Подолання правового нігілізму – важлива умова розбудови правової держави

3.В умовах відсутності ідеальної моделі правової держави, потребує концептуальної розробки модель української державності, що грунтується на принципах верховенства права, правового закону, Конституції України, узгоджується з вимогами міжнародного права і відповідає потребам перехідного періоду розвитку нашого суспільства.

4.Демократизація суспільства, подолання тоталітарної спадщини якісно змінюють роль держави у вирішенні існуючих проблем. Потребує усвідомлення, що демократія передбачає не послаблення ролі держави, особливо в період глибокої кризи суспільства, а, навпаки, її посилення. Але сила держави вимірюється не кількістю й повноваженнями силових структур, а стабільністю режиму законності і правопорядку, утвердженням цивілізованих засад суспільного життя.

5.На сучасному етапі державного будівництва правове забезпечення економічних реформ спрямовано на:

-створення цивілізованих ринкових відносин, реформування форм власності, розробку дієвих законодавчих актів, що регулюють підприємницьку діяльність;

-розвиток ринкової економіки, яка б стала умовою розбудови правової держави, а не засадою виникнення нових джерел нестабільності в суспільстві, форм прояву правового нігілізму, організованої злочинності, корупції тощо, що безпосередньо загрожують національній безпеці України;

-подолання нігілізму в сфері правового забезпечення економічної реформи, роздержавлення і приватизації, реформування податкового законодавства.

6.Практична реалізація завдання подолання правового нігілізму та розбудови правової держави безпосередньо відбувається в процесі:

-формування політичної та правової культури громадян;

-утвердження принципів демократії у суспільній свідомості, поваги до права, закону як до найвищих соціальних цінностей;

-подолання правового та політичного популізму, екстремізму та радикалізму, як специфічних форм прояву правового та політичного нігілізму;

-розвитку законодавчої бази, створення національної правової системи;

-правового виховання громадян, удосконалення юридичної освіти.

7.Посилення ефективності діяльності органів внутрішніх справ безпосередньо пов’язане з удосконаленням форм і методів їхньої роботи, водночас зростанням ролі виховання, переконання, просвіти населення і зменшенням примусових заходів. Від каральних функцій міліція поступово переходить до виховних, вдосконалює систему захисту прав людини і таким чином підвищує довіру до своєї діяльності з боку населення.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Висновки, зроблені в процесі дослідження, можуть бути використані для подальшого опрацювання проблем розбудови правової держави, здійснення масштабних державно-правових реформ в умовах перехідного періоду українського суспільства, вдосконалення чинного законодавства, форм і методів подолання правового нігілізму, виховання правової й політичної культури.

Продуктивними є такі аспекти застосування доробку дисертації:

1.науково-дослідницький – у сфері дослідження проблеми практичного здійснення державно-правових реформ в умовах подолання кризового стану суспільства;

2.освітній – у процесі викладання навчальних курсів і спецкурсів з філософії права, теорії держави й права, історії держави і права;

3.правотворчий – спрямування дослідницької діяльності на створення національної правової системи, вдосконалення законотворчого процесу, адаптація його до завдань розбудови правової держави;

4.правоохоронний – визначення місця органів внутрішніх справ у процесі подолання правового нігілізму, зосередження їхньої роботи не тільки на заходах примусу, але й на правовихованні населення.

1.Апробація результатів дослідження проводилася на науково-теоретичних семінарах кафедри філософії, теорії держави та права, в навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України. Окремі положення дослідження, зроблені в ній узагальнення і висновки були оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції “Україна – Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва” (м. Маріуполь, 27-29 травня 1999 року), а також впроваджені в навчально-методичних розробках кафедри філософії НАВСУ і опубліковані автором у п’яти наукових статтях

2.Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдань і логіки дослідження дисертація структурно складається з вступу, двох розділів, які мають 6 підрозділів, висновків та списку основної використаної літератури. Повний обсяг роботи становить 150 сторінок, список використаних літературних джерел – 12 сторінок (219 найменувань).

 

 

У вступі обгрунтовуються актуальність теми, рівень її наукової розробки, вказуються об’єкт і предмет, мета та завдання дослідження, подається характеристика методології й методики, окреслюється наукова новизна та головні положення, що виносяться на захист, зазначаються їх апробація і практична реалізація отриманих висновків та особистий внесок автора в наукову розробку даної теми.

Розділ І “Правовий нігілізм як об’єкт дослідження філософії права” присвячено науковому аналізу феномена правового нігілізму, причин його існування та форм прояву в українському суспільстві, що перебуває в умовах гострої економічної та соціально-політичної кризи; історичного контексту існування нашої держави у складі інших держав з різним рівнем демократичних традицій, а також проблем, які стоять перед Україною, гальмують процес розбудови правової держави і є джерелом живлення правового нігілізму.

У першому підрозділі “Правовий нігілізм як юридично-філософська категорія: його соціальний зміст і форми прояву” подане наукове визначення правового нігілізму як соціального феномену, категорії філософії права, що відображає певний стан юридичної життєдіяльності суспільства і заперечує ідею верховенства права, правового закону, правової держави.

Правовий нігілізм є похідним від загального поняття нігілізму, що має філософський зміст як заперечення, несприйняття окремими громадянами чи їх верствами існуючих устоїв життя. Нігілізм – це активне практичне втілення соціально-духовного явища, суб’єктивного за формою і об’єктивного за змістом. Він не є лише суб’єктивним переживанням людей, а має конкретне спрямування на всі сфери життя, що особливо виявляється в правовому нігілізмі.

В дисертації правовий нігілізм визначається як негативне ставленням громадян до права, законів, наявністю у них і