Порівняльний аналіз інституту глави держави у Президентських та Напівпрезидентських республіках (на прикладі Польщі та США)

- не несе відповідальності перед ним;

- часто виникає загроза конфліктів між парламентом і президентом.

Напівпрезидентська республіка. Республіки не завжди відповідають ознакам їх “чистих” парламентських і президентських форм. Можуть бути створені й інші моделі республіканського правління, що поєднують ознаки як парламентських, так і президентських республік. Головним показником при цьому стає співвідношення обсягу повноважень глави держави і парламенту в механізмі формування уряду. Специфіка цього механізму і дозволяє вирізнити вид президентсько-парламентської республіки. Тут президент відіграє більш важливу роль, аніж у парламентській республіці: він обирається прямими виборами, істотно впливає на формування уряду Однак уряд, з одного боку, залежить від президента, а з другого – відповідальний перед парламентом, може бути замінений президентом (наприклад, Веймарська республіка або П'ята французька республіка) і, навпаки, не може бути відкликаний ним (наприклад, у Швейцарії).

Співвідношення повноважень вищих органів влади може бути різним:

- президент призначає голову уряду і за його пропозицією одночасно призначає склад уряду (наприклад, у Польщі) ;

- глава держави (президент) пропонує кандидатуру глави уряду, парламент його обирає, а президент призначає на посади і звільняє членів уряду за пропозицією голови уряду (наприклад, у ФРН) ;

- глава держави призначає главу уряду і за його пропозицією – склад уряду, а парламент його схвалює (наприклад, в Італії).

Отже, можна зробити висновок, що напівпрезидентська система має своєю основною характеристикою дуалізм виконавчої влади, тобто подвійну відповідальність перед президентом – главою держави та парламентом. Тому характеристики і домінація президента чи парламенту залежить не від шляху формування уряду а від політичної ситуації, яка склалась в державі. Якщо глава держави є лідером парламентської більшості, то він стає фактично і главою виконавчої гілки влади. Однак за умов існування в парламенті парламентської більшості опозиційної до глави держави – він втрачає майже весь політичний вплив.

 

 

Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. – М., 1994. – С. 6.

Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек; вступ. ст. И. Ю. Козлихина. – СПб., 2004. – С. 632.

Ильин М. В. Основные методологические проблемы сравнительной политологии // Полис. – 2001. – №6. – С. 157.

Каинов В. И. Президентская республика как форма правления: / В. И. Каинов /Дисс.... канд. юр. наук. – СПб., 1995. – 201 с.

Керимов А. Д. Французский парламентаризм: конституционно-правовое исследование /А. Д. Керимов /Автореф. дисс.... докт. юр. наук. – М., 1999. – 18 с.

Комаров С. А. Теория государства и права / С. А. Комаров. – М. : НОРМА, 2003. – 448 с.

Конституции зарубежных государств. – М. : БЕК, 1996. – 137 с.

Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В. О. Ріяка (керівник авт. кол.). – К. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 141-155.

Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В. В. Маклаков. – 4-е изд. – М. : Волтерс Клувер, 2003. – 624С.

Конституционное право зарубежных стран: Учебник для ВУЗов / под ред. М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо, Л. М. Энтина. – М. : Норма, 2004. – С. 210-234.

Котюк В. О. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К. : Атіка, 2005. – 592 с.

Лемак В. В. Теорія держави і права: курс лекцій. – Ужгород, 2005. – С. 79.

Мазур Д. В. Акти правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління (загальнотеоретичний аспект) Автореф. Дис…. канд. юрид. наук Харків – 2007. – 21 с.

Новиков О. В. Польща в Європейському Союзі: функції президента країни в контексті законодавства ЄС // Тези наукових доповідей учасників ІІІ Міжнародної наукової конференції “Від громадянського суспільства – до правової держави” – Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – С. 67-72.

Новиков О. В. Законодавче вето Президента Республіки Польща в політичній практиці країни // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій – Харків: нац. юрид. академ. України, 2007. – Вип. 87. – С. 156-160.

Новиков О. В. Роль президента Польщі в системі вищих органів влади під час і після вступу країни в ЄС // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. / Харків, 2007. – Вип. 37. – С. 84-91.

Новиков О. В. Еволюція статусу Президента Республіки Польща // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків: нац. юрид. академія України, 2006. -Вип. 84. С. 226-232.

Обушний М. І. Політологія: Довідник І М. І. Обушний, А. А. Коваленко, О. І. Ткач; За ред. М. І. Обушного. – К. : Довіра, 2004. – С. 502.

Політологічний енциклопедичний словник/Упоряд. В. П. Горбатенко; За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенька. – 2-е вид., доп. і перероб. – К., 2004. – С. 526.

Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. д. ю. н., проф. А. Я. Сухарев. – М. : Норма, 2003. – С. 517.

Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем Західної Європи: інституційний вимір. – Львів: Тріада плюс, 2004. – С. 7.

Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем Західної Європи: інституційний вимір. – Львів: Тріада плюс, 2004. -С. 17.

Самбутян Ю. Г. Сравнительная политология как направление современной науки о политике // Вестник Российского университета дружбы народов. – Сер. : Политология. – 2004. – №1 (5). – С. 55-56.

Сарторі Д. Порівняльна конституційна інженерія: Дослідження структур, мотивів і результатів / Джованні. Сарторі. – К: Артек, 2001. – 224 с.

Сморгунов П. В. Современная сравнительная политология – М., 2002. – С. 47.

Харченко О. В. Уроки Веймарської демократії / Наукові записки. Історичні, політичні і філософські науки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – Вип. 46. – Київ-Бердянськ. – 2002. – 174 – 181с.

Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – 3-е изд., М. : Юрист, 2003. – С. 300-313.

Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. К. : Програма Л, 1995. – С. 112-134.

Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К. : АртЕк, 2005. – С. 223.

Шаповал В. М. Державний лад країн світу. – К. : український центр правничих студій, 2009. – С. 182.

Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / 5-е стереотипне видання. – К. : АртЕк, 2002. – С. 223-244.

Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. К. : Програма Л, 1995. – С. 112-134.