Поняття психологічної задачі та психологічної допомоги

 

1. Поняття психологічної задачі та психологічної допомоги

2. Характерні риси роботи психолога

3. Прояви психопатії та акцентуації у підлітків

4. Корекція агресивності в дитячому віці

Висновок

Використана література

  

 

В суспільстві перехідного періоду, в умовах соціальної та економічної кризи надзвичайно загострюються не лише різноманітні соціально-економічні труднощі, а й численні психологічні проблеми людей, які потребують психологічної, а часом і психотерапевтичної допомоги. Більшість психологічних проблем людей є типовими, все ж на них накладається відбиток часу, під дією соціальних умов вони змінюють свій характер, спричиняють нові, часом набагато тяжчі, ніж це спостерігалося в минулому, наслідки. Так, раніше не було таким поширеним явищем безробіття, відсутність засобів до існування через мізерність пенсії чи невиплату зарплати. З'являються і нові проблеми, нетипові для минулих десятиліть.

З позицій проблемного підходу в психологічному консультуванні тактика консультативної допомоги обирається залежно від характеру проблем людини, які, в свою чергу, визначаються індивідуальним складом особистості, історією її життя, стосунками зі значущими особами тощо. Не останню роль тут відіграє і суспільна ситуація, розуміння якої може дати додаткові засоби в роботі з людьми.

Основними серед звернень є запити, що пов'язані з проблемами взаємостосунків дітей і батьків. В більшості випадків – це скарги батьків на дітей: на їх незадовільну поведінку, на погане навчання в школі, на прогули уроків. Рідше – це скарги на якісь труднощі дитини, які вона відчуває в процесі соціальної адаптації. Ці труднощі часто зумовлені віковими особливостями дітей та підлітків і потребують корекції психічного розвитку. Однак досить часто консультант має справу з комплексами проблем, зумовленими багатьма соціально-психологічними факторами.

Досить типовими в останні роки стали випадки крадіжок підлітками вдома. Найчастіше – це крадіжка грошей в іноземній валюті, які батьки, не довіряючи банкам, зберігають удома.

В переважній більшості скарг батьків на своїх дітей-підлітків причини труднощів криються не лише в педагогічній занедбаності (хоча і це є досить суттєвим), а і в проблемах батьків та їх стосунків з дітьми, які можна кваліфікувати як ситуацію хронічного або прихованого конфлікту. Самі батьки часто це не усвідомлюють, вважаючи, що ці проблеми мають автономний характер.

В багатьох випадках при подібних звертаннях важливим завданням є переконати клієнтів, що психологічної допомоги потребує вся сім'я, а не лише той, хто має явні психологічні труднощі. Після цього залежно від установок членів сім'ї, від їх готовності до співпраці та від характеру проблем обирається одна з п'яти моделей консультативної психологічної допомоги сім'ї: педагогічна, діагностична, соціальна, медична чи психотерапевтична.

Іншим дуже поширеним колом проблем відвідувачів громадської приймальні є особистісні труднощі, в основі яких найчастіше лежить комплекс неповноцінності, неприйняття себе людиною такою, якою вона є, невпевненість у собі. Це посилюється тим, що в сучасному суспільстві змінюється ієрархія традиційних цінностей. На перше місце виходять матеріальні цінності – багатство, гроші, кар'єра (здебільшого у процвітаючій фірмі) тощо. Після цього ідуть цінності, пов'язані із зовнішніми даними людини, в чому не останню роль відіграли іноземні фільми та засоби масової інформації. Для дівчат це, наприклад, зовнішність фотомоделі, модне та стильне вбрання. Для хлопців важливими факторами є фізична сила, володіння засобами двобою тощо.

Досить поширеними у громадській приймальні є запити, пов'язані з проблемами кохання. З ними звертаються здебільшого молоді жінки та дівчата віком 20-25 років, хоча віковий діапазон звертань сягає 50 років. Типовою проблемою подібних візитів є погіршення стосунків з коханою людиною і спроба їх поліпшити.

Короткий огляд запитів відвідувачів громадської приймальні, звісно, не висвітлює всіх психологічних проблем в сучасних соціальних умовах. Проте можна стверджувати про деякі позитивні тенденції. По-перше, простежується неухильне зростання попиту на психологічну допомогу, усвідомлення потреби розібратися в своєму внутрішньому світі. По-друге, психологічна грамотність людей, що звертаються за допомогою, стала помітно вищою за останні декілька років, що поліпшує консультативну роботу і робить її більш ефективною. Це не стосується, на жаль, усіх людей. Відвідувачі консультації – лише невелика частина населення, яка усвідомила в собі наявність певних психологічних проблем.

 

 

Сучасний етап розвитку психологічної науки характеризується все більш зростаючим інтересом до проблем мислення й імовірностного прогнозування. Проблема прогнозування пронизує всю проблематику психологічної науки. За словами Б. Ф. Ломова й Є. Н. Суркова, її розробка важлива для вирішення як теоретичних, так і практичних завдань. Сучасна людина фактично живе в «імовірно організованому середовищі», коли постійно доводиться прогнозувати можливість початку тієї або іншої події і на цій основі приймати рішення.

Варто врахувати, що професійне навчання у вищому навчальному закладі ставить завдання розвивати насамперед логічне мислення студентів, що дозволять структурувати матеріал на рівні сприйняття і уявлень, систематизувати інформацію, що надходить, і вибудовувати певні логічні моделі. Але логіка, на думку А. А. Боричева, є неадекватним інструментом пізнання в складних життєвих і професійних ситуаціях, що не дозволяють однозначно і чітко інтерпретувати події. У реальній практиці психолог, наприклад, найчастіше зштовхується саме із ситуаціями імовірностного характеру. Для їхнього вирішення потрібно особливого роду розумова активність.

Дійсно, діяльність практичного психолога протікає в складній невизначеній