Професійні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними

 

 

У процесі написання курсової роботи було здійснено аналіз проблеми професійних інтересів старшокласників та особливостей профорієнтаційної роботи з ними. Було проведено аналіз наукової літератури, підібрано комплекс методик та проаналізовано результати емпіричного дослідження, що дали змогу більш глибше вивчити професійні інтереси і наміри старшокласників та рівень профорієнтаційної роботи з ними з боку школи.

1. Проаналізувавши 1. 1 ми зробили висновок, що профорієнтаційна робота бере свій початок ще з V-IV ст. до н е.. Вона, звичайно, не мала таких завдань і функцій, як ми звикли собі увляти. Її головним завданням в цей період була передача молоді професійних знань та умінь та виховання дітей у любові та пошані до праці.

Більш прогресивний розвиток профорієнтаційної роботи припадає на першій чверті ХХ століття в Англії, Бельгії, Німеччині, Іспанії, США, Італії, Франції, Швейцарії, СРСР та інших країнах, де були створені великі спеціалізовані інститути з профорієнтації, які підтримувалися державою.

2. Дослідивши 1. 2 доходимо до висновку, що у старшій школі більшість учнів мають уже тверду установку при виборі професії. Старшокласники вже розуміють, що вони стоять на порозі вибору свого майбутнього, і що саме від їхнього рішення на цьому етапі, буде залежати їхня соціальна ситуація в майбутньому. Хоча, звичайно, в учнів можуть бути і коливання. Це можливо тоді, коли учні мають інтерес одночасно до кількох професій, а їх уміння та навички, дозволяють оволодіти лише одною. Саме тому можуть виникати конфлікти, такі як, між інтересами і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальними перспективами (учень бажає навчатись у вузі, але має не високу успішність).

У більшості старшокласників з розумовим відхиленням до закінчення школи також відбувається професійне самовизначення. Але так як цей процес залежить від більшої кількості чинників, то він проходить з певними затрудненнями і є неможливим без участі батьків, вчителів, шкільних психологів та професійних консультантів.

Старшокласників хвилює проблема вибору професії, свого положення в майбутньому, власного права на самовизначення, і вони ведуть на цю тему дискусії з однолітками, батьками, вчителями. Вони розуміють, що вибір професії не приймається як одномоментний акт, а тому присвячують цьому багато часу, співвідносять себе і свої можливості з різноманітним світом професій, та знаходять для себе оптимальний варіант.

3. Проаналізувавши 1. 3 стає зрозуміло, вибір професії – дуже складний процес, на перебіг і результат якого впливають різні фактори як внутрішнього, так і зовнішнього характеру: економічні чинники, потреб суспільства в кадрах, соціальне оточення, особливості кожної професії і ставлення до них у суспільстві, психофізіологічні особливості самого суб'єкта, проблеми доступу до освіти.

Мета шкільного психолога, соціального педагога, класного керівника, вчителів-предметників та інших членів педагогічного колективу виробити в учнів внутрішню готовність самостійно, усвідомлено планувати, корегувати, реалізовувати перспективи свого професійного, особистісного та життєвого розвитку.

4. При дослідженні типів професійної спрямованості особистості було помічено, що старшокласники мають професійну спрямованість на спілкування (С) та на роботу (Д). Тобто даних учнів цікавить як кінцевий результат їх роботи, так і сам процес її виконання, але щоб він проходив у тісній взаємодії з іншими членами колективу. Також, цікавим є той факт, що в жодного з досліджуваних не було виявлено спрямованості на себе (Я). Тобто, старшокласники вже розуміють, що їх подальша робота не можлива без співпраці і співробітництва з іншими людьми, а тому в них відбувається переорієнтація цінностей, і вони стають більш соціальними особистостями. Якщо врахувати гендерний аспект, то у досліджуваних жіночої статі, було виявлено спрямованість на спілкування (С), а у всіх опитаних чоловічої статі – на роботу (Д).

5. Наступна методика демонструє нам професійні наміри старшокласників. З відповідей стає зрозуміло, що всі учні прагнуть продовжувати навчання у вищому навчальному закладі. Обираючи професію, учні найперше звертають увагу на її престижність у суспільстві та на високу оплату праці. Так як старшокласники у своїх професійних намірах не спрямовані на отримання робітничої професії, то вони розуміють, що для реалізації їх мети, потрібна більш поглиблена підготовка, а тому учні зайняті у предметних гуртках, факультативних заняттях та заняттях з репетитором. Тому у цьому віці учні більш спрямовані на самоосвіту і самовиховання, що допоможе їм в майбутньому.

6. Третя методика дає нам змогу прослідкувати наскільки точне уявлення мають старшокласники про обрану проесію і як вони оцінюють свої можливості щодо неї. Результати показують, що майже всі старшокласники мають правильні та чіткі уявлення про майбутню професію, про ті вимоги, які вона ставить перед ними. Велику роль у цьому, відіграла профорієнтаційна робота в школі, яку проводили майже всі члени педагогічного колективу. А тому вагому роль у формуванні професійної компетентності старшокласників має саме профорієнтаційна робота, проведена, безпосередньо в школі.

7. Щоб з’ясувати причини вибору професії старшокласниками була проведена методика «Я обираю професію» А. С. Кулікова. З результатів стає зрозуміло, що значну роль на причину вибору професії старшокласниками мають батьки. Це спричинене різними факторами: недостатньою професійною обізнаністю старшокласників, сімейними традиціями вибору професії, а також, на жаль, нереалізованими професійними намірами батьків, які вони прагнуть