+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
67
Мова:
Українська
каналах йшло відокремлення Донбасу від України.
Телебачення ДНР показує «ополченців» ДНР в світі «ангелів-спасителів», які рятують Донбас від загарбників. Показує їх, як гуманних людей, але при цьому забувають показувати, як вони катують мирних мешканців, які не підтримують ДНР, та українських військових полонених в підвалах контррозвідки ДНР.
Постійно відчувається схвалення режиму Путіна та його дій, інформація згідно якої Захід підтримує Росію.
На прикладі наступного уривку з новини під заголовком:
«Лавров призывает ОБСЕ и США воздействовать на Киев» можна оцінити настрій всього інформаційного потоку щодо України та дій російського уряду: [83].
«Лавров подчеркнул, что карательная операция на юго-востоке Украины ввергает страну в братоубийственный конфликт. [83].
Министр призвал США употребить всё своё влияние, чтобы принудить опекаемый ими киевский режим, объявивший войну собственному народу, немедленно прекратить боевые действия в юго-восточных регионах, отвести войска и освободить участников протестных выступлений», – говориться в сообщении дипломатического ведомства». [83].
«В министерстве напомнили, что все последние дни по просьбе руководства ОБСЕ и глав ряда государств Европы российская сторона предприняла энергичные шаги по содействию освобождения задержанных на юго-востоке Украины военных специалистов из некоторых европейских стран. [83].
По указанию президента России Владимира Владимировича Путина его спецпредставитель Владимир Лукин выехал в регион для участия в переговорах об их освобождении. [83].
В результате такой конструктивной посреднической деятельности в субботу представители сил самообороны Славянска передали европейских военных специалистов Владимиру Лукину, который доставил их в Донецк». [83].
Читаючи новини подібного характеру щодня та в необмежених кількостях, звичайно можна повірити в те, що російська влада здійснює все можливе для налагодження ситуації в братерській країні, що світова спільнота повністю її підтримує, а Київ все ще залишається безпомічним та нездатним врегулювати конфлікт в своїй країні.
Також приходе на думку, що треба допомогти Україні навести порядок, але для цього треба ввести російські війська.
Висновки
В дипломної роботі ми з’ясували що інформаційна війна має давню історію.
Хоча сам термін «інформаційна війна» достатньо новий, який увійшов як термін в обіходь 1976 році, але він має давні корні.
Перші признаки «інформаційної війни» ми знаходимо в Біблії.
А в Першу світову війну в перше стали використовувати пропаганду в виді листівок країни Антанти.
Згодом сю тактику стали здійснювати в Другий світовій війні, але при цьому вже стали використовувати радіо та кіно.
Також ми з’ясували, що збір інформації є одним із найголовнішим завданням, для того, щоб проводити інформаційні війни.
Також ми з’ясували, що мета інформаційної війни – це порушити обмін інформацією в таборі противника, та послабити моральні і матеріальні сили супротивника та посилити власні, а також маніпулювання масами.
На прикладі «гібридної» війни на Донбасі ми з’ясували та доказали порушення моральних норм російських та донецької народної республіки ЗМІ.
Які при проведені інформаційної війни грубо порушують етичні норми журналіста. Необґрунтовано обвинувачуя Україну у злочинах, які вона не коли не здійснювала.
Також в російській пресі та в пресі так званої Донецької Народної Республіки не одноразово звучали груби виразі в адресу української влади, яку вони називали «Киевской хунтой», «неполноценным правительством».
Простих українців називають «бандерівцями», «хохлами», «злочинцями».
А українських військових та національну гвардію називають: «нациками», «укропами», «кровавыми палачами».
Здійсняючи на практиці інформаційну війну на сайтах радіо «Эхо», російської служби Бі-бі-сі ми з’ясували, що всі видання, які суперечать політиці Кремля та так званої Донецької Народної Республіці принижуються та підвергаються гонінням з сторони правоохоронців Росії та ДНР, та порушують моральні та етичні норми журналістиці при проведенні інформаційної війни.
Також ми з’ясували що для того щоб національні ЗМІ краще виконували свою суспільну місію, необхідно вдосконалювати їхню структуру, та створити потужне ядро загально українських видань та студій, які б визначили інформаційне обличчя нашої країни.
Також ми з’ясували, що засоби масової інформації є основною складовою проведення інформаційної війни, що повністю підтверджує нашу наукову гіпотезу.
Список використаних джерел
Авраамов Д. С. Профессиональная этика журналиста / Д. С. Авраамов. – М. : Мысль, 1991. – 158 с.
Аристотель. Сочинения: и 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1993. – С. 3-79.
Блюм Р. Етика засобів масової інформації: проблематика та практика / Р. Блюм // Сучасне та майбутнє в плюралістичному суспільстві / за ред. Л. З. Москаленка та ін. – К. : Центр вільної преси, 1999. – С. 82-87.
Всемирный доклад ЮНЕСКО по коммуникации и информации 1999-2000 гг. – М., 2000. – С. 39.
Глібовицький Є. Київська газета «Сегодня» шукає собі господаря / Є. Глібовицький // TCH, «1+1». – 2001. – 18 трав.
Головатий С. Радіо Вільна Європа / С. Головатий // Радіо Свобода. – 2001. – 9 січ.).
Гонгадзе Г. Куди пливе «Титанік» української журналістики? / Г. Гонгадзе // Українська правда. – К. : Брама.
Гонгадзе став жертвою міжкланової боротьби // Українська правда. – 2000. – №8 – К. : Брама.
Гюго В. Отверженные: роман: в 2 т. / В. Гюго;