Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
27
Мова:
Українська
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України
УДК 930. 9 (477. 82) : 943. 8. 081
КРАМАР ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ
ПОЛІТИКА ДЕРЖАВНОЇ АСИМІЛЯЦІЇ НА ВОЛИНІ (1928 – 1938 РОКИ)
Спеціальність 07. 00. 02 – Всесвітня історія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидита історичних наук
Львів – 1998
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі історії cвітових цивілізацій Волинського державного університету ім. Лесі Українки.
Науковий керівник – Карліна Оксана Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії світових цивілізацій Волинського державного університету ім. Лесі Українки.
Офіційні опоненти – ЗАШКІЛЬНЯК Леонід Опанасович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії слов’янських країн Львівського державного університету імені Івана Франка.
КРАСІВСЬКИЙ Орест Якубович, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри політології, соціальної політики та права Української акдемії державного управління при Президентові України, Львівська філія.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. На сучасному етапі становлення відносин стратегічного партнерства між Україною і Польщею певною перешкодою залишається недостатньо досліджена історія українсько-польського співжиття у 20-30-і роки нинішнього століття. Цей період наповнений неоднозначними, суперечливими і складними сторінками у взаєминах між двома народами.
У комплексі проблем українсько-польських відносин міжвоєнного періоду важливим є вивчення політики Другої Речі Посполитої щодо українців, що проживали на її теренах. Політика так званого «волинського регіоналізму», яку з кінця 20-х років проводив польський уряд, була однією із спроб вирішення українського питання в Польщі. Однак серед історичних досліджень останніх років мало публікацій, що розкривають спробу порозуміння поляків і українців, пошуки шляхів співпраці обох народів. Це зумовлює необхідність проведення комплексного дослідження з метою поглибленого аналізу основних напрямків українсько-польського співжиття у міжвоєнний період, методів і форм реалізації «волинського експерименту» воєводи Г. Юзевського. Завдання актуалізується потребою у створення цілісної картини політичного життя на Волині у 20-30-і роки нинішнього століття.
Дослідження проблеми зумовлене ще й тим, що вивчення і узагальнення зазначених проблем дасть змогу глибше зрозуміти суть тих драматичних подій в історії обох народів, що мали місце в період Другої світової війни на Волині та в перші повоєнні роки.
Таким чином, суспільно-політична актуальність та нерозробленість проблеми в історіографії зумовили вибір теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дане дослідження є складовою держбюджетної науково-дослідної роботи «Українсько – польські відносини на Волині 20-40-х років ХХ століття», що проводиться Волинським державним університетом імені Лесі Українки. Робота входить до планової госпрозрахункової теми історичного факультету ВДУ «Минуле і сучасне Волині» і до тематики досліджень кафедри історії світових цивілізацій ВДУ «Актуальні проблеми історії зарубіжних країн».
Предметом дисертаційного дослідження визначено державну політику Другої Речі Посполитої на Волині у міжвоєнний період. Аналізуються концептуальні підходи польських політичних сил до вирішення українського питання та їх практична реалізація. Значну увагу приділено висвітленню суспільно-політичних відносин на Волині у 20-30-і роки.
Об’єктом дослідження є програма державної асиміляції, яка реалізовувалась волинським воєводою Г. Юзевським.
Хронологічні рамки зумовлені тематикою, тому охоплюють період 1928-1938 років, тобто роки реалізації «волинської політики».
Географічні межі дослідження охоплюють територію Волинського воєводства: сучасні Волинська (окрім Камінь-Каширського і Любешівського районів), Рівненська, частина Тернопільської областей.
Мета і задачі дослідження полягають у висвітленні основних теоретичних засад політики державної асиміляції Польщі та етапів її практичної реалізації на Волині. Водночас зроблена спроба проаналізувати і дати оцінку суспільно-політичній, економічній, культурно-освітній і релігійній діяльності воєводської адміністрації, очолюваної Г. Юзевським. У контексті загальної мети в дисертації ставляться задачі дослідити:
1. Концепції, цілі та методи діяльності провідних польських політичних сил щодо вирішення українського питання.
2. Погляди Г. Юзевського на проблему українсько-польського порозуміння у Волинському воєводстві, організаційні засади та напрямки політики державної асиміляції.
3. Основні форми та методи реалізації «волинського експерименту».
4. Відносини між воєводською адміністрацією та політичними партіями і об’єднаннями на грунті реалізації політики державної асиміляції.
5. Динаміку українсько-польських міжнаціональних відносин на Волині у 20-30-і роки, причини їх коригування та наслідки.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається тим, що вперше у сучасній українській історіографії зроблена спроба комплексного аналізу основних аспектів урядової політики «санації» на Волині у міжвоєнний період. На підставі маловідомих і невикористовуваних архівних документів та опублікованих джерел висвітлюються форми та методи реалізації політики державної асиміляції, та її наслідки. Дисертаційне дослідження розкриває вплив політичних партій на шляхи вирішення українського питання в Другій Речі Посполитій. Уперше висвітлюється роль політичної концепції Г. Юзевського у формуванні державної політики в галузі міжнаціональних відносин. У дисертації розкрито причини, що впливали на еволюцію українсько-польського співжиття упродовж 30-х років і сприяли радикалізації політичної думки місцевої української і польської людності. Простежено форми співробітництва деяких українських політичних сил з державними структурами Польщі.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації та зібраний фактологічний матеріал можуть бути використані для вивчення суспільно-політичних рухів та міжнаціональних відносин у 20-30-і роки, при підготовці узагальнюючих праць з історії України та Польщі. Матеріали та висновки дисертації можуть використовуватись державними структурами при визначенні концепцій і методів національної політики, а також вченими-істориками для створення цілісної