Поняття редакції друкованого ЗМІ як суб’єкта господарювання

Цікавими для дослідження вважаємо саме редакції ДЗМІ, які функціонують як окремі суб’єкти господарювання.

Законодавчими актами редакціям не заборонено займатися підприємницькою діяльністю. Тобто редакції, які зареєстровані як юридичні особи, або фізичні особи -підприємці можуть бути також суб’єктами підприємництва, якщо діяльність редакції має на меті одержання прибутку. Види діяльності, які може здійснювати редакція, повинні бути вказані в статуті редакції.

Розглядаючи питання визначення поняття редакції як суб’єкта господарської діяльності, треба відмітити й можливість здійснення редакціями, крім підготовки та видання у світ ДЗМІ, інших видів господарської діяльності. Проте основною для редакції все ж повинна бути діяльність з виробництва інформаційного продукту (товару) у вигляді ДЗМІ, оскільки згідно зі ст. 21 Закону «Про ДЗМІ» редакція за дорученням засновника здійснює саме підготовку та випуск у світ ДЗМІ. Згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010) у статуті й інших відповідних документах, які регламентують діяльність редакції, повинна бути вказана «видавнича діяльність», зокрема «видання газет» (клас 58. 13) та/або «видання журналів і періодичних видань» (клас 58. 14) [16].

Заслуговує на увагу тлумачення терміну «редакція», яке міститься в Законі Російської Федерації «Про засоби масової інформації». В абз. 8 ст. 2 цього закону сказано, що під редакцією засобу масової інформації розуміється організація, установа, підприємство або громадянин, об’єднання громадян, що здійснюють виробництво й випуск засобу масової інформації. У ст. 19 «Статус редакції» сказано: «Редакція може бути юридичною особою, самостійним господарюючим суб’єктом, організованим у будь-який формі, що допускається законом. Якщо редакція зареєстрованого засобу масової інформації створюється як підприємство, то вона підлягає також реєстрації відповідно до федерального закону про державну реєстрацію юридичних осіб і, крім виробництва й випуску засобу масової інформації, має право здійснювати у встановленому порядку іншу діяльність, не заборонену законом» [17].

Указана норма російського законодавства прямо вказує, що редакція – це організація, установа, підприємство або громадянин, об’єднання громадян, що здійснюють виробництво й випуск будь- якого ЗМІ, у тому числі друкованого. Вона може бути юридичною особою, самостійним господарюючим суб’єктом, підприємством. У цьому випадку редакція, крім виробництва й випуску ЗМІ, має право здійснювати іншу діяльність, не заборонену законом. Ці положення можуть бути взяті за основу для формулювання необхідного для дослідження терміну. За одним винятком.

Важко погодитися з тим, що редакцією може бути окремий громадянин, який не зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності. Заснувати редакцію як юридичну особу громадянин вправі. Проте незрозуміло, яким чином він як редакція буде виконувати всі функції редакційного колективу, у якому об’ємі буде нести відповідальність згідно з обов’язками редакції, у якому статусі буде виступати стороною в господарських правочинах, яким майном буде відповідати перед контрагентами тощо.

Видавнича діяльність – це господарська діяльність, яка часто має на меті отримання прибутку. Відповідно до Господарського кодексу України такою діяльністю може займатися суб’єкт господарювання. Громадяни, які не зареєстровані суб’єктами підприємництва, до них не належать. Тому вважаємо, що не треба вводити у вітчизняне законодавство норму про те, що окремий громадянин без реєстрації як підприємець може виконувати функції редакції ДЗМІ.

Цікаві думки щодо визначення редакції представлені в науковій літературі, яка присвячена дослідженню економічних питань у друкованих ЗМІ. Так, В. Ківерін розглядає редакцію як типове підприємство, без будь-якої специфіки діяльності друкованих ЗМІ. На його думку, хоча редакція як підприємство й має певні специфічні риси, для неї з повною впевненістю можна виділити провідні групи цілей, властиві для будь-якого виробництва [18, с. 6].

І. Гутиря, відзначаючи зміни економічних пріоритетів, зокрема орієнтацію на прибуток, у діяльності сучасних редакцій ЗМІ вбачає подібність процесу підготовки й випуску періодичного друкованого видання зі «справжнім підприємством із своїм складним виробничим процесом» [19, с. 25].

Вказані автори не вбачають у редакції ознак особливого суб’єкта господарювання. З ними не можна погодитися, тому що особливості, які впливають на правовий статус, у редакції все ж таки є.

Цієї позиції дотримуються такі автори. Один із видавців щоденної німецької газети – «Франкфуртер альгемайне цайтунг» В. Д’Інка зазначає, що редакція – не просто творчий колектив, а підприємство для виготовлення масової інформаційної продукції, задоволення читацьких потреб [20, с. 5].

На думку донецького журналіста В. Брадова, у визначенні статусу редакції як господарюючого суб’єкта вирішальну роль повинна відігравати така риса: будучи суб’єктом ринкових відносин, для якого одержання економічних вигід – головне завдання, редакція водночас виконує важливу для розвитку суспільства соціальну, комунікативну функцію. Обидва завдання взаємопов’язані, для досягнення одного з них необхідна успішна діяльність з виконання іншого. Виходячи із цього, В. Брадов дає таке визначення: підприємство друкованого засобу масової інформації – це самостійний господарюючий суб’єкт, що володіє всіма необхідними правами, який виробляє й реалізує інформаційний продукт у вигляді періодичного друкованого видання з метою одержання економічних вигод через задоволення соціальних потреб різних верств суспільства й розвиток комунікативних зв’язків [15, с. 280].

Вважаємо, що таке визначення можна використати для тлумачення терміну «редакція», проте з деякими застереженнями.

По-перше, як зазначалося вище, редакція може не бути самостійним господарюючим суб’єктом, а входити до складу іншого суб’єкта господарської діяльності.

По-друге, вводити до поняття редакції ДЗМІ обов’язкове отримання підприємством економічних вигод і мету у вигляді розвитку комунікативних зв’язків недоцільно. Як вже зазначалося, редакція може не бути суб’єктом підприємництва (наприклад, бути некомерційним підприємством чи структурним підрозділом іншої юридичної особи), а тому отримання «економічних вигод», тобто прибутку в будь-якому вигляді, не може бути критерієм для віднесення установи до редакції ДЗМІ. Також не завжди можливе встановлення комунікативних відносин у результаті виробництва й реалізації ДЗМІ. Вважаємо, немає сенсу під час визначенням терміна «редакція ДЗМІ» використовувати такі елементи, як «одержання економічних вигод» і «розвиток комунікативних зв’язків».

З огляду на всі вказані нормативні й наукові визначення терміна «редакція друкованого засобу масової інформації», думки й аргументи вчених і практиків пропонуємо визначити термін «редакція друкованого засобу масової інформації» таким чином: це суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми (або структурний підрозділ суб’єкта господарювання), основним видом діяльності якого є підготовка та випуск у світ інформаційного продукту у вигляді періодичного друкованого ЗМІ. Редакція може бути суб’єктом підприємництва або неприбутковою організацією. Редакція репрезентує засіб масової інформації в господарських відносинах.

Цей термін пропонуємо ввести в ст. 21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та в ст. 1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

Визначення поняття, крім удосконалення законодавства, сприятиме подальшим дослідженням правового статусу редакцій друкованих ЗМІ як суб’єктів господарювання.