Порівняння полісемії та моносимії

 

Розрізняють повні й неповні омоніми

 

Повні омоніми мають абсолютний збіг форм при їх змінюванні (див. вищенаведені омоніми ключ1 і ключ2, топити1, топити2 і топити3).

Неповні омоніми збігаються не в усіх формах. Так, скажімо, омоніми образ' «ікона» й образ2 «обличчя, художній засіб, тип» мають розбіжність у формах родового відмінка однини (образа й образу) ; рос. выдержка' і выдержка2 різняться тим, що выдержка' «стійкість, витримка» не має форми множини.

За походженням омоніми поділяють на гомогенні й гетерогенні.

Гомогенні омоніми (від гр. homogenes «однорідний») – омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два. Такий розпад зумовлений втратою (розірванням) зв'язків між окремими значеннями колись багатозначного слова. Так, слово порох колись було багатозначним. Тепер значення цього слова «пил» і «вибухова речовина, яку застосовують для стрільби» настільки розійшлися, що між ними навіть не виникає асоціацій. Ці значення сформували два омонімічні слова – порох' і порох2. Гомогенними омонімами є рос. свет1 «світло» і свет2 «всесвіт», англ. nail' «ніготь» і nail2 «цвях», air' «повітря» й air2 «зовнішній вигляд», нім. Lauf1 «біг» і Lauf2 «дуло вогнепальної зброї», Zug1 «течія» і Zug2 «поїзд», фр. train1 «хід» і train2 «поїзд» тощо. Гомогенні омоніми називають ще етимологічними.

Перехід від полісемії до омонімії є тривалим і поступовим, через що словники такі факти трактують неоднаково. Так, скажімо, слова журавель «колодязь» і журавель «птах» одні словники подають як омоніми, а інші – як одне багатозначне слово.

Гетерогенні омоніми (від гр. heterogenes «неоднорідний») – омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів.

Гетерогенними є українські омоніми ключ' «знаряддя, яким відмикають двері» (Пов'язаний зі словом клюка «костур») і ключ2 «джерело» (пов'язаний зі словом клюкати), балка1 «яр» (тюркського походження) і балка2 «Дерев'яна колода» (запозичення з німецької мови), російські Лун1 «цибуля» (із давнього лоукъ) і лук2 «ручна зброя для метання стріл» (із давнього лжкь). До гетерогенних належать англ. ear1 «вухо» й ear8 «колос» f нім. Weide1 «верба» (із wide) і Weide2 «вигін, пасовисько» (із weida).

Крім власне омонімів існують суміжні з омонімією явища, До яких відносять омоформи, омофони й омографи.

Омоформи (від гр. homos «однаковий» і лат. forma «форма»-слова, в яких збігаються тільки окремі форми.

Так, наприклад, числівник три збігається з дієсловом терти лише в одній формі Другої особи наказового способу (три олівці, три йому руки). Пор. ще мати (іменник) і мати (дієслово), рос. стих (іменник) і стих (дієслово), анг. saw «пила» і saw (форма дієслова to see «бачити»), нім. ich trüge (кон'юнктив від дієслова tragen «носити») і ick trüge (теперішній час від дієслова trügen «обдурювати»).

Омофони (від гр. homos «однаковий» і phone «звук») – слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням.

Наприклад: клинок [клиснок] і кленок [кли'нок], роман і Роман, рос. пруд [прут] і прут [прут], Луг [лук] і лук [лук], нім. Saite [zaetd] «струна» і Seite [zaeta] «6ifc*, фр. cher «дорогий» і chair «кафедра», champ «поле» і chant «снів», тег «море», mère «мама» і maire «міський голова», boulot «праця» і bouleau «береза», pot «горщик» і peau «ПГКІра».

Дуже багато омофонів в англійській мові, оскільки вимова слів з часом змінюється, а англійське письмо її не відображає, бо там панує традиційний принцип орфографії: to sew [souj «шити» і to sow (sou) «сіяти», dear [dis] «дорогий» і deer [did] «олень», night [naît] «йіч» і knight [naît] «рицар», sea [si: J»море» і see [si: ] «бачити», right [rait] «правий» і write [rait] «писати», week [wi: k] «тиждень» і weak [wi: k] «слабкий», two [tU: ] «два» і too [tu: J «також», hair [hea] «волосся» і hare [пеэ] «заєць», hear [hiaj «чути» і hen (Joe] «тут» і багата ін.

Омографи (від гр. homos «однаковий» і grapho «пишу») – слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному.

Наприклад: мука і мука, замок і замок; рос. пропасть і пропасть, трусить і трусить, парить і парить; англ. row [rou] «ряд» і row [rau] «скандал», lead[led] «свинець» і lead [li: d] «вести», tear [tea] «рвати» і tear [tie] «сльоза», wind [wind] «вітер» і wind [waind] «виток, поворот» та ін.

Омоніми в деяких випадках призводять до непорозуміння. Саме на цій їх властивості будуються каламбури (гра слів) і анекдоти. Мова іноді намагається усунути омонімію. Так, скажімо, замість лічити «застосовувати ліки для припинення захворювання» стали використовувати форму лікувати, бо лічити має омонімічне лічити «рахувати»; замість засипати (від спати) – форму засинати, щоб диференціювати це слово від омонімічного засипати (від сипати). Коли в українській мові збіглися за звучанням колишні дієслівні форми бы ти і бити, то в першому слові стали вимовляти замість [и] звук [у] – бути під впливом форми буду. Слово весь «село» зовсім вийшло з ужитку, бо воно мало омонімічний займенник весь (у польській мові слово wies уживається в значенні «село»).

Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія.

Міжмовні омоніми – слова двох мов, які мають однакову чи