Посібник з оториноларингології для самостійної роботи

Серед фарингомікозів найпоширенішим є кандидоз слизової оболонки ротоглотки («молочниця»). Процес локалізується переважно на піднебінних мигдаликах у вигляді білуватих нальотів. Лептотрихоз глотки не є мікотичним ураженням. Збудник лептотрихозу – нитчаста мікобактерія Leptotrix buccalis.

Мікози навколоносових пазух поділяють за характером ураження на дві форми: неінвазивну та інвазивну. Неінвазивна форма являє собою міцетому (грибкове тіло), за якої процес локалізується переважно в слизовій оболонці. У цьому разі відмічають симптоми хронічного запалення навколоносових пазух, але значно вираженіший. Міцетому найчастіше спричинюють гриби роду Aspergillus, але можуть і Fumigatus, Candida, Alternaria, Biplaris. Найчастішою локалізацією міцетоми є верхньощелепна пазуха. Велике значення в етіології її виникнення має наявність пломбувального матеріалу в пазусі, який потрапив туди через канали зубів верхньої щелепи. Вміст солей цинку в пломбувальному матеріалі відіграє каталітичну роль у розвитку грибкової флори. Клініка міцетоми верхньощелепної пазухи нагадує хронічний гнійний гайморит, але може мати і безсимптомний перебіг. Рентгенологічно міцетома навколоносових пазух має щільність металу, тому що в процесі життєдіяльності гриба відкладаються солі кальцію. В разі інвазійної форми, або глибокого мікозу, процес поширюється на окістя та кістку. Глибоку форму частіше спричинюють дріжджоподібні та плісняві гриби. Для захворювання характерне відчуття тиску або стороннього тіла в пазусі. Рентгенологічно виявляють хмароподібне затемнення ураженої пазухи.

При поліпозних риносинуїтах під час дослідження зрізів тканини поліпів у 85% виявляють різних представників грибкової мікрофлори, таких як Aspergillus, Clatosporium, Dematiassons, Histoplasma. He лише самі гриби, але й продукти їх життєдіяльності можуть зумовити сенсибілізацію організму, що значно ускладнює перебіг захворювання і потребує застосування додаткових заходів, спрямованих на гіпосенсибілізацію організму.

Мікотичні ларингіти поділяють на три основні форми: катарально-плівчасту, атрофічну й інфільтративну. Симптомами захворювання можуть бути захриплість голосу, біль під час ковтання, кашель, свербіж у горлі.

Лікування мікозів ЛОР-органів включає загальну та місцеву антимікотичну терапію. Загальну антимікотичну терапію використовують тільки в разі тяжкого перебігу захворювання, вона включає застосування таких препаратів, як інтраконазол (Ітракон №6 або №15 капсул), флуконазол, амфотерицин В, тербінафін, кетоконазол. Перевагу надають використанню антимікотичних препаратів місцевої дії, таких як нітрофунгін, канеетен (клотримазол), амфотерицин В, нізорал, дифлюкан, екзодерил та ін. При грибковому синуїті пунктують верхньощелепні пазухи з уведенням у них розчину протигрибкового препарату. Лікування міцетоми верхньощелепної пазухи хірургічне. Під час подальшого патогістологічного (мікроскопічного) дослідження у видаленому матеріалі виявляють нитки міцелію гриба.

1. Наведіть класифікацію мікозів ЛОР-органів.
2. Назвіть основних збудників мікозів ЛОР-органів.
3. Клініка мікозів зовнішнього слухового ходу та середнього вуха.
4. Клініка мікозів глотки.
5. Клініка мікозів навколоносових пазух.
6. Клініка мікозів гортані.
7. Які існують принципи діагностики мікозів ЛОР-органів?
8. Які існують принципи антимікотичного лікування? Назвіть основні протигрибкові препарати.

1. Дайняк Л. Б., Кунельская В. Я., Касьшов К. Микозы глотки. – Ташкент: Медицина, 1985. – 95 с.
2. Кунельская В. Я. Микозы в оториноларингологии. – М. : Медицина, 1989. – 320 с.
3. Митин Ю. В. и соавт. Тропические микозы // Ю. В. Митин. Заболевания ЛОР-органов в странах с жарким климатом. – К., 1990. – С. 55-63.
4. Пискунов Г. С, Коженкова Т. П., Лопатин А. С. Зндоскопическая хирургия грибкових синуитов // Рос. ринология. – 1995. – № 2. – С. 41-42.
5. Климов 3. Т., Карпенко С. В. Мицетома верхнече-люстных пазух // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2000. – № 6. – С. 61-62.
6. Яремнук З. С, Волосевич Л. П., Голобородько О. П. Роль аллергии в развитии полипозного риносинуита // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. – Додаток до № 3. – С. 234-235.
7. СаштонД., Фотергим А., Рииальди М. Определитель патогенних и условно-патогенных грибов. – М. : Мир, 2001. -468 с.
8. Stammberger H. Functional endoscopic sinus surgery. The Messerklinger technique. – Philadelphia: В. С. Decker. – 1991. – 529 p.

 

Яка сама велика гілка зовнішньої сонної артерії здійснює кровопостачання слизової оболонки порожнини носа?

• Основно-ньобна артерія
• Лицева артерія
• Язикова артерія
• Гратчаста артерія
• Очна артерія

З яким мозковим венозним синусом мають зв’язок орбітальні вени?

• Сигмоподібний синус
• Поперечний синус
• Печеристий синус
• Венозне сплетення крилопіднебінної ямки.
• Сагітальний синус

Яку артерію перев’язують при тяжких носових кровотечах?

• Загальну сонну артерію
• Внутрішню сонну артерію
• Зовнішню сонну артерію
• Лицеву артерію
• Нижню щитоподібну артерію

Яким епітелієм вкрита слизова оболонка порожнини носа?

• Багаторядним циліндричним миготливим
• Багатошаровим плоским
• Специфічним нюхальним
• Зроговілим плоским.
• Незроговілим плоским

Де знаходиться більшість кавернозної тканини у порожнині носа?

• Перегородка носу
• Верхня носова раковина
• Нижня носова раковина
• Середня носова раковина.
• Присінок носа

Чутлива іннервація носа здійснюється:

• Гілками блукаючого нерва
• Гілками трійчастого нерва
• Гілками лицевого нерва
• Гілками нюхового нерва
• Усіма перерахованими

Кістковий відділ зовнішнього носа складається з:

• Носових кісток, лобних відростків верхньої щелепи, сльозових кісток
• Носових кісток, скулової кістки, лобних відростків верхньої щелепи
• Лобних відростків верхньої щелепи, крилоподібного відростка клиноподібної кістки, носової кістки
• Носових кісток, лобних відростків верхньої щелепи
• Носових кісток

Які утворення є на зовнішній стінці носової порожнини:

• Носові раковини
• Носові ходи
• Хоани
• Носова перегородка
• Усе перераховане

Верхні та середні раковини утворені:

• Основною кісткою
• Піднебінною кісткою
• Гратчастою кісткою
• Верхньою щелепою
• Лобной кісткою

Кровопостачання носа і приносових пазух здійснюється з систем:

• Зовнішньої сонної артерії
• Внутрішньої сонної артерії
• Зовнішньої щелепної артерії
• Зовнішньої і внутрішньої сонної артерії
• Нижньої щитоподібної артерії

З яких відділів слизової оболонки порожнини носа частіше всього буває носова кровотеча?

• Передній кінець нижньої носової раковини.
• Задній кінець нижньої носової раковини.
• Задні відділи носової перегородки.
• Верхні відділи носової