Проблема патріотичного виховання підлітків у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського

Актуальність проблеми патріотичного виховання і відповідність ідей В.О. Сухомлинського принципам державної освітньої програми в період відродження і розбудови національної школи в Україні, необхідність посилення ролі патріотичного виховання підлітків у сучасних умовах зумовили вибір теми нашого дослідження: “Проблема патріотичного виховання підлітків у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського”. 

Об’єкт дослідження – педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського. 

Предмет дослідження – процес патріотичного виховання підлітків у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського. 

Мета дослідження полягає в аналізі теорії та узагальненні практики патріотичного виховання підлітків у творчій спадщині В. О. Сухомлинського, розкритті його значення для сучасної школи і сім’ї. 

Завдання дослідження: 

- виявити передумови виникнення та еволюцію розвитку поняття “патріотизм” в історії педагогіки; 

- розкрити психолого-педагогічні засади процесу патріотичного виховання підлітків у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського; 

- проаналізувати й систематизувати погляди В. О. Сухомлинського з проблеми патріотичного виховання підлітків; 

- виокремити у творчій спадщині В. О. Сухомлинського ефективні методи, форми організації процесу патріотичного виховання підлітків в умовах школи і сім’ї. 

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять наукові положення: про діалектичні засади морального розвитку особистості, де вона виступає активним суб’єктом виховання; про роль патріотизму в історії людського суспільства, зокрема у громадянському вихованні дітей; про необхідність творчого підходу до вивчення та використання прогресивної педагогічної спадщини минулого. Методологічними орієнтирами є ідеї національного та духовного відродження українського народу, гуманістичної єдності загальнолюдських і національних цінностей. 

Методи дослідження: науково-історичний, історико-педагогічний, проблемний і логічний аналіз, теоретичний аналіз педагогічної та історичної літератури, праць вітчизняних дослідників та документальних матеріалів, систематизація фактів та явищ, синхронний, хронологічний, порівняльний та ретроспективний методи. Використані методи взаємодоповнюють один одного і забезпечують можливість комплексного пізнання предмета дослідження. 

Основними джерелами дослідження були: праці В.О. Сухомлинського; документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО) ; матеріали педагогічно-меморіального музею В.О. Сухомлинського в селі Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області; книги, статті та спогади про життя і педагогічну діяльність В. О. Сухомлинського; історична, педагогічна, філософська література з досліджуваної проблеми. 

Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає: у виокремленні ідей В. О. Сухомлинського щодо формування, виховання і розвитку патріотизму у підлітків як наукової основи збагачення виховного змісту, впровадження ефективних засобів (рідна мова, історія, природа рідного краю, культура народу, народні традиції і обряди, суспільно корисна праця, фізичне загартування тощо) у процес формування патріотичного світогляду особистості в сучасних умовах; в узгодженні основних підходів В.О. Сухомлинського до патріотичного виховання духовно зрілої особистості і провідних позицій новітніх психологічних та педагогічних досліджень; у виявленні провідних тенденцій (національний світогляд, демократизм, гуманність, духовність, відкритість світові, плюралізм, прилучення до загальнолюдських цінностей) патріотичного виховання підлітків. 

Особистий внесок здобувача полягає у цілісному історико-педагогічному аналізі та розкритті поглядів В.О. Сухомлинського на проблему патріотичного виховання підлітків, у виявленні організаційно-процесуальної системи виховної роботи з формування у підлітків почуття патріотизму. У науковий обіг введено нові, неопубліковані раніше дані та архівні матеріали, що торкаються педагогічної діяльності В.О. Сухомлинського. 

Практичне значення роботи полягає в тому, що здобуті в результаті дослідження положення і висновки, опрацьовані матеріали сприятимуть збагаченню історико-педагогічних знань, змісту курсу історії педагогіки, поглибленій розробці розділів історії і сучасного стану національної педагогіки, спецкурсів та спецсемінарів з цієї тематики. Матеріали дослідження можуть бути використані науковими працівниками, у практичній діяльності вчителів, педагогічній практиці студентів, у системі фахової перепідготовки педагогічних кадрів. 

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях “В. О. Сухомлинський – видатний український педагог” (Київ – Рівне, 1993), “Традиції виховання у світовій народній педагогіці” (Київ – Рівне, 1995), “Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження України” (Остріг, 1996), на Всеукраїнських педагогічних читаннях “Освітньо-виховні ідеали В. О. Сухомлинського в контексті сучасності” (Київ – Луцьк, 1994; Чернігів, 1995; Умань, 1996; Вінниця, 1997; Кіровоград – Павлиш, 1998), на Міжвузівських конференціях “Виховання учнівської молоді на ідеях миру в навчально-виховному процесі школи і вузу” (Рівне, 1992), “Історико-культурна спадщина Рівненщини: виявлення і використання пам’яток засобами туризму” (Київ – Рівне, 1993), “Історія і сучасність педагогічної освіти в Україні” (Глухів, 1994), “Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу” (Рівне, 1995). Підсумки дослідження відображені також у публікаціях автора в журналі “Початкова школа” (№ 7, № 9, 1996), у збірниках “В. О. Сухомлинський і сучасність” (1994, 1995, 1996, 1998), у наукових збірниках Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (1998), Рівненського педінституту (1996), у тезах доповідей та виступах на конференціях і читаннях. 

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку основної використаної літератури та додатків. 

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність і ступінь дослідженості теми, визначено мету, завдання, розкрито методи і джерела дослідження, наукову новизну та практичну значущість. 

У першому розділі “Розвиток та збагачення В. О. Сухомлинським системи патріотичного виховання підлітків” здійснено аналіз філософської, історичної і педагогічної думки, який засвідчив, що загальні проблеми виховання громадянина-патріота здавна намагалися розв’язати філософи, педагоги: Сократ, Антісфен, Платон, Арістотель, Т. Мор, Т. Кампанелла, Ф. Рабле, Я. Коменський, П. Гольбах, Ж. -Ж. Руссо, Г. Песталоцці, Й. Гердер, А. Дістервег