Проблеми музичного виховання школярів у діяльності західноукраїнських композиторів (друга половина ХІХ – початок ХХ сторіччя)

В роботі дано оцінку працям К. Ушинського і О. Духновича. Наголошується‚ що ними уже в 50-х рр. ХІХ ст. була теоретично обгрунтована ідея народності виховання‚ яка знайшла свій подальший розвиток у діяльності визначних педагогів Західної України і‚ зокрема‚ композиторів. Підтвердженням цього є той факт‚ що педагогічна спадщина композиторів грунтувалася на місцевому матеріалі і несла в собі великий заряд любові до рідного народу. Композитори дали зразки‚ які підкреслювали їх рідношкільну орієнтацію. Саме тому народна пісня була головним дидактичним матеріалом їх підручників і збірників‚ а пріоритетним напрямком виховної діяльності стало формування національної свідомості і громадянської зрілості школярів. Таким чином‚ зроблено висновок‚ що провідною у діяльності композиторів стала ідея національного виховання‚ яка викристалізувалася під впливом досягнень української педагогічної науки. Крім К. Ушинського‚ О. Духновича‚ на її формування мала помітний вплив праця таких визначних педагогів‚ як І. Франко‚ Г. Верцьона‚ Г. Зарицький‚ М. Грушевський‚ О. Барвінський‚ І. Бартошевський‚ М. Драгоманов‚ В. Ільницький та інших прогресивних діячів – відданих борців за національну ідею. 

Безперечну цінність становлять різноманітні методи і прийоми музичного виховання школярів‚ в удосконаленні яких композитори брали безпосередню участь. Виявлено‚ що методика розвитку музичних здібностей у педагогічній спадщині композиторів включає в себе виховання таких якостей: відчуття ладу‚ ритму‚ метру. Підкреслено‚ що реалізація ідеї композиторів про розвиток музичних здібностей школярів‚ які органічно поєднували б сформованість ладового‚ ритмічного і метроритмічного відчуття з опорою на народнопісенну творчість‚ здатні самі підносити музичне виховання та розвиток особистості відповідно до потреб суспільного життя. 

До найбільш вагомих музично-педагогічних досягнень композиторів у розділі віднесено також ідеї закріплення теоретичних знань на практиці‚ розвитку творчих здібностей школярів‚ єдності естетичного та ідейного‚ релігійно-морального‚ патріотичного‚ естетичного виховання. Дано характеристику і науково обгрунтовано можливості використання їх в сучасній школі. 

Виявлено пріоритет внеску кожного композитора у теорію і практику музичного виховання школярів‚ а саме: 

- С. Воробкевичем започатковано ідею створення дитячого вокального репертуару‚ що знайшла своє продовження у діяльності таких композиторів як В. Матюк‚ М. Копко‚ І. Кипріян‚ А. Вахнянин‚ Д. Січинський та інших західноукраїнських митців другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя‚ які за основу до своїх видань беруть народнопісенний матеріал; 

- В. Матюк є першим серед композиторів Західної України автором «Руського співаника для шкіл народних»‚ який‚ разом із «Малим катехизом музики»‚ створив малу прогресивну школу співу‚ де теоретичний матеріал катехизу закріплювався практичними вправами із співаника. Згодом ця ідея була підтримана С. Воробкевичем‚ М. Копком‚ іншими західноукраїнськими митцями; 

- І. Кипріян‚ видавши «Учебник початкових відомостей музики і співу»‚ увійшов в історію як автор першого теоретичного підручника з музики; 

- М. Копко має особливі заслуги в розвитку педагогічної науки як редактор-видавець‚ який заснував видавництво‚ де друкував окремими випусками підручники і збірники з музично-естетичного виховання; 

- Д. Січинський‚ будучи першим професійним композитором Західної України‚ підняв престиж фортепіанної педагогіки‚ увійшовши в історію як автор якісного дитячого фортепіанного‚ а також вокального репертуару; 

- А. Вахнянин своєю організаційно-педагогічною діяльністю заклав фундамент вищої музичної освіти в регіоні. Його постать є однією з найяскравіших в історії західноукраїнської музики другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя. 

Хоча цілісної системи національного музичного виховання в повному і завершеному вигляді західноукраїнськими композиторами не було сформовано‚ в ряді наукових праць‚ численних газетних і журнальних статтях‚ підручниках‚ збірниках вони висунули ряд важливих ідей щодо удосконалення змісту‚ форм і методів музичного виховання. Ці здобутки знайшли своє продовження і розвиток у діяльності С. Людкевича‚ Ф. Колесси‚ В. Барвінського‚ Б. Вахнянина‚ М. Гайворонського‚ Н. Нижанківського та інших українських композиторів першої половини ХХ сторіччя‚ а сьогодні заслуговують на глибоке й всебічне вивчення‚ оскільки можуть і повинні стати активними чинниками розбудови національної освіти в Україні. 

На основі результатів дослідження сформульовано такі висновки: 

1. Становлення і розвиток музичної освіти та виховання в Західній Україні були зумовлені процесом національно-культурного відродження. Політика національного і духовного поневолення західноукраїнського населення в першій половині ХІХ сторіччя зіткнулась із зростаючим опором національного руху, в якому, поряд з визначними освітніми діячами, активну участь брали і композитори. Високо оцінюючи виховне значення музичного мистецтва, вони здійснили значний вплив на становлення, удосконалення і розвиток музично-естетичного виховання, розкрили ряд нових перспектив в історії педагогічної науки і, зокрема, теорії і практики музичного виховання в Західній Україні. 

2. Проблеми музичного виховання школярів займали одне з важливих місць у діяльності композиторів. Найбільш повне своє відображення вони знайшли у педагогічній праці західноукраїнських композиторів другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя, яка у своєму розвитку пройшла три основні періоди: період становлення – 1848-1873 рр. ; період розвитку – 1873-1891 рр. ; період інтенсифікації – 1891-1903 рр. 

У першому періоді (1848-1873) відбувається процес становлення музично-освітньої діяльності композиторів‚ яка мала вирішальний вплив на формування теоретичних основ національної музичної освіти і виховання‚ давши поштовх до подальшого її розвитку. 

Другий період (1873-1891) характеризується вагомими здобутками в галузі педагогіки‚ зокрема виданням у 80-х роках цілої серії практичних підручників з музики‚ які збагатили теорію і