галузеві нормативно-правові акти в частині щодо юридично закріплених форм власності на землі, ось уже понад п‘ять років мають суттєві розбіжності з нормами Конституції, проте законодавець успішно цього не помічає. І це при тому, що згідно ст. 14 землі визнаються основним національним багатством держави, право власності на яке набувається і реалізується фізичними і юридичними особами виключно відповідно до закону.
Пошук
Право власності на землю
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
Заслуговує окремої уваги питання, щодо правового регулюванн земель комунальної (муніципальної) форми власності, оскільки тут штучно утворена прогалина в українському законодавстві. Продекларувавши в Конституції, а пізніше і в законі «Про місцеве самоврядування в Україні» комунальну форму власності, законодавець не визначив механізмів розмежування земель права державної та права комунальної власності.
Не зважаючи на те, що і державна, і комунальна форма власності на землі в своєму поєднанні утворюють публічну форму власності на землі, проте за суб‘єктним складом ці форми власності мають суттєві відмінності, неврахуванн котрих породжує цілу низку неприємних ситуацій. Для прикладу достатньо навести принаймні одну – виконання доходної частини зведеного бюджету держави. Згідно закону «Про Державний бюджет України на 2001 р. « передбачено, що кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення поступають: права державної власності – до Державного бюджету України; права комунальної власності – до місцевих бюджетів. Особисто я не уявляю як фінансові органи виконують наведену вимогу закону щодо розмежування коштів, без проведеного в натурі розмежування земель права державної та права комунальної власності.
Підсумовуючи викладене, цілком логічно випливає невтішний висновок про те, що чинне законодавство України, в частині регламентації форм власності на землі не тільки не приведене у відповідність до Основного закону, але й знаходиться в протиріччі з фактичним станом тих змін, що відбулися в сфері регулювання земельних відносин. А тому, враховуючи вимогу п. 7 ст. 92 Конституції України, в державі вже давно назріла гостра потреба прийнятт нової редакції закону «Про форми власності на землі (природні ресурси) України», структура якого мала б висвітлювати наступні моменти:
законодавчо регламентовані форми власності на землі України у відповідності до Конституції;
об‘єктний склад законодавчого регулювання;
суб‘єктний склад законодавчого регулювання;
процедуру набуття земель у власність для різних суб‘єктів;
правомочності суб‘єктів права власності на землі;
правові підстави (вичерпний перелік та процедура) для припинення права власності на землі України.
Список використаних джерел:
Апанасенко К. Управління об'єктами комунальної власності: окремі аспекти // Підприємництво, госп-во і право. – 2005. – № 8.
Богачев С. Комунальна власність: прозорість управління – висока ефективність // Аспекти самоврядування. – 2005. – № 2.
Борисова В. І. Комунальна власність – один з видів права власності в Україні // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні. – Харків, 2004.
Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №10: Місцеве самоврядування в Україні. – 448 с.
Воскобійник М. До питання про поняття та сутність права комунальної власності на землю // Підприємництво, госп-во і право. – 2005. – № 1.
Гуртовий В. Щодо деяких особливостей передачі у процедурі банкрутства житлового фонду в комунальну власність // Економіка та право. – 2004. – № 2.
Дем’янець С. Реформи у житловій сфері // Соціальна політика. – 2005. – 16 трав. (№ 20).
Денчук Р. Проблеми управління формуванням комунальної власності // Юридична Україна. – 2004. – № 11.
Державна та комунальна власність в Україні. – К., 2002. – 446 с.
Джабраїлов Р. Еволюція права комунальної власності в Україні // Економіка та право. – 2003. – №1.
Закон України «Про комунальну власність» // Галицькі контракти. -1996. – №42. -Постанова Кабінету Міністрів України Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно – територіальних одиниць (комунальною) власністю від 5 листопада 1991 року №311. Законодательство Украины о местном самоуправлении: Сборник нормативных актов. – Харьков: ООО Одиссей, 2002. – 448 с.
Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»: Прийнятий 31 трав. 2005 р. № 2595 // Уряд. кур'єр. – 2005. – 22 черв. (№ 115).
Закон України “Про розмежування земель державної та комунальної власності: прийнятий 5 лют. 2004 р. № 1457 // Голос України. – 2004. – 14 лип. (№ 128).
Земельний Кодекс України. – К. : Юр-Інком, 2004 р.
Конькова О. Г. Аспекти розпорядження комунальною власністю // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. – № 6.
Монастирський Г. Управлінсько-правові аспекти становлення та зміцнення матеріальної частини комунальної власності сільських територіальних громад // Вісн. Терноп. акад. нар. госп-ва. – 2004. – №2. – С. 123 – 134.
Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом. Із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого господарського суду України від 7 травня 2001 року №01-8/555.
Проект Закону про право комунальної власності та управління об’єктами права комунальної власності, підготовлений народним депутатом Матвєєвом В. від 14 травня 2002 року №0952.
Проект Закону про право комунальної власності, підготовлений народними депутатами Безсмертним Р., Акопяном В., Жовтісом О. від 22 липня 1998 року №1263.
Проект Закону про право комунальної власності, підготовлений народними депутатами Морозом О., Семенюк В. від 20 липня 2000 року №1263 – 3.
Устименко В. А. Правовое регулирование аренды и концессии коммунальной собственности города // Економіка та право. – 2002. – №1.
Цвігун Д. П. Реформування комунальної власності // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 1.
Шляхи та перспективи реформування житлово-комунального господарства: Зб. матеріалів та док. до проведення IX Всеукр. муніцип. слухань ”Житл. -комун. реформа – першочергове завдання місцевого та регіон. розвитку”, 23-26 верес. 2003 p., м. Київ, ”Пуща-Озерна / Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України, Держ. ком. України з питань житл. -комун. госп-ва; [За заг. ред. Б. Климчука]. – К. : Атіка-Н, 2003.