економічних об'єднань у світі
5.4 АСЕАН – новий центр споживчого попиту
За темпами розвитку регіон випереджає весь інший світ. Починаючи з 2000 року реальні доходи його населення зростали в середньому на 5% щорічно. В'єтнам розвивався і того швидше: з 1995 по 2006 рік ВВП на душу населення збільшився вдвічі – з $ 1, 3 тис. До $ 2, 6 тис. Кількість бідних людей стрімко скорочується. Якщо в 2000 році 14% жили на $ 1, 25 на день, то в 2013-му їх кількість склала всього 3%.
Без малого 67 млн сімей в країнах АСЕАН стали частиною споживчого класу, і до 2025 року це число може подвоїтися. Навряд чи можна вивести риси типового споживача в регіоні, проте певні тренди вже намітилися. Серед особливостей – попит на розваги, перевагу сучасних форматів ритейлу і уважність до брендам (індонезійці, приміром, виключно віддані своїм улюбленим маркам).
Зростання споживання йде плечем до плеча з урбанізацією. 22% жителів АСЕАН живуть у містах, чисельність населення яких перевищує 200 тис. Протягом наступних 10 років ще 54 млн чоловік стануть городянами.
Ще одна тенденція – розвиток онлайн-технологій. Проникнення мобільного зв'язку в регіоні становить 110%, інтернетом користуються 25% жителів. Країни АСЕАН разюче відрізняються один від одного і в цій області. 75% сінгапурців – постійно онлайн, а в М'янмі інтернет доступний лише 1% населення. Цифрові технології стрімко увірвалися в життя індонезійців, і до 2016 року 100 млн з них стануть активними користувачами Мережі.
5.5 Країни АСЕАН активно залучені в глобальну торгівлю
Регіон є одним з основних експортерів світу – його частка у всесвітньому експорті дорівнює 7%. Кожна з країн АСЕАН спеціалізується на певних типах продукції. В'єтнам, наприклад, експортує текстиль та одяг, Сінгапур і Малайзія – електронну техніку, а Таїланд – автомобільні запчастини. Інші держави в основному поставляють на світові ринки сировину. Індонезія – один з найбільших експортерів пальмової олії, вугілля, какао-бобів і олова. Філіппіни спеціалізуються на сільськогосподарськiй продукції. Що стосується М'янми, то вона володiє великими нафтогазовими резервами, а також запасами дорогоцінних металів.
Південно-Східна Азія знаходиться на одному з перехресть торговельних шляхів. Сінгапур, Малайзія і Таїланд входять до числа 50 країн, найбільш залучених в глобальну торгівлю. І регіон володіє всім необхідним, щоб продовжувати розвиватися за рахунок зростання торгових потоків.
5.6 У регіональній інтеграції країн АСЕАН є складнощі
Чверть усієї виробленої державами АСЕАН продукції експортується в інші країни цього об'єднання. Цифра залишається незмінною протягом останніх 10 років, і вона низька в порівнянні з тим же Європейським союзом.
У держав є плани з регіональної інтеграції в рамках нового об'єднання під назвою Економічне співтовариство АСЕАН, однак в останні роки особливого прогресу в цьому напрямку досягнуто не було. Новий договір передбачає вільний рух товарів, послуг, робочої сили і капіталу. І якщо бар'єри для безмитної торгівлі в рамках АСЕАН практично усунуті, то в іншому процес інтеграції проходить вкрай повільно.
При цьому АСЕАН вже встигла укласти угоди про вільну торгівлю з такими державами, як Австралія, Китай, Індія, Японія, Нова Зеландія і Південна Корея. Країни-учасниці також активно задіяні в переговорах про створення розширеного регіонального торгового об'єднання в Південно-Східній Азії. Це партнерство може призвести до виникнення єдиного азіатського ринку з населенням в 3 млрд людей і сукупним ВВП в $ 21 трлн.
6. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ
Країни Південно-Східної Азії за багатьма параметрами є дуже привабливими як для міжнародної експансії компаній, так і з точки зору інвестування в технологічні проекти. Не малу роль в цьому відіграє відчутна підтримка урядами азіатських країн. Останнім часом багато інвестиційних компаній відкривають або розглядають можливість відкриття офісів у Сінгапурі та Куала-Лумпурі, так, безумовно, простіше не пропустити цікаві проекти на ранніх стадіях, які стали з'являтися значно частіше.
Економіка не залежить від експорту природних ресурсів у тій же мірі, як у багатьох країн, що розвиваються, наприклад, експортерів нафти. Рівень диверсифікації виробництва, крім Сінгапуру та Філіппін, досить високий. В рівній мірі розвинені видобувна галузь, промисловість і сфера послуг, тому світові коливання попиту на сировину не загрожують країнам у критичнiй мірi.
При цьому не можна не відзначити, що сусідство досліджуваних країн з таким економічним велетнем, як Китай, призвело до серйозної залежності від його ключових показників. Середній дохід на душу населення ~ 1 000 доларів на місяць (хоча середні дані сильно зміщені через багатих Малайзії та Сінгапуру), і він продовжує підвищуватися.
Таїланд
Внутрішній ринок багато в чому росте за рахунок туризму. Таїланд експортує сільськогосподарську продукцію (рис), тропічні фрукти, каучук і деякі види електронних компонентів. Також уряд серйозно підтримує легку промисловість. Чисельність населення – 70 мільйонів чоловік, 80% з яких – тайці.
ВВП країни зростає на 3% на рік, а середня заробітна плата наближається до 500 доларiв.
Специфічність країни полягає не тільки в загальновідомих плюсах місцеположення і давніх контактах з іноземними компаніями, а й в жорсткості місцевого законодавства і бізнесу до тих, хто не належить до тайського суспільства по праву народження. Це проявляється