Порівняння полісемії та моносимії

 

Порівняння полісемії та моносимії

Омонімія

Синонімія

Антонімія

Енантіосемія

Паронімія

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Моносемія – однозначність. «В українській мові більшість слів належить до багатозначних, тобто є полісемічними. Однак, значна частина слів – однозначні, або моносемічні. 

У період свого виникнення, слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово – однозначне, а здатність виражати різні значення ним набувається з часом. До однозначних слів належить більшість спеціальних наукових темінів (економічних – інвестиції, ціни; мовознавчих – підмет, присудок; літературознавських – метафора, ямб; медичних – грип, астма та ін.), назви тканин (вельвет, шовк), деталі та механізми (шайба, плейєр), власні назви (Київ, Європа). «

Полісемія – наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.

Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо воно має одне значення «український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами», а слово поле – багатозначним, полісемічним, бо воно має в українській мові десять значень: 1) «безліса рівнина, рівний великий простір» (широке зелене поле) ; 2) «оброблювана під посів земля» (засівати поле, поле пшениці) ; 3) «значна площа, відведена під що-небудь» (поле аеродрому, футбольне поле) ; 4) «простір, у межах якого відбувається якась дія» (поле бою, поле сил тяжіння, магнітне поле) ; 5) «поприще, сфера діяльності» (поле діяльності, поле науки, поле культури) ; 6) «основа, на яку нанесено візерунок, зображення, напис тощо; фон, тло» (блакитне поле плаката, темне поле фотографії) ; 7) «смужка вздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при написанні або друкуванні; берег» (позначки на полях книжки) ; 8) «відігнуті краї капелюха» (поля капелюха) ; 9) «родовище корисних копалин» (рудне поле) ; 10) «сукупність мовних одиниць, об'єднаних спільністю змісту» (лексико-семантичне поле, асоціативне поле слова, граматичне поле часу).

Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, слово брати вживається в 22, а йти – у 30 значеннях. Англійське to take тільки в безприйменниковому вживанні має 51 значення: «брати», «захоплювати», «привласнювати», «користуватися», «діставати, добувати», «приймати», «сприймати, реагувати», «розуміти», «охоплювати», «захоплювати, подобатися», «записувати», «містити», «діяти», «твердити», «наймати, орендувати», «займати (місце) « та ін. Подібну багатозначність має семантично близьке до to take німецьке слово nehmen.

Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність (спільні елементарні смисли – семи). Деякі мовознавці, як, наприклад, P. O. Якобсон, схильні вважати, що для кожного полісемічного слова можна вивести «загальне значення», однак реально, незважаючи на семантичний зв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об'єднати в одне загальне не можна, бо кожне зі значень співвідноситься з різними предметами, явищами тощо.

Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор. : хлопчик біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна.

Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю.

Перенесення за подібністю називається метафоричним (від гр. metaphor а «переміщення»). Метафора за своєю суттю є прихованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так, за подібністю з'явилися значення «кулястий плід окремих рослин на кінці стебла» в слові головка (головка маку, головка капусти), «відгалуження ріки» в слові рукав (рукав Дніпра), «місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета» в слові ріг (ріг будинку, ріг вулиць), «нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака, що підтримує його в повітрі під час польоту» в слові крило (крило літака). Пор. ще нім. Schlange «змія» і «черга», англ. eye «око» і «вушко голки», neck «шия» і «шийка пляшки», arm «рука від кисті до плеча» і «гілка». Метафоричним є перенесення назв тварин на людей: змія, лисиця, осел тощо.

Перенесення за функцією – перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. Так, наприклад, колись писали гусячим пером. Згодом цю функцію перебрав металевий предмет, який також було названо пером. Годинником називають не тільки механічний прилад, а й пісочний, водяний, сонячний, бо всі вони виконують одну функцію – визначають час.

Функціональне перенесення є різновидом метафоричного, оскільки в його основі лежить також подібність, тільки не за формою, а за функцією.

Перенесення за суміжністю називається метонімічним (від гр. metonymia «перейменування»). Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору).

Загалом поширеними є такі регулярні моделі метонімічного перенесення:

1) форма (вмістище) – зміст (цікава книжка, випив дві чашки) :

2) матеріал – виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку) ;

3) місце – жителі цього місця, пов'язані з ним історичні події (все село у полі, герої Крутів) ;

4) місце – виріб із цього місця (мадера, панама, бостон) ;

5) дія – її результат (зупинка трамвая,