завдання 3.
А. Опитування громадської думки про політичних лідерів, що викликають найбільшу довіру – закриті запитання.
Б. Проведення бесіди при прийомі на роботу з вкрай сором’язливим претендентом – зондувальні питання.
В. Прагнення наукового керівника допомогти аспіранту (студенту) у складанні індивідуального плану дослідницької (навчальної) роботи – відкриті питання.
Г. Бажання керівника зрозуміти справжні причини конфлікту між його підлеглими – дзеркальні та контрольні запитання.
Завдання 4.
Прихований мотив – це відволікання уваги від дратуючого питання. У