Порівняння полісемії та моносимії

6) знаряддя – продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре сатиричне перо) ;

7) ім'я – суспільне становище (Цезар – цісар, кесар, цар) ;

8) ім'я – виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе).

У різних мовах метафоричні перенесення не збігаються. Пор. : укр. вушко голки – англ. eye of the needle (око голки), укр. ніс чайника – фр. bec du bouilloir (дзьоб чайника) ; рос. хворост – «хмиз» і «вергуни», укр. хмиз такого переносного значення не має; укр. низка – «нанизані на нитку предмети» і «сукупність предметів, явищ» (низка човнів, низка заходів), рос. низка переносного значення не має, рос. вкалывать, пахать – «важко працювати», укр. вколювати, орати таких значень не мають. Укр. баня не тільки «лазня», а й «дуже жарко», англ. bath «баня» не має такого (другого) значення. Англ. rake «граблі» має ще значення чогось дуже тонкого, a peacock «павлин» означає також гордість, тоді як слова-відповідники української мови в таких переносних значеннях не вживаються. Важко логічно пояснити, чому англійська мова акцентує на «мертвості» цвяха (as dead as a doornail «мертвий, як цвях у дверях») або холоднокровності огірка (as cool as а cucumber «холодний, як огірок»).

Із перенесенням пов'язані такі явища, як розширення і звуження значення. Слово стріляти спершу мало значення «випускати стріли», згодом, коли було винайдено інші види зброї, розширило своє значення до сучасного «робити постріли». Рос. кожа, що утворене від слова коза (коз+і+а), означало «шкіра з кози», а тепер позначає будь-яку шкіру. Ще частіше доводиться стикатися з випадками звуження значення. Слово пиво, яке утворене від пити, означало все, що можна пити, а тепер означає особливий напій. Слово балик у татарській мові означає «риба», тоді як у нас воно вживається у звуженому значенні «просолена і прив'ялена (інколи ще й прокопчена) спинка великої красної риби». Слово квас використовувалося на позначення всього квасного (кислого), тепер воно означає «кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом». Англ. room спершу позначало простір, а тепер кімнату, meat мало значення «їжа загалом» а тепер – «м'ясо». Нім. fahren колись означало взагалі «рухатися», а тепер тільки «їхати».

Значення багатозначного слова реалізуються в контексті (пшеничне поле, футбольне поле, поле в шкільному зошиті, капелюх з широкими полями, поле його інтересів, лексико-семантичне поле), у тому числі ситуативному (слово поле у фразі мокре поле матиме різні значення в селі під час сівби і на міському стадіоні). Основне значення слова є найменш контекстно зумовленим. Переносні значення залежать від контексту більшою мірою. Дуже часто значення слів, особливо дієслів, визначається граматичним контекстом, тобто різні значення слова мають різні граматичні поширювачі. Так, слово йти в прямому значенні вимагає поширювача – обставину місця (йти додому), у значенні «функціонувати» – обставину способу дії (годинник іде точно), у значенні «личити» – додаток у давальному відмінку (сукня вам іде), у значенні «витрачати на кого-, що-небудь» – додаток у знахідному відмінку з прийменником на {На костюм іде три метри цієї тканини), у значенні «гаразд, згода» це слово вживається без поширювачів у формі третьої особи однини («Пообідаємо?» – «Іде»).

Переносне значення слова треба відрізняти від переносного вживання, або оказіонального значення (від лат. occasionalis «випадковий»), тобто випадкового, не загальноприйнятого вживання слова в якомусь значенні. Наприклад, дівчину хтось може назвати кізочкою, хлопчика – шнурком, але такі значення не є загальноприйнятими і не зафіксовані в словниках. Вони є фактами мовлення, а не мови. На відміну від оказіональних значень переносні значення є одиницями мови і зафіксовані в словниках.

 

 

Омоніми (від гр. homos «однаковий» і onyma «ім'я») – слова, які звучать однаково, але мають різні значення.

Наприклад: ключ1 «знаряддя для замикання і відмикання замка» і ключ2 «джерело», точити1 «обробляти на токарному верстаті» і точити2 «наливати, цідити», топити1 «палити», топити2 «нагріваючи, робити рідким» і топити3 «силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно»; рос. выдержка' «стійкість» і выдержка2 «цитата»; польськ. zawôd' «розчарування» і zawôd2 «професія»; болг. копие1 «спис» і копие2 «копія»; англ. match1 «матч, змагання» і match2 «сірник», spring1 «весна» і spring2 «пружина»; нім. Strauß1 «букет», Strauß2 «поєдинок» і Strauß3 «страус», Bauer1 «селянин», Bauer2 «будівник» і Bauer3 «клітка»; фр. ferme' «твердий» і ferme2 «форма», louer1 «наймати» і louer2 «хвалити».

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асоціативних зв'язків. Порівняємо багатозначне слово земля і омоніми билина1 та билина2. Слово земля має значення: 1) «планета, яка обертається навколо Сонця»; 2) «верхній шар земної кори»; 3) «речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори»; 4) «суша (на відміну від водяного простору) «; 5) «ґрунт»; 6) «країна, край». Між усіма цими значеннями є щось спільне: вони пов'язані семою простору, і неважко пояснити, як кожне похідне значення розвивалося на основі іншого. Між значеннями омонімів билина1 «стебло трав'янистої рослини» і билина9 «російська народна епічна пісня про богатирів