Предмет і метод економічної теорії

Поступово на зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво як більш розвинута і ефективна форма організації суспільного виробництва.

Товарне виробництво — це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти   виробляються   не   для   споживання   їх   виробниками,   а   спеціально   для   обміну, для продажу на ринку.

Товарне  виробництво  на  відміну  від  натурального  господарства  є  не  замкнутою,  а

 

відкритою економічною формою господарства. В товарному господарстві між виробниками існують не безпосередні господарські зв’язки, а опосередковані через обмін продуктами їхньої праці як товарами. При цьому виробники є економічно вільними у виборі товарів і партнерів. Товарне виробництво функціонує і розвивається на засадах таких економічних законів: закону вартості, закону попиту і пропозиції, закону конкуренції, законів грошового обігу та інших.

Які причини зумовили виникнення і функціонування товарного виробництва, товарних відносин?

По-перше — наявність суспільного поділу праці, за якого відбувається спеціалізація виробників на виготовленні певних продуктів або на певних видах діяльності. Там, де немає суспільного поділу праці, не може бути і товарного виробництва, товарно-грошових відносин. Без поділу праці, без якісної диференціації трудової діяльності виробників обмін результатами їхньої праці буде економічно безглуздим, оскільки всі вони будуть виробляти одні й ті самі види продуктів.

По-друге — наявність економічного відособлення виробників благ як власників. Економічною основою відокремленості господарюючих суб’єктів спочатку була приватна власність на засоби виробництва, а потім і інші форми власності (колективна, акціонерна, змішана та інші). Продукти праці протистоять один одному як товари, якщо вони вироблені економічно самостійними виробниками, що самі розпоряджаються результатами своєї праці. Тобто якщо товаровиробник  водночас є  і  товаровласником.  Власник  самостійно  вирішує  на  свій  страх  і ризик, що, де, коли і скільки виготовляти, з ким здійснювати обмін і на яких умовах. Тобто економічна відокремленість зумовлює наявність сильно визначеного економічного інтересу суб’єкта і свободу вибору ним господарської діяльності.

Таким чином, дві обов’язкові передумови необхідні для виникнення і функціонування товарного виробництва — наявність суспільного поділу праці та економічного відокремлення виробників. І якщо суспільний поділ праці створює об’єктивні умови для обміну взагалі, то економічна відокремленість виробників потребує обміну товарів як еквівалентів.

Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і розвинуте. Просте товарне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Воно було притаманне докапіталістичним суспільствам. Розвинута форма товарного виробництва — це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й машинній індустрії. Притаманна капіталістичному суспільству.

Проста й розвинута форми товарного виробництва мають спільні риси і відмінності .

Спільні риси: наявність суспільного поділу праці, приватна власність на засоби виробництва, ринкова форма зв’язків між виробниками, конкуренція.

Відмінні риси простого товарного виробництва: 1) базується на особистій праці виробника,  2)  мета  –  задоволення  особистих  потреб  виробника  та  членів  його  сім’ї,  3) виробництво товарів має обмежений характер (стосовно панівного натурального господарства), 4) незначні масштаби виробництва, кустарна техніка, переважно ручна праця.

Відмінні риси розвинутого товарного виробництва: 1) базується на системі найманої праці, 2) мета – отримання прибутку підприємцем, 3) товарне виробництво набуває панівного характеру, товаром стає і сама робоча сила, 4) великі масштаби виробництва, передова техніка, механізована праця.

У сучасних умовах зростає ступінь загальності товарного виробництва як у рамках національних господарств, так і у всесвітньому масштабі. Це зумовлено такими причинами:

по-перше, процесом подальшого поглиблення суспільного розподілу праці всередині національної економіки, що супроводжується виникненням нових галузей виробництв (електроніка, біотехнологія, космічна техніка, телекомунікації, інформатика та ін.);

по-друге, тенденцією розширення товарних відносин у сфері нематеріального виробництва, що спрямоване на задоволення інтелектуальних потреб людини;

по-третє, швидким зростанням чисельності населення, що викликає розширення ринку найманої праці;

 

по-четверте, завдяки процесу інтернаціоналізації, розширенню всесвітніх економічних зв’язків товарне виробництво, дедалі більше набуває всесвітнього характеру.

Товарне виробництво є основою виникнення і розвитку ринкової економіки. Ринкова економіка — одна з вершин суспільної цивілізації, геніальний винахід людства, що не має альтернативи в оглядній історичній перспективі. Тому економіка, яка відкидала необхідність розвитку товарного виробництва, ринкових відносин, відкидала і досягнення світової цивілізації, чим   прирікала   себе   на   саморуйнування,   як   це   трапилося   з   командно-адміністративною економікою в колишніх соціалістичних країнах.

 

Література

 

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича.— 6-те вид., перероб. і доп. — К.:3нання-Прес, 2007. — 719 с. — Глава 5.

2. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — 508 с. – Тема 2.

 

ТЕМА 4. ТЕОРІЯ ТОВАРУ І ГРОШЕЙ

 

1.Товар і його властивості. Теорії вартості та закон вартості

2. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей. Функції грошей

3. Грошова система, її структура й типи. Закон грошового обігу

4. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки

 

1.Товар і його властивості. Теорії вартості та закон вартості

 

Основоположною категорією товарного виробництва є “товар”. Однак історично та логічно цій категорії передувала категорія “благо”.