Предмет і метод економічної теорії

З іншого боку, держава за рахунок податків та різних платежів юридичних і фізичних осіб формує спеціальні фонди: пенсійний; соціального, медичного страхування; сприяння зайнятості тощо. Це дає змогу їй сплачувати пенсії непрацездатним особам, матеріально підтримувати дітей- сиріт, інвалідів, безробітних, відшкодовувати втрату заробітної плати через травми і хвороби. З державного бюджету, який також формується в основному за рахунок податків, держава фінансує системи освіти, охорони здоров’я, утримує силові структури (армію, міліцію тощо).

Образно кажучи, економіка домогосподарства пов’язана з економікою держави за принципом сполучених посудин. У періоди економічної активності зростає обсяг виробництва (національний дохід країни) і суспільство має можливість підвищувати добробут сімей шляхом збільшення як трудових доходів, так і пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. І хоча можливості сім’ї щодо маневрування своїми ресурсами небезмежні навіть у періоди сприятливої економічної кон’юнктури, вона може більше витрачати коштів на поточні потреби, освіту, зміцнення здоров’я своїх членів та робити заощадження.

У періоди погіршення загальної економічної кон’юнктури (кризи) в країні доходи сім’ї скорочуються і вона мусить зменшувати свої видатки або шукати нові можливості поновлення доходів.

Перерозподіл національного доходу. Об’єктивними передумовами перерозподілу є зростання витрат держави, необхідність суспільних витрат (послуги освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, дитячих ясел і садків, будинків інвалідів і людей похилого віку, дитячих будинків тощо) та нерівномірність доходів, що може призвести до економічних диспропорцій і підриву економічних стимулів. Нерівність доходів є не тільки наслідком неоднакової   ефективності  та  продуктивності   виробництва,   а   також   результатом   нерівного розподілу приватної власності на засоби виробництва, що є відображенням історичних тенденцій формування права власності в кожній країні та впливу соціальних відносин у суспільстві. Політика перерозподілу зачіпає інтереси всіх класів і соціальних верств населення і завжди супроводжується виникненням суперечностей.

Перерозподіл національного доходу в економічній теорії розглядається в межах державних фінансів. Держава відіграє вирішальну роль у перерозподілі доходів, виконуючи цим самим свою соціальну функцію. Зазначимо, що держава — це лише один учасник перерозподілу. Монополістичні фінансові корпорації, підприємницькі структури, що володіють факторами виробництва,  здійснюють  активний  вплив  на  законодавчу  діяльність  і  поведінку  уряду  в прийнятті  рішень  у  бюджетній,  фінансово-кредитній  та  податковій  політиці.  Співвідношення політичних сил у суспільстві також впливає на характер перерозподілу доходів.

Держава здійснює перерозподіл доходів на двох рівнях.

1. Держава може втручатись у процес формування цін на економічні фактори виробництва і таким чином захищати інтереси економічних агентів, гарантуючи їм отримання доходів. Це стосується в першу чергу ренти, процента і заробітної плати. Так, політика Національного банку щодо встановлення облікової ставки, ставки рефінансування формує рівень доходів банківського капіталу.  А  політика  заморожування  заробітної  плати  приводить  до  стримування  доходів найманих працівників. Державна підтримка сільськогосподарських цін у більшості країн світу

 

гарантує фермерам отримання відповідного доходу.

2. Держава  може  втручатись  у  перерозподіл  пізніше,  стягуючи  податки  із  суб’єктів господарювання. У цьому разі держава змінює результати індивідуального розподілу доходів між економічними факторами виробництва.

Результати перерозподілу можуть проявлятись у формі вертикального перерозподілу (між багатими та бідними за рахунок різного роду податків) та горизонтального перерозподілу (за рахунок трансфертів, субвенцій, витрат на охорону здоров’я та освіту, субсидії тощо). Економічна доцільність перерозподілу забезпечується за допомогою поєднання реалізації двох розподільних принципів: принципу ефективності та принципу соціальної справедливості. Здійснюючи принцип  соціальної  справедливості,  держава  гарантує  своєму  громадянину  достатній  рівень життя,  не  допускає,  щоб  він  опинився  за  межею  бідності.  Із  цією  метою  держава  визначає мінімум  оплати   праці,   якого  обов’язково  повинні  дотримуватись  роботодавці  всіх  форм власності.

Споживання та заощадження. Однією з найважливіших в економічному відтворенні є функція споживання, що являє собою зв’язок між споживанням та доходом. Вона розкриває взаємозв’язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу. Це поняття ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв’язок між споживанням і доходом. Крива графіка на рис. 10.2, що проходить через точки А, B, C, …, G, є функцією споживання. Для кожного розміру національного доходу визначається розмір споживання С домогосподарства. Споживання зростає разом із збільшенням національного доходу.

У точці А споживання перевищує розмір національного доходу, у точці В воно точно відповідає обсягу національного  доходу,  а  починаючи  з  точки  С  споживання  становить  частину  національного доходу.

 

 

 

 

C

 

 

 

28,000

 

 

26,000

 

 

24,000

 

 

22,000

 

 

20,000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

45

 

 

E

 

F G А В С D

 

 

 

 

 

 

 

E

 

0 DI

20,000  22,000  24,000  26,000  28,000