Правове становище заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу

доведено, що заміжжя в сучасному українському суспільстві під впливом погіршення економічних умов значною мірою перестало бути інститутом,

призначенням якого е народження дітей, збільшення потомства. Більш переконливим у доведенні твердження – інститут для більш зручного, менш небезпечного задоволення фізичних потреб, інститут подружнього онанізму, про що свідчить кількість протизаплідних засобів, які пропонуються, та результати останнього перепису населення України;

уточнено правову модель щодо сімейного права сучасної України. Так, в Сімейному кодексі України надано визначення шлюбу, поза визначення залишається мета, з якою укладається шлюб.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані у правотворчій діяльності у сфері сімейного права України, при читанні вузівських курсів з історії держави і права, при підготовці спецкурсів, при написанні посібників і підручників з історії держави і права як зарубіжних країн, так і України, а також можуть служити поштовхом для молодих дослідників.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні і практичні висновки і рекомендації доповідалися і обговорювалися на міжнародних, республіканських і міжвузівських наукових конференціях і теоретичних семінарах, зокрема: 51-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників ОДУ ім. І. І. Мечникова (17-19 квітня 1996 p.), присвяченій історії розвитку буржуазного права та становленню правової держави в Україні; 52-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників ОДУ ім. 1. 1. Мечникова (16-18 квітня 1997 р.) ; 53-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОДЮА (27 квітня 1998 p.) ; 2-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОДЮА (29-ЗО березня 1999 p.) ; 3-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу-і аспірантів ОДЮА (28-29 лютого 2000 p.) ; Науково-практичній конференції ОДЮА “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи правового регулювання” (8 грудня 2000 p.) ; 5б-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (27-28 березня 2001 p.) ;

Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення сімейного законодавства України” (ОНЮА 7 грудня 2001 p.) ; Міжнародній науково-методичній конференції “Римське право і сучасність” (ОНЮА, 21 грудня 2001 р.) ; 57-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (15-16 квітня 2002 p.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у монографії, науково-практичному посібнику для студентів (40 друкованих аркушів) і 26 статтях у виданнях, що вказані ВАК України, як фахові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, які поділені на 18 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 428 сторінок, із яких основного тексту – 372 сторінки.

 

 

У розділі 1 “Історіографія проблеми правового становища заміжньої жінки від стародавнього до новітнього часу” проаналізовано найбільш яскраві твори і висловлювання великих мислителів і юристів про правове становище заміжньої жінки, визначено їхні точки дотику і відмінності, що дає змогу встановити ступінь вивчення в науці даної проблеми.

Стародавньогрецькі філософи не могли обійти таку проблему, як шлюб, сім'я та правове становище заміжньої жінки.

Платон показав, як на його думку, зразкову державу, яка постає, по суті як військовий табір, в якому сім'я у колишньому розумінні слова не існує; є лише плинне поєднання чоловіків і жінок з метою дітородіння. Спільність дружин, які в правовому становищі рівні з чоловіками, і дітей – вираження вищої форми єдності й однодумності громадян такої держави. Аристотель піддав різкій критиці ідею спільності дружин і дітей у Платона. Він стверджував, що об'єднання держави в єдину сім'ю – пряма дорога до її загибелі. Сім'я для людини, за Аристотелем, “перший вид спілкування” і, відповідно, найважливіший елемент державного устрою. У цьому зв'язку він надає великого значення законодавству про шлюб, який забезпечує правове становище заміжньої жінки, народження здорових дітей, і визначає шляхи виховання майбутніх громадян.

Далі читач має зробити стрибок більш ніж у п'ятнадцять століть. Це не означає, що в середні століття не було сказано про сімейне життя нічого мудрого, це означає лише нерозробленість теми в нашій історико-юридичній науці. У даному випадку дисертант керується відомою серією “Філософська спадщина” – понад сто томів цієї серії не містять жодного, присвяченого тому періоду, що йшов безпосередньо за античністю.

Ця проблема відображена в працях філософів більш пізнішого часу: М. Монтеня, Т. Гоббса, Д. Юма, Г. Сковороди, І. Канта, Ж. Руссо, Ф. Гегеля, О. Герцена, К. Маркса, Д. Писарева. Вони приділяли великої уваги питанням права, моралі, кохання, сім'ї і шлюбу. Відношення між статями, кохання і шлюб розглядаються у деяких із них в тісному зв'язку з людськими почуттями, що підкоряються не голосу розуму і закону, а афектам і саме цим продиктоване, в деяких випадках, правове становище заміжньої жінки. Вони писали, що можна з упевненістю сказати