+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
86
Мова:
Українська
військові дії почалися, Президент зобов'язаний протягом 48 годин представити Конгресу доповідь у письмовому вигляді. У доповіді повинні зазначатися: обставини, що викликали необхідність використання Збройних сил Сполучених Штатів; повноваження за Конституцією та законодавством, відповідно до яких було здійснено їх використання; оцінка масштабу і тривалості військових дій або загрози залучення в них. Без санкції Конгресу військові дії можуть тривати не більше 60 днів. У крайніх, випадках зазначений строк продовжується ще на 30 днів, якщо Президент вважає, що це необхідно для безпечного виведення Збройних сил США. Однак якщо Конгрес прийме збігається або спільну резолюцію, в якій міститься вимога припинити військові дії, Президент зобов'язаний підкоритися до закінчення як першого, так і другого терміну.
Щодо тематики міжнародних договорів США слід зазначити, що договори в США полягають під безпосереднім контролем Президента і передаються на схвалення Сенату. Сам процес ратифікації договорів складається з двох самостійних стадій: на першій Сенат стверджує договори, на другий, Президент визначає на власний розсуд, чи слід йому скористатися отриманим згодою і ратифікувати договір. Позиції Сенату в цих питаннях досить сильні. Сенат може не лише відхилити договір, але і внести до його тексту поправки або застереження, або просто його не розглядати.
Підводячи підсумки, хотілося б відзначити, що між Конгресом і Президентом США немає партнерства. У системі поділу влади явний перевага виявилася на боці виконавчої влади, що відтісняють законодавців на другий план. Ця тенденція, судячи з усього, необоротна. Положення Президента як глави виконавчої влади і держави зумовлює його домінування у сфері законотворчості, бюджету і фінансів, державного управління і зовнішньої політики. Зламати співвідношення сил між законодавчою і виконавчою владою Конгрес не може.
Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Специфіка написання кваліфікаційної роботи з політології передбачає безліч факторів небезпеки, що зумовлені як безпосереднім процесом розробки проблеми та її вирішення через наукову концептуалізацію, так і через виконання функціональних обов’язків, цим процесом зумовлених.
Аналізуючи стан умов праці необхідно зупинитись на кількох важливих моментах. Оскільки робота виконувалась на комп’ютері, то і умови праці були облаштовані у відповідності до вимог щодо такого роду праці. Робота з комп'ютером вимагає значної розумової напруги і супроводжується нервово-емоційним навантаженням.
Процес праці в такому контексті передбачає наступні моменти:
Фізичне навантаження. В даному положенні варто зазначити, що переважна частина роботи виконується у сидячому стані і основне навантаження спрямовується на спину.
Нервово-психічна напруженість праці. Основна напруга спрямовується на зір, а також зумовлюється великим обсягом та складністю оброблюваної інформації. Водночас варто зазначити і те, що тривалість такої зосередженої роботи теж велика і її складно підрахувати, адже на протязі затвердженого терміну для її виконання часто поєднується із семестровим навантаженням на виконавця. Така ж неоднозначність стосується і тривалості техноічних перерв протягом робочого дня – такі перерви носять нерегламентований характер. Щодо шумового забруднення, то останнє часто зумовлюється і потребою урізноманітнити робочий процес.
Описуючи організацію робочого місця і роботи варто зупинитись на кількох моментах, зокрема стосовно санітарно-гігієнічних та ергономічнімх вимог до параметрів робочого місця, розміщення обладнання, пристроїв та персонального комп’ютера на ньому, психофізіологічних особливостей праці.
Наукова організація робочого місця передбачала створення всіх необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці за можливо менших фізичних зусиль і прагненні мінімізувати нервовову напруженість. Вона виявилась у оснащеності робочого місця відповідним основним і допоміжним устаткуванням, технологічною і організаційною оснасткою; раціональним плануванням; створенням безпечних і здорових умов праці.
Під час роботи з персональним комп’ютером було дотримано наступні вимоги.
Площа приміщення, в якому розташовувались персональний комп’ютер та технічні засоби, визначались за наступними параметрами: площа – не менше 6, 0 м2; об’єм – не менше 20, 0 м3. Робоче місце розташовувалось на відстані 1, 5 м від стіни з вікном.
Конструкція робочого місця забезпечила підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підставці для ніг; стегна – в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті – під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини; нахил голови – 15-20° відносно вертикальної площини.
ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер) розміщувались на основному робочому столі, з лівого боку. Висота робочої поверхні столу для ПК складала 700 мм. Розміри столу: висота 750 мм, ширина 900 мм, глибина 900 мм.
Робочий стіл для ПК мав простір для ніг висотою 700 мм, шириною 600 мм, глибиною на рівні колін 500 мм, на рівні витягнутої ноги – 750 мм. Робоче сидіння ПК було оснащено такими елементами: сидіння, спинка. Воно було підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.
Монітор та клавіатура розташовувались на оптимальній відстані від очей. Діагональ монітору склала 43 см (17»), відповідно відстань до очей складала 750 мм. Клавіатура розміщувалась на поверхні на відстані 100-300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури в межах 5-15 градусів. Розміщення принтера не перешкоджало добрій видимості монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 1200 мм, по глибині 450 мм.
З метою