Проблеми музичного виховання школярів у діяльності західноукраїнських композиторів (друга половина ХІХ – початок ХХ сторіччя)

Третій період (1891-1903) є переломним етапом у розвитку музичної освіти в регіоні‚ який привів до заснування Вищого музичного інститутуту у Львові. 

3. Найістотнішими тенденціями й особливостями педагогічної діяльності західноукраїнських композиторів стали: 

- обумовленість музичного поступу обставинами суспільно-політичного розвитку, рівнем розгортання процесів національного відродження; 

- еволюційний шлях їх діяльності від простого просвітництва й залучення молоді до співу до організації рiзних форм музичного виховання, в основі яких домінуючою стала національна ідея; 

- розширення цiлей і завдань музичного виховання залежно від суспільних потреб, рівня національної свідомості, культури народу, загальнопедагогічних пріоритетів на тому чи іншому етапі національно-визвольного руху; 

- вдосконалення змісту діяльності, перехід від малоефективних форм, методів і засобів до пошуку шляхів самостійного вирішення актуальних проблем музичного виховання школярів і молоді. 

4. Педагогічна діяльність західноукраїнських композиторів за характером і змістом роботи була прогресивним суспільно-педагогічним явищем, бо вона сприяла: 

- збагаченню змісту, форм і методів навчально-виховного процесу національним елементом, його науково-методичним забезпеченням; 

- розвитку ідеї української національної школи та національного виховання, утвердженню її засад у практичній діяльності; 

- формуванню розгалуженої мережі музичних товариств, в яких композитори активно проводили свою просвітницьку працю серед українського населення, будили його національну свідомість; 

- створенню української музичної школи і Вищого музичного інституту як альтернативи до аналогічних польських, німецьких закладів; 

- встановленню тісних зв'язків, пошуку шляхів співпраці між Східною і Західною Україною; 

- появі нових імен композиторів-педагогів, які, продовжуючи традиції попередників, вносили і свою вагому частку в процес становлення і розвитку музичного виховання в Західній Україні. 

5. Важливим наслідком діяльності композиторів стало створення перших музичних товариств – виразникiв національних інтересів. Так, в особі «Львівського Бояна» 1891 року постало товариство, що мало вирішальний вплив на подальший розвиток музичної освіти в західних областях України, зокрема на заснування Вищого музичного інституту у Львові. 

6. Одним із найвагоміших результатів діяльності західноукраїнських композиторів є їх педагогічна спадщина. В. Матюк, М. Копко, І. Кипріян, С. Воробкевич, А. Вахнянин, Д. Січинський та інші вважали своїм обов'язком створювати різноманітні підручники і збірники для дітей. Навчання музики вони поставили на наукову основу, тобто у своїх виданнях вміщували методичні розділи, які висвітлювали основи дидактики музики і були призначені як для вчителів, так і учнів. Все це свідчить про глибоке розуміння композиторами ролі музичного мистецтва у вихованні освіченого, національно свідомого молодого покоління. 

7. Результати дослідження дають можливість простежити еволюцію педагогічних поглядів композиторів. Якщо в першій чверті другої половини ХІХ сторіччя характерною особливістю їх діяльності була обмеженість цілей музичного виховання (композитори домагалися включення уроків музики у шкільні навчальні плани і програми), то наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіччя їм довелось вирішувати більш складні завдання. Головна мета полягала в тому, щоб підручники і збiрники з музичного виховання були спрямовані на національні потреби школярів‚ і щоб навчання відбувалося рідною українською мовою. 

8. Діяльність західноукраїнських композиторів носила подвижницький характер. Їм було властиве почуття суспільного обов'язку, висока національна свідомість, справжня самопожертва. В умовах асиміляцiйної політики влади, постійного наступу на рідну мову й освіту їх праця ставала осередком національного життя. Імена цих композиторів повинні зайняти почесне місце в історії української національної школи в Західній Україні, а також мають бути відповідно й об'єктивно поціновані. 

9. Педагогічна спадщина композиторів не втратила своєї актуальності і на сучасному етапі розвитку музичного виховання в Україні. Продовжується удосконалення дидактики і методики навчання, спрямованої на вирішення важливих музично-педагогічних та ідейно-виховних завдань. Ці питання успішно вирішувалися митцями і зафіксовані в навчальних підручниках і збірниках. 

Дане дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів музичного виховання школярів. Тому предметом подальшого вивчення могла б стати: педагогічна діяльність західноукраїнських композиторів у період від заснування Вищого музичного інституту у Львові до 1939 року; виховна діяльність музичних товариств; окремі дослідження могли б бути присвячені педагогічній спадщині В. Матюка, М. Копка, А. Вахнянина, І. Кипріяна, Д. Січинського. 

 

 

1. Віктор Матюк – композитор і священик // Світ дитини. – 1997. – №1. – С. 12-13. 

2. Ідея національного виховання в просвітницькій діяльності галицького композитора Остапа Нижанківського (1863-1919) // Ідея національного виховання в українській психолого-педагогічній науці ХІХ-ХХст. : Збірник статей і доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Коломия‚ 1997. – С. 264-267. 

3. Педагогічна спадщина А. Вахнянина і її використання в сучасній українській школі // Українське народознавство у педагогічному процесі освітніх установ: Збірник статей. – Івано-Франківськ‚ 1997. – С. 120 – 123. 

4. Педагогічно-просвітницька діяльність Дениса Січинського (1865-1909) // Обрії. – 1998. – №1. – С. 12-15. 

5. Просвітницька діяльність Максима Копка (1859-1918) // Мистецтво та освіта. – 1998. – №2. – С. 33-34; 52-54. 

6. Проблема розвитку творчих здібностей дітей у педагогічній спадщині галицьких композиторів кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя // Освітянин. – 1998. – №2. – С. 16-17. 

7. Історія створення перших українських шкільних підручників з музики в Західній Україні в другій половині ХІХ сторіччя // Джерела. – 1998. – №2. – С. 19-22. 

 

 

У роботі аналізується діяльність західноукраїнських композиторів другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя‚ визначається їх внесок у розробку ідей‚ що стосуються розвитку національного музичного виховання в Західній Україні. Встановлено‚ що‚ незважаючи на складні соціально-економічні‚ політичні і культурні обставини‚ композитори в умовах австро-угорської окупації внесли вагому лепту в теорію і практику музично-естетичного виховання. 

Прогресивні музично-педагогічні ідеї композиторів можуть бути використані при розробці концептуальних основ національної освіти і музичного виховання в сучасних умовах. 

Ключові слова: музичне виховання школярів‚ національна свідомість‚ навчання‚ дидактика‚ педагогічна діяльність‚ спадщина‚ ідеї композиторів. 

 

В работе анализируется деятельность западноукраинских композиторов второй половины XIX – начала XX столетия, определяется их вклад в разработку идей, касающихся развития национального музыкального воспитания в Западной Украине. Установлено, что, несмотря на сложные социально-экономические, политические и культурные обстоятельства, композиторы в сложных условиях австро-венгерской оккупации внесли вклад в теорию и практику музыкально-эстетического воспитания. 

Прогрессивные музыкально-педагогические идеи композиторов могут быть использованы для разработки концептуальных основ национальной системы образования и музыкального воспитания в современных условиях. 

Ключевые слова: музыкальное воспитание школьников, национальная сознательность, обучение, дидактика, педагогическая деятельность, наследие, идеи композиторов. 

 

In this work the activity of West Ukrainian composers of the second half of the 19-th – the beginning of the 20- th century is analysed, their contribution to the working out of the ideas concerning the development of national musical education in Western Ukraine is underlined. 

It is investigated that the composers made a great contribution to the theory and practice of musical and aesthetic education during the Austro-Hungarian occupation, notwithstanding the difficult socioeconomic, political and cultural conditions. 

The progressive musical and pedagogical ideas of the composers can be used in the development of conceptual principles of national education and musical education at present. 

Key words: musical education of schoolchildren, national consciousness, education, didactics, pedagogical activity, heritage, ideas of the composers.