Політична лояльність як детермінанта забезпечення політичного порядку та стабільності держави

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

а відтак актуалізується питання про забезпечення прав і свобод народів та прав і свобод окремої особистості. Правова держава зводить до мінімуму ситуації, за яких влада безпосередньо управляє людиною, натомість розширюючи сферу самоуправління вільних громадян. Вона спирається на громадянське суспільство – на сутність вільної громадянськості, вбачаючи в цьому процесі умову самооновлення суспільного життя. Формування такого такої громадянськості є тривалий та кропіткий процес, пов'язаний з постійним виникненням нестандартних ситуацій, для виходу з яких необхідні політична воля й висока правова та етична культура. Позаяк громадянське суспільство ґрунтується на принципах свободи кожного члена суспільства як людини, рівності його з кожним іншим як підданого та самостійності кожного члена суспільства як громадянина, держава перестає бути “опікуном” дієздатних громадян, стаючи регулятором вільного їх волевиявлення; вона забезпечує правове поле, яке стимулює їх на активну діяльність задля досягнення життєвих цілей, задоволення біологічних та соціальних потреб.

Можливості самореалізації мають бути рівними, однаковими для всіх людей, лише тоді вони будуть правовими (за аналогією з термінами “правильне”, “справедливе”, “праведне”, “справжнє”). Правова держава має за мету не тільки формальну законність, яка забезпечує регулярність і послідовність у досягненні й підтриманні демократичного порядку, але також справедливість та гуманність, засновану на визнанні й повному прийнятті найвищої цінності людської особистості та гарантовану установами, які утворюють структури, що забезпечують свободу та самовиявлення особистості.

Важливу роль в формуванні політичної лояльності в суспільстві повинна відіграти еліта, яка володіє для цього певними ресурсами. Саме державні та політичні діячі, інтелектуальна еліта, мають можливості та здібності для того, щоб в суспільстві, незважаючи на всю розмаїтість світоглядних та ідейних поглядів, громадяни усвідомлено, за допомогою моральної волі, обрали для себе ті пріоритети та принципи, які б потім були покладені до загальних засад розвитку України, і це відповідно, й забезпечило б лояльність (довіру та повагу) до державної влади. Це був би природний еволюційний процес, спокійний та гармонійний перехід до більш високої форми державного устрою та до більш цивілізованих, високоморальних та відповідальних стосунків між суспільством та владою.

Таким чином, політично-лояльна форма поведінки громадян – це неагоністичні дії та світосприйняття особистості чи суспільства по відношенню до існуючого політичного режиму, політичної влади, до держави.

Визначено, що в українському суспільстві сьогодні існує потреба у формуванні умов для зміни типу політичної культури та політичної поведінки громадян. Це може стати основою політичного прогресу, розвитку та підвищення рівня самоорганізації суспільства, його свідомості на основі універсальних культурних цінностей.

Для розв'язання проблем, які були зазначені в даному дослідженні і які сьогодні є актуальними для сучасної вітчизняної теоретичної та практичної політології, важливим є те, що уявлення про стосунки держави та суспільства (зокрема, громадянського) повинні змінитися корінним чином, повинен бути змінений сам формат цих відносин, а це є неможливим без усвідомлення цих проблем не тільки науковцями та спеціалістами, а насамперед, звичайними пересічними громадянами, тому що саме вони й формують громадянське суспільство, – саме їх рівень культури, свідомості, лояльності, толерантності, освіти, духовності та ін. і є основою для цього. Ці аспекти надають реальну можливість для подальших наукових пошуків та розробок.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Тітаренко А.В. Поняття політичної лояльності як політичного феномена // Наукові пізнання: методологія та технологія. – Одеса, 2004. – № 3. – С. 142-149.

2. Тітаренко А.В. Правові та моральні засади забезпечення політичної лояльності // Перспективи. – 2005. – № 4 (32). – С. 114-120.

3. Тітаренко А.В. Ідейно-світоглядний фактор формування політичної лояльності // Вісник СевДТУ. Вип. 71: Політологія: Зб. наук. праць / Редкол.: Ю.А. Бабінов (відп. ред.) та ін. – Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006. – С. 74-81.

4. Тітаренко А.В. Національна ідея як основа лояльності та стабільності держави // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 34. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – С. 651-654.

5. Тітаренко А.В. Основні складові ідеї консолідації суспільства // Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави та громадянського суспільства. Матеріали науково-практичної конференції, 23-24 червня 2006 року. – Одеса, 2006. – С. 145-148.

6. Тітаренко А.В. Політична лояльність як фактор забезпечення стабільності держави і конституційного ладу. Правове життя сучасної України. Тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА. 27-28 квітня 2007 р. – Одеса, 2007. – С. 132-134.

Анотація

Тітаренко А.В. Політична лояльність як детермінанта забезпечення політичного порядку та стабільності держави. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Одеська національна юридична академія. Одеса, 2007.

В дослідженні дається бачення можливості використання в політичній науці терміну лояльність на основі аналізу його природи та змісту. В даному випадку слід використовувати термін “політична лояльність”, під яким розуміється певний тип політичної поведінки, який формується в процесі здійснення владою (державною або політичною) своїх функцій. Обґрунтовано, що політична лояльність є складним та динамічним явищем, яке формується в процесі соціалізації особистості, відповідно до пануючого в суспільстві світогляду, менталітету, визначених норм політичної поведінки, освіти, культури та традицій.

Запропоновано для вивчення лояльної (неагоністичної) політичної поведінки використовувати підходи та методи етології та біополітики, а саме розглядати лояльні відносини як біосоціальну систему взаємодії між організмами.

Виявлено залежність між рівнем політичної лояльності та рівнем стабільності політичного порядку в державі, на основі чого доведено, що лояльність є якісним показником легітимності державної влади (політичного лідера), тому в сучасному розумінні політична лояльність є невід’ємною характеристикою політичного режиму, влади, устрою, форми правління.

Ключові слова: лояльність, політична лояльність, політична поведінка, стабільність, політичний порядок, державна влада, політична свідомість, легітимність, довіра, толерантність.

Аннотация

Титаренко А.В. Политическая лояльность как детерминант политического порядка и стабильности государства. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02. – политические институты и процессы. – Одесская национальная юридическая академия. Одесса, 2007.

В диссертации рассматривается возможность использования в политической науке термина лояльность на основе анализа его природы и содержания. Сделан вывод, что данный термин возможно использовать для характеристики деятельности политической власти, при этом применяя термин политическая лояльность, под которым понимается определенный тип политического поведения, который формируется в процессе осуществления властью (государственной или политической) своих функций. При этом, данное политическое поведение граждан по отношению к государству должна быть обязательно осознанным и взвешенным. В этой связи политическая лояльность непосредственно связана с легитимностью политической власти и с легальностью ее деятельности. В работе обосновано, что политическая лояльность является сложным и динамическим явлением, которое формируется в процессе социализации личности, согласно господствующему в обществе мировоззрению, менталитету, определенным нормам политического поведения, образования, культуры и традиций.

Для изучения лояльной (неагонистической) формы политического поведения предложено использовать подходы и методы этологии и биополитики, а именно, рассматривать лояльные отношения как биосоциальную систему взаимодействия между организмами. Определено, что в данном аспекте, политическое поведение делится на агонистическое, которое включает формы поведения, связанные с конфликтами между живыми организмами: агрессию, изоляцию, подчинение; и неагонистическое - лояльное: это афилиация, кооперация, а также социальное облегчение и имитация. Таким образом, лояльная форма поведения - это неагонистические отношения, которые соединяют биосоциальную и биополитическую системы взаимодействия между индивидами (группами).

В результате проведенного анализа выявлена зависимость между уровнем политической лояльности и уровнем стабильности политического порядка в государстве. С одной стороны, политическая лояльность является показателем легитимности государственной власти (политического лидера), с другой стороны, она может быть показателем лишь пассивности и равнодушия общества, которое отрицательным образом влияет на качество государственной власти.

Способы выражения политической лояльности граждан в системе властных отношений, те или иные действия в рамках выражения лояльности носят социальный и политический характер, являются формой социального поведения, которое проявляется в принятии либо приспособлении к действиям политической власти. Изучено влияние чувства ответственности граждан на обеспечение политической лояльности. Показано, что практически всегда, государством предусматривается система мер государственного принуждения морального, идеологического, воспитательного, административного либо уголовного характера, которое позволяет создать условия для формирования и обеспечения необходимого позитивного отношения к власти. Внимание уделено также тому, что любые действия гражданина по отношению к политической власти должны осуществляться только осознано. Это дает возможность говорить, что гражданин должен обладать моральной волей, для свободного принятия решений и выбора той либо другой модели политического поведения.

Доказано, что обеспечение политического порядка и стабильности в государстве, возможно путем применения функций политической лояльности, основой которых являются такие общественные институты как мораль, право, ответственность, содержательный духовный мир человека, образование и воспитание. Для Украины наиболее важной на современном этапе является применение такой функции политической лояльности как консолидирующая, которая необходима для объединения украинского народа и прекращения безосновательной вражды. Для этого необходимо формирование соответствующей и взвешенной национальной идеи, формирование у граждан Украины неагрессивного (но при этом – не пассивного) типа политического поведения, которое может быть сформировано лишь в случае наличия у граждан мировоззрения соответствующего направления, высокого уровня политического и правового сознания, культуры и самоидентификации.

Ключевые слова: лояльность, политическая лояльность, политическое поведение, стабильность, политический порядок, государственная власть, политическое сознание, легитимность, доверие, толерантность.

Summary

Titarenko A.V. Political loyalty as the determinant of political order and stability of the state. - Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of candidate of political sciences on speciality 23.00.02 – political institutes and processes. – The Odessa National Academy of Law. Odessa, 2007.

Possibility of the use is proved in political science of term loyalty on the basis of analysis of his nature and maintenance. In this case it is needed to use a term political loyalty, which the certain type of political conduct, which is formed in the process of realization by power (state or political) of the functions, is understood under. Thus, this political conduct of citizens in relation to the state must be necessarily realized and weighed.

Grounded, that political loyalty by the difficult and dynamic phenomenon which is formed in the process of socialization of personality, in obedience to the world view dominating in society, and mentality, certain codes of political conduct, education, culture and traditions.

An author gives scientific determination of concept of “political loyalty”, in a cut what key theoretical conceptions and problems of political loyalty are examined in modern political science. Analyzed factors and levels of forming of political loyalty, which are needed for forming of political loyalty in society and state. Also, attention of responsibility is spared as to the factor of adjusting of level of political loyalty, the analysis of political - legal regulation of political loyalty is given.

Key words: loyalty, political loyalty, political conduct, stability, political order, state authority, political consciousness, legitimate, trust, tolerance.