180 с.
Мартиненко А. И. Теоретические основы развития отношений собственности на природные ресурсы: монография / А. И. Мартиенко; НАН Украины, Ин-т проблем рынка и экон. -экол. исслед. – О. : [б. и. ], 2011. – 392 с.
Николайчук Л. М. Цивільно-правові договори як підстави виникнення права приватної власності громадян: дис... канд. юрид. наук: 12. 00. 03 / Николайчук Любов Михайлівна. – Івано-Франківськ, 2004. – 189 арк.
Пацурківський Ю. П. Власність і право власності в Україні: Конспект лекції / Ю. П. Пацурківський; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Рута, 2003. – 47 c.
Право власності в Україні: навчальний посібник [О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, О. А. Підопригора, В. С. Щербина та ін. ] / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 812с.
Проблеми права власності та господарювання у сільському господарстві / В. І. Семчик [та ін. ]; НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : [б. в. ], 2001. – 216 с.
Сорока О. О. Проблеми регулювання форм права власності в Україні / О. О. Сорока // Право і суспільство. – 2015. – № 4 (частина 3). – C. 111-115.
Спасибо-Фатєєва І. В. Форми права власності / І. В. Спасибо-Фатєєва // Вісник Академії правових наук України. – 2009. – № 3 (58). – C. 145-154.
Цивільне право України: навчальний посібник / Ю. В. Білоусов, С. В. Лозінська, С Д. Русу та ін. – [за ред. Р. О. Стефанчука]. – К. : Прецедент, 2005. – 448 с.
Цивільне право України: Академічний курс: підручник у 2 т. / [за заг. ред Я. М. Шевченко]. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре» 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Цивільне право України: Академічний курс: підручник у 2 т. / [за заг. ред. Я. М. Шевченко]. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 2. Особлива частина. – 520 с.
Чанкін В. В. Право приватної власності громадян у цивільному законодавстві України [Текст]: дис... канд. юрид. наук: 12. 00. 03 / Чанкін Вадим Валерійович; Ін-т держави і права України ім. В. М. Корецького. – К., 1994. – 192 с.
Яворська О. С. Підстави виникнення права приватної власності громадян за цивільним законодавством України [Текст]: дис... канд. юрид. наук: 12. 00. 03 / Яворська Олександра Степанівна; Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. Юридичний факультет. – Львів, 1997. – 212 с.
Гаврилюк М. І. Захист права власності на земельну ділянку в цивільному праві України: монографія / М. І. Гаврилюк; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – Київ: Правова єдність: Алерта, 2014. – 223 с.
Настіна О. І. Право державної власності на землю в Україні [Текст]: дис.... канд. юрид. наук: 12. 00. 06 / Настіна Ольга Іванівна; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К., 2011. – 212 с.
Методичні вказівки до вивчення теми
До особливостей окремих різновидів права власності належать: право власності на земельні ділянки та право власності на житло.
При вивченні даної теми студентам необхідно перш за все звернутися до конституційних норм, зокрема згадати положення статті 13 Конституції України, де зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Таким чином, земля є специфічним об'єктом права власності.
Право власності на землю полягає в юридично закріпленій можливості особи володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою на підставах і умовах, передбачених чинним законодавством. Право власності на земельну ділянку набувається і здійснюється відповідно до закону.
Так як у цивільному законодавстві використовуються поняття «земля» та «земельна ділянка», при розгляді даної теми студенти повинні орієнтуватися у відмінностях понять «земля» та «земельна ділянка». Різниця між ними полягає у тому, що «земля» є поняттям загальним і визначається здебільшого як об'єкт правової охорони та природне багатство, яке є важливою складовою національної безпеки держави. Земельні ділянки – це річ, яка може бути об'єктом цивільно-правових відносин.
Земельна ділянка – це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ст. 373 ЦК України). Власник має право використовувати земельну ділянку на свій розсуд відповідно до цільового призначення, а також усе, що міститься над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом і не порушує прав інших осіб.
У цивільному законодавстві суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є:
фізичні та юридичні особи (на землі приватної власності),
держава (на землі державної власності),
територіальні громади (на землі комунальної власності).
При вивченні даної теми студенти повинні ознайомитися із нормами Земельного кодексу України,
+3 8(066) 185-39-18
f