Поняття редакції друкованого ЗМІ як суб’єкта господарювання

У ст. 21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», яка називається «Редакція друкованого засобу масової інформації», сказано, що підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції. Редакція діє на підставі свого статуту й реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками). Редакція ДЗМІ набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Тобто законодавець визначає, що редакція за дорученням засновника здійснює підготовку й випуск у світ ДЗМІ та може бути юридичною особою. Виробничі, майнові й фінансові відносини засновника (співзасновників) і редакції будуються на основі чинного законодавства й договору (ст. 31 Закону «Про ДЗМІ»). Вважаємо, що вказаних положень недостатньо, щоб надати повну характеристику поняття «редакція».

Треба визначити, якою за юридичним змістом є діяльність редакції з виробництва одного з видів ЗМІ, а саме друкованого засобу масової інформації.

В інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» ЗМІ визначені як преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, звукозаписи й відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп’ютерні й інші лінії зв’язку. Усім цим засобам притаманні якості, які їх об’єднують: звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва й розповсюдження інформації [12]. За своєю суттю ЗМІ та їх різновид ДЗМІ – це результат діяльності у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення й реалізацію продукції вартісного характеру, що має цінову визначеність. Тобто виготовлення ДЗМІ відповідає визначенню поняття «господарська діяльність», яке міститься в ст. 3 ГК України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про видавничу справу» видавнича діяльність – це складова частина видавничої справи, яка являє собою сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку й випуск у світ видавничої продукції. Видавнича справа – це сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно -творчу й виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції [13]. Отже, можна зробити висновок, що видавнича діяльність, у тому числі видавництво редакціями друкованих ЗМІ, – це господарська діяльність у розумінні норм Господарського кодексу України. А ДЗМІ – це результат господарської діяльності певної редакції.

Стаття 55 ГК України до суб’єктів господарювання відносить таких:

господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні й інші підприємства, створені згідно із цим кодексом, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Законодавець у ст. 21 Закону «Про ДЗМІ» розділяє два типи суб’єктів, які можуть видавати, тобто здійснювати підготовку та випуск у світ ДЗМІ:

• редакції,
• установи, які виконують функції редакції.

При цьому окремим суб’єктом господарювання із цих двох суб’єктів є редакція. Такий висновок можна зробити, виходячи з розуміння норм Закону «Про ДЗМІ» та діяльності ДЗМІ на практиці.

У випадку існування редакції без створення окремого суб’єкта господарювання вона має бути структурним підрозділом іншого суб’єкта господарювання або органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією. Наприклад, згідно з інформацією з медійної карти України (база даних комунальних друкованих засобів масової інформації України, до якої входить 667 видань, переважно газети) редакції газет «Докучаевец», «Позитив» не є юридичними особами, а входять до складу відповідних підрозділів своїх засновників суб’єктів господарювання. Редакції газет «Наша позиція» та «Саксагань» (м. Кривий Ріг) як юридичні особи відсутні, колективи працюють у приміщеннях двох місцевих рад, майно знаходиться на балансі цих рад. У такому випадку редакція як колектив працівників є підрозділом місцевої ради. Видають ці газети їх засновники [14]. Редакції, які випускають корпоративні видання, також, як правило, не є самостійними суб’єктами господарювання, а входять до складу якогось підрозділу юридичної особи (наприклад, до прес-служби).

Коли для випуску ДЗМІ не засновується окремий суб’єкт господарювання в статусі редакції, ця «установа» не може бути суб’єктом господарювання. У цьому випадку суб’єктом усіх правових відносин буде суб’єкт господарювання, у складі якого існує «установа, яка виконує функції редакції».

Отже, якщо редакція планує бути окремим суб’єктом господарювання, то вона повинна існувати як господарська організація. Також функції редакції може виконувати фізична особа, яка зареєстрована як підприємець.

Варто відзначити, що господарська самостійність є важливою не тільки для належного функціонування й розвитку самої редакції, а й для формування редакційного колективу. Згідно з нормами трудового законодавства, якщо редакція не зареєстрована як юридична особа або підприємець, вона не є суб’єктом і трудових відносин. Також у цьому випадку вся господарсько – фінансова діяльність здійснюється адміністрацією «материнської» організації.

Таким чином, редакція ДЗМІ може функціонувати:

• як окремий суб’єкт господарювання, основним видом діяльності якого є підготовка та видання у світ ДЗМІ;
• у складі суб’єкта господарювання – засновника ДЗМІ або видавця шляхом створення структурного підрозділу, наділеного відповідними повноваженнями.

Як свідчить статистика, більша частина редакцій ДЗМІ є окремими юридичними особами. Наприклад, 95, 9% друкованих видань, які регулярно виходять у Донецькій області, випускаються та реалізуються самостійними суб’єктами