Подолання правового нігілізму – важлива умова розбудови правової держави

Мета і завдання дослідження полягає в обгрунтуванні положення, що однією з головних перешкод на шляху розбудови правової держави є правовий нігілізм, подолання якого тісно пов’язане з проведенням державно-правової реформи в Україні, юридичним забезпеченням демократичних перетворень в усіх сферах суспільного життя, узгодженням національного законодавства з вимогами Конституції України, європейськими і світовими стандартами.

На шляху до правової держави, як і в реалізації прав і свобод людини та громадянина, доведеться долати значні труднощі. Серед них – тривалий і серйозний за наслідками спад виробництва, недосконале законодавство, що регулює всі сфери суспільного життя, зокрема, і проблеми забезпечення прав і свобод людини, затяжна глибока криза, яка породила у населення настрої розпачу і нігілізму, відсутність дійового ринку, розвиненої демократії, занепад моральності, ослаблення законності та зростання злочинності, що в цілому є причинами існування та джерелом, які живлять правовий нігілізм. Подолання всього негативу і деструктивного в суспільному розвитку, а разом з цим і правового нігілізму, обумовило мету і завдання дослідження.

Відповідно до мети в дисертації ставляться конкретні завдання, спрямовані на здійснення державно-правової реформи, подолання правового нігілізму і розбудову правової держави:

-визначити правовий нігілізм як категорію філософії права, причини його існування, форми прояву, джерела, що його відтворюють і живлять;

-проаналізувати той юридично-правовий досвід який мала наша держава, перебуваючи в залежності від інших держав, де були відсутні демократичні традиції, повага до закону, права, законності і правопорядку, що суттєво вплинуло на поширення правового нігілізму в наш час і вибір стратегічних напрямків в розбудові української держави як правової, демократичної, суверенної та незалежної;

-розглянути основні принципи гуманістичної філософії права, які сприяють формуванню правової держави, подоланню тоталітаризму, який грунтується на принципах правового нігілізму;

-розглянути головні риси і ознаки правової держави в гуманітарно-правовій (права й свободи громадянина), нормативно-правовій (правовий характер закону, конституційно-правова природа і основні джерела діючого позитивного права) та інституціонально-правовій сферах (поділ влад, система стримувань і противаг тощо) ;

-обґрунтувати основні заходи юридичного забезпечення створення ринкової економіки як важливої передумови розбудови правової держави та подолання правового нігілізму;

-проаналізувати шляхи поглиблення демократичного врядування, забезпечення правовими засобами демократичних перетворень, захисту прав та свобод людини; формування політичної і правової культури; вдосконалення законодавства, розбудови національної правової системи. ;

-розглянути заходи, спрямовані на підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ, які повинні стати гарантом забезпечення стабільності й порядку в суспільстві, демократичних перетворень, умовою розбудови правової держави.

Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі філософії права, загальної теорії держави та права, історії держави та права, соціології, психології, культури та інших наук.

В дослідженні використані Конституція України, чинне законодавство, правові акти української держави, концептуальні розробки сучасних правознавців.

Методологічною основою дисертації є використання принципу плюралізму, що дає змогу уникнути заідеологізованості, тенденційності й враховує діалектичне поєднання національних і загальнолюдських цінностей. Важливий методологічний потенціал закладено в Конституції України, яка є нормотворчим підгрунтям юридичних досліджень з проблем здійснення державно-правової реформи в країні.

Використані методи – 1 – діалектичний, 2 – формально-логічний, 3 – структурно-функціональний, 4 – системний, 5 – конкретно-історичний. Емпіричною базою дисертації є дані соціологічних та інших досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі державотворення, статистичні матеріали, отримані в Науково-дослідному інституті і Національній академії внутрішніх справ України.

Наукова новизна одержаних результатів в дисертаційному дослідженні полягає в тому, що:

-вперше в українському правознавстві комплексно досліджено правовий нігілізм як категорію філософії права, розкрито його зміст, особливості прояву, причини існування, джерела, що його відтворюють та живлять в умовах глибокої та масштабної кризи суспільства;

-проаналізовані нові форми прояву правового нігілізму, що виникли за час існування суверенної і незалежної української держави;

-внесено ряд пропозицій в удосконалення концепції української правової держави, людиноцентристської стратегії її розвитку, визначені головні її проблеми, що потребують розв’язання на основі принципу верховенства права;

-поставлено і вирішено питання про розвиток питання про законодавче забезпечення створення ринкової економіки як важливого напряму в боротьбі проти правового нігілізму, необхідної умови розбудови правової держави;

-з позиції філософісько-правової методології обгрунтовується положення про те, що демократичні перетворення в Україні, підвищення політичної та правової культури її громадян, удосконалення чинного законодавства є дієвими факторами подолання правового нігілізму і розбудови правової держави;

-конкретизовані та обгрунтовані основні напрямки гуманізації діяльності органів внутрішніх справ, вдосконалення форм і методів їхньої роботи, подолання правового нігілізму та моральної деформації, підвищення рівня політичної та правової культури працівників міліції;

В дисертації зроблені наступні основні висновки, які виносяться на захист:

1.Правовий нігілізм має в Україні широкий діапазон існування та різноманітні форми прояву. В умовах гострої соціально-економічної кризи він стає глобальним, агресивним, відверто демонстративним і посилює нестабільність в суспільстві, гальмує демократичні перетворення, процес розбудови правової держави.

2.Правовий нігілізм – явище історичне і на різних етапах розвитку суспільства змінює свій зміст, форми прояву, чинники, що його породжують і відтворюють. Тому для