Поняття про політичну свідомість та її рівні

 

Процеси перетворень в суспільстві потребують адекватних змін у сфері політичної свідомості та політичної культури. Становлення демократичного суспільства потребує якісно нових засад суспільної взаємодії, відносин між особистістю та державою. Політичні знання та культура політичної поведінки необхідні кожному, то вони є запорукою захисту власної гідності, свободи і прав.

Байдужість людини до політичного життя, відсутність політичної освіти сприяють можливості маніпулювання нею. Суспільство, що бажає зберегти свободу, повинно усвідомити свою відповідальність за власну долю, долю країни. Отже, необхідно формування ціннісних орієнтацій, настанов та моделей поведінки, які б відповідали вимогам становлення та збереження демократичної держави.

Суб'єктивна сторона політичного життя знаходить своє віддзеркалення в політичній свідомості. Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток суспільно-політичних процесів. Отже, вона здатна справляти значний вплив на політичне життя, на динаміку політичної культури суспільства. Крім того, від рівня політичної свідомості багато в чому залежить політична поведінка, характер політичної діяльності, як окремих людей, так і їх суспільно-політичних об'єднань.  Політична свідомість – це усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами та ін.).  В структуру політичної свідомості включаються політичні норми і цінності, політичні переконання і уявлення, теоретичні і емпіричні знання. Політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації.  Політична свідомість взаємозв'язана і взаємодіє з іншою форою суспільної свідомості: економічними переконаннями, правовими теоріями і нормами, філософськими навчаннями, етичними концепціями, естетичними цінностями, художніми поглядами. 

Функції політичної свідомості:

пізнавально-інформаційна – пізнання світу політики, отримання політичної інформації;

оцінна – оцінка політичної дійсності і формування політичних поглядів, переконань, позицій;

регулятивна – регулює соціальну поведінку людей на основі сприйняття дійсності, а також на основі сукупності що виробляються їм політичних ідей, норм, уявлень і переконань;

мобілізуюча – спонукає людей до політично орієнтованої поведінки, до участі в суспільному житті ради відстоювання своїх соціально-політичних інтересів.

 Політична свідомість – системна освіта, що має різні рівні:

теоретичний – представлений різними роду концепціями, ідеями, переконаннями, що мають політичний характер. Усвідомлення політики на теоретичному рівні дозволяє:

ставити і вирішувати її найважливішу мету і задачі – як фундаментальні (стратегічні), так і поточні (тактичні) ;

визначати засоби і методи їх досягнення;

визначати напрями і шляхи організаційно-політичного забезпечення рішення наспілих проблем;

виробляти концептуальні підходи до соціального контролю ходу виконання політичних рішень і цільових програм;

коректувати політику з урахуванням даних політичного досвіду.

емпіричний – базується на безпосередній практиці, участі в політичному процесі різних соціальних спільнот. Даний рівень відображає політичну дійсність у формі відчуттів, ілюзій, переживань, уявлень.

буденний – характеризує сукупність виникаючих безпосередньо з буденного життя ідей, поглядів суспільного класу, соціального прошарку або групи людей. Даному рівню властиві яскраво виражені соціально-психологічні риси: настрої, відчуття, емоції.

 

 

Політична свідомість виступає необхідним елементом політичного життя суспільства. Будучи відповідним різновидом суспільної свідомості, що має власний предмет і механізм формування, вона характеризує духовну здатність людини до спеціалізованої політичної діяльності. За допомогою політичної свідомості індивід спроможний адаптуватися у політичному просторі та здійснювати у ньому специфічні функції соціальної взаємодії, політичної участі й управління. Отже, поняття «політична свідомість» за своєю суттю несе у собі подвійне змістовне навантаження. З одного боку, воно характеризує субстанційні ознаки «політичного» як регулятора суспільних відносин, наголошує на тому, що саме свідомий фактор є умовою і складовим елементом політичної сфери суспільства.

Політика, політичні відносини є складовою частиною суспільного буття. Відповідно і політична свідомість виступає як відображення в духовному житті людей, в першу чергу, їх політичного буття – всієї різноманітності політичного життя, політичних відносин, політичних процесів і явищ. Водночас політична свідомість є атрибутом політичної дії, її необхідним складником. Політика – це доцільна діяльність, вона передбачає наявність у діючого суб'єкта відповідних уявлень та знань про політичну дійсність, усвідомлення своїх спрямувань, формулювання мети, вибір засобів та методів її досягнення.

З іншого боку, поняття політичної свідомості вказує на те, що вона як один із компонентів входить у духовну сферу суспільства поряд з такими формами суспільної свідомості, як правова, етична, естетична, релігійна. Саме завдяки своїй регулятивно-управлінській функції політична свідомість впливає на формування і напрям розвитку елементів духовної сфери суспільства. Зміст, процес та форми такого впливу зазвичай називають політизацією.

Процес політизації здійснюється в різноманітних формах. По-перше, це «початкова політизація», коли політична свідомість починає безпосередньо вплітатися в сфери прояву суспільної свідомості. По-друге, кожний елемент духовної сфери набуває політичного значення за умов, коли від контрольованої ним сфери залежать виконання й реалізація політичних завдань. По-третє, ці завдання стають ще важливішими і складнішими, коли фактично заново формуються державні органи і структури, а радикальні перетворення охопили всі найважливіші сфери суспільства – економіку, культуру, духовне життя, розмаїтий і складний комплекс суспільних відносин сучасного етапу розвитку новостворених суверенних держав, у тому числі й України.

Враховуючи викладене вище, сформулюємо відповідні методологічні положення, які важливі для визначення політичної свідомості, а саме про:

субстанційну цілісність політичної свідомості та політичної діяльності

в межах «політичного» як владного регулятора суспільних відносин;

безпосереднє вплетення політичної свідомості в політичні відносини суспільства, свідоме відображення й спрямування політичного розвитку суспільного