Поняття про політичну свідомість та її рівні

активність свідомості, вплив політичної свідомості на духовну сферу, що пов'язаний головним чином з науково-теоретичним рівнем політичного відображення духовного життя суспільства, з глибоким усвідомленням суб'єктом своєї відповідальності за прогрес суспільства.

Спираючись на ці положення, можна визначити політичну свідомість як засіб специфічного відображення людиною, групою, суспільством всезагального процесу саморегулювання суспільного життя, який матеріалізується в політичній системі завдяки феномену влади і владно-політичних відносин.

Як сфера політичних відносин, політична свідомість – явище історичне, що постійно розвивається й змінюється. Причому це відбувається незалежно від бажання та волі людей. Скажімо, політична свідомість громадян України сьогодні визначається об'єктивними процесами в економічному, політичному й духовному житті суспільства. Головними з них є радикальні економічна й політична реформи суверенної й незалежної держави, розвиток демократії та гласності, широкий спектр політичних і національно-демократичних рухів, різноманітні види й форми політичної діяльності. Політичну свідомість зумовлюють і суперечливі та негативні чинники – кризовий стан економічної, політичної та соціальної сфери, падіння культурно-моральних підвалин суспільства, зростання корупції та злочинності тощо.

Однак політична свідомість не є пасивним відображенням політичного буття. По-перше, вона здатна бути попереду практики, прогнозувати політичне життя суспільства, а через нього – впливати на його економічні, духовні, культурні взаємини. По-друге, політична свідомість визначає напрям політичної діяльності соціальних груп, політичних партій і громадських організацій, політичних лідерів та особистостей. Тому практика управління суспільними процесами має враховувати стан політичної свідомості в усіх її проявах, домагатися консенсусу в політичних позиціях, сприяти формуванню такої політичної свідомості, яка б відповідала потребам суспільного прогресу.

Політична свідомість – явище суперечливе, бо, відображаючи політичне буття, може випереджати його, відставати від нього, бути адекватною йому. Нині саме політична свідомість стимулює кардинальні зміни суспільних відносин в Україні. Глибокий аналіз суперечностей політичної свідомості дає змогу виявити серйозні вади суспільного організму. Отже, в управлінні суспільством важливо проводити не лише економічний і статистичний аналізи суспільного буття, а й досліджувати стан політичної свідомості.

 

 

Політична свідомість може належати тільки певним суб'єктам політичних відношень (індивідам, соціальним групам, класам, націям, суспільству). Відповідно розрізняють політичну свідомість індивіда, соціальної групи, класу, нації, суспільства. Однак політична свідомість групи і суспільства не є простою сумою політичних уявлень індивідів, що їх складають. І кожна соціальна група, і суспільство в цілому, що є суб'єктами політики, виробляють свої власні політичні уявлення.

Оскільки політика – галузь відносин між соціальними групами з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації їх суспільно значущих потреб, то політична свідомість виступає як специфічна форма вираження політичних інтересів класів і соціальних груп. Оцінка соціально-політичної дійсності залежить від того конкретного положення, що його займає носій цієї оцінки в даній системі суспільних відношень. Тому політичній свідомості соціальних суб'єктів об'єктивно притаманні соціально-структурні риси.

Кожна соціальна група прагне уявити свої політичні інтереси як ті, що відповідають загальним інтересам. Однак найбільш істотний вплив на характер політичної свідомості суспільства справляють соціальні сили, що володіють максимальними можливостями для духовного творення і відповідно для свого впливу на усіх членів суспільства. Разом з тим політична свідомість характеризується і загальнонаціональними рисами, що притаманні всім соціальним групам та індивідам.

Між соціально-структурними і національними елементами політичної свідомості відбуваються складні процеси взаємодії і взаємовпливу. Обидві ці сторони цим сторонам постійно, тією або іншою мірою, притаманні свідомості будь-якого суб'єкта політики, однак в різні періоди суспільного розвитку домінують або одні, або інші. Певно, що в періоди зовнішньої загрози безпеці країни на перший план у політичній свідомості всіх суспільних сил виступають загальнонаціональні інтереси. В кінці XX ст. перед лицем глобальних проблем людства в політичній свідомості народів все більше місце займають загальнолюдські цінності й інтереси.

Політична свідомість – явище багаторівневе. Що це означає? Рівень політичної свідомості – певний східець, досягнутий соціальним суб'єктом у пізнанні процесів і явищ, що мають місце в сфері політичних відносин. Зазвичай у структурі політичної свідомості виділяють три рівні: щоденний, емпіричний і теоретичний.

Щоденний рівень політичної свідомості – сукупність політичних ідей і поглядів суспільства, класу, соціальної верстви, групи або окремого індивіда, що виникають з безпосереднього сприйняття буденного суспільного життя. Характерною особливістю цього рівня є емоційно-розумове осмислення дійсності. В свідомому відношенні його характеризують розмитість, уривчастість і несистематизованість уявлень про політичні явища. Однак його проста логіка, основана на «здоровому глузді», є достатньо надійним орієнтиром у політичних подіях, що відбуваються.

Щоденна свідомість відіграє в політиці надто істотну роль, оскільки її якісним станом зумовлюються важливі рішення.

Щоденна свідомість, являючись історичним первинним засобом ідеального відбиття дійсності, є джерелом накопичування реалістичних елементів знання, виконує особливу функцію в структурі суспільної свідомості – відтворює в формах повсякденного знання все багатство життя суспільства і відносин, що складаються в ньому.

Відносно розвиненою формою щоденної свідомості є такий феномен, як громадська думка. Суспільна думка – історично зумовлений стан суспільної свідомості великих груп людей, що постійно змінюється і висловлюється публічно з проблем, важливих для суспільно-політичного життя.

Суспільна думка не є сукупністю різноманітних думок, що висловлюються особами або групами, з яких складається суспільство. Громадська думка – конкретні судження з тих або інших проблем життя, що поділяються багатьма членами суспільства. З первісно