Правові засоби

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИДИ ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ

РОЗДІЛ 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАСОБІВ ПРАВА В УКРАЇНІ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Питання про засоби права, їх поняття, сутність і ролі в суспільстві з давніх пір відносяться до числа основоположних і актуальних питань у державознавстві. Проблема правових засобів є насамперед загально-теоретичною проблемою, що вимагає відповідних дослідницьких зусиль, спрямованих на її розробку, створення інструментальної теорії права. Поняття «засіб» в юриспруденції вживається в самих різних значеннях: його використовують і в ставленні до права в цілому, і у відношенні до різноманітних режимів правового регулювання. Тлумачення правових засобів необхідно здійснювати з урахуванням певних моментів: по-перше, в процесі аналізу зазначеної категорії необхідно використовувати інтегративний підхід щодо її розуміння та творчий доробок науковців щодо розуміння категорії «правові засоби», що дозволить виокремити її сутнісні ознаки та уточнити авторську позицію з даної проблеми; по-друге, з’ясувати особливості правових засобів, що надасть можливість класифікувати їх за певними критеріями.

Актуальність даної теми пояснюється необхідністю вивчення норм і принципів права, що виступають в якості правових засобів та дослідження проблеми правових засобів у правотворчому та право- застосовному процесі як з точки зору теорії, так і практики їх застосування.

Об'єктом дослідження даної роботи є засоби права, як загальнонаукове, міждисциплінарне явище правового регулювання.

Предметом дослідження є поняття, ознаки та класифікація правових засобів.

Мета цієї роботи – тлумачення правового інструментарію, а саме: правових засобів, їх місця та ролі в механізмі правового регулювання.

Завдання даної роботи:

1) розглянути поняття та ознаки правових засобів

2) визначити основні види правових засобів

3) охарактеризувати нормативно – правове забезпечення засобів права в Україні

4) узагальнити отримані відомості, відобразити їх у роботі і зробити необхідні висновки.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ

Поняття «засіб» −загальнонаукове, міждисциплінарне явище правового регулюваня. У різних галузях знання досліджують різні засоби – технічні та радіоелектронні, транспортні та виробничі, лікарські та наркотичні, масової інформації та управлінські, бюджетні та валютні, грошові та фінансові, позикові та платіжні, оборотні і т. п.

У правовій же сфері існують свої кошти з притаманними тільки їм особливостями. Так само, як і інші юридичні поняття, правові засоби спочатку стали аналізуватися на галузевому рівні.

У теорії права під правовими засобами розуміють інституційні явища правової дійсності, що втілюють регулятивну силу права. У загальному виді правові засоби – це правові інститути, за допомогою яких задовольняються інтереси суб'єктів права, забезпечується досягнення соціально корисних цілей, основною з яких є упорядкування суспільних відносин. Як правові засоби виступають норми права, правозастосовчі акти, договори, юридичні факти, суб'єктивні права, юридичні обов'язки.

Термін же «правові засоби», у свою чергу, теж має відому невизначеність. В одному ряду з ним можна поставити слова «правові явища», «правові феномени», «правові чинники», «правові умови» тощо, які цілком можуть вважатися синонімами.

Сам термін «засіб» (в юридичному, природно, сенсі) досить широко використовується як в міжнародно-правових документах, так і у внутрішньодержавному законодавстві, як на конституційному рівні, так і в поточних нормативних актах.  

Теоретико-правовий аналіз сутності правового регулювання та його механізму вимагає досить чіткого тлумачення його інструментарію, зокрема, правових засобів. Проблема правових засобів на сучасному етапі розвитку суспільства стає надзвичайно актуальною як з теоретичної, так і з практичної точок зору.

Досить грунтовно місце та роль правових засобів у правовій реальності визначає О. В. Малько, підкреслюючи, що правові засоби дозволяють узагальнити ті явища (інструменти, процеси), які повинні забезпечити досягнення поставлених у законодавстві цілей; виходячи з їх статусу визначається функціональна, прикладна сторона правової системи; без поняття «правові засоби» є неможливим повноцінне дослідження проблеми цілей та ефективності правового впливу; правові засоби створюють загальні, гарантовані державою та суспільством можливості для посилення позитивних регулятивних факторів, та одночасне усунення перешкод (негативних факторів), що стоять на шляху впорядкування соціальних зв’язків; правові засоби визначають місце та роль різних юридичних явищ у реалізації інтересів суб’єктів, в єдиному процесі правового впорядкування, взятому в цілісності як механізм правового регулювання; юридичні засоби є універсальним «будівельним матеріалом» системи права; певне поєднання юридичних засобів у правових режимах, методах правового регулювання надає специфіку галузям та інститутам права, забезпечує особливий порядок організації конкретних суспільних відносин; система встановлених у законодавстві якісних юридичних засобів, адекватність та ступінь їх використання є важливою характеристикою правової культури суспільства; їх використання є ефективним по відношенню до інститутів самозахисту та права громадян на захист тощо.  

Зазначене свідчить про актуальність дослідження проблеми правових засобів у правотворчому та право- застосовному процесі як з точки зору теорії, так і практики їх застосування. Звернемо увагу на один важливий аспект аналізу правових засобів, а саме визначення їх місця та ролі в правовому регулюванні та його механізмі.

Тлумачення правових засобів необхідно здійснювати з урахуванням певних моментів: по-перше, в процесі аналізу зазначеної категорії необхідно використовувати інтегративний підхід щодо її розуміння та творчий доробок науковців щодо розуміння категорії «правові засоби», що дозволить виокремити її сутнісні ознаки та