Принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві та їх використання в сучасній практиці проектування

В дисертаційних роботах періоду 1955-1996 рр., основні теоретичні питання з історії забудови окремих ділянок в районі “Липки” м. Києва в різні історичні часи були розкриті в роботах: Л. Т. Сакович – ХІХ ст., Т. С. _Кілессо – середина ХVІІІ ст., В. Є. Ясієвича – кінець ХІХ- початок ХХ ст. ст., А. О. _Матушевича – ХІХ-ХХ ст. ст.

Окремі питання, присвячені галузям: містобудування та ландшафтна архітектура району “Липки” (формування планувальної схеми району, забудова кварталів, благоустрій), архітектура унікальних будівель, і розкриваються в роботах В. Е. _Альошина, Л. Г. Василенко, І. О. _Ігнаткіна та А. О. Матушевича.

Серед них найбільш змістовним є дослідження центру м. Києва (зокрема району “Липки”) архітектора А. О. Матушевича, в якому значне місце приділяється: аналізу містобудівного розвитку центру міста в різних часових періодах (феодальному, капіталістичному, в роки радянського будівництва, після Великої вітчизняної війни) ; виявленню переваг та недоліків окремих конкурсних проектів по реконструкції центру, в розвитку центру Києва в тому, чи іншому напрямках; визначенню найбільш ефективних композиційних можливостей для збагачення перспектив вулиць при архітектурно-просторовій організації житлової забудови з відступом від червоної лінії вулиці.

Загальні питання сутності та розвитку української архітектури на базі концепцій різних товариств та об’єднань 1920-1930-х рр. були розкриті також в роботі Г. О. Лебедєва; аналіз секційного будівництва – в роботі О. І. Масленкової; основні стильові новаторські течії в архітектурі житлових та громадських будинків – в роботі Л. Г. Василенко, окремих статтях В. В. _Чепелика, В. Є. Ясієвича.

Протягом 1979-1991 рр. основним об’єктом дослідження архітектури періоду 1920- 1940-х рр. є Росія (м. Москва – роботи на здобуття ступеню кандидата архітектури: К. О. _Донгузова, М. М. _Полещука, О. О. Шадріна; міста Горьківської агломерації: м. _Горький, Балахна, Дзержинськ – робота О. В. Орельської) ; Молдова (робота А. В. _Кузя) ; Казахстан (робота А. С. _Карпикова) ; Узбекістан (робота Ю. Л. Косенкової) ; Литва (робота Н. Р. Лукшеніте) ; Естонія (робота на здобуття ступеню кандидата мистецтвознавства М. А. _Калма).

Аналіз закордонної капіталістичної та радянської архітектури 1920-х – початку 1930-х рр. найбільше розкриття отримує в теоретичних роботах М. Я. Гінзбурга, І. В. Жолтовського, А. В. _Іконнікова, В. В. Кириллова, К. С. Мельникова, М. Рагона та інших.

Огляд наукових праць з проблем житлової архітектури 1930-х рр. виявив відсутність систематизації історичних, проектних матеріалів та адресного дослідження по забудові району “Липки” м. Києва.

Таким чином, при визначенні “духу місця” району „Липки”, можуть бути відроджені традиції надання схожості окремим частинам м. Києва (престижні мальовничі придніпровські території) не куточкам Англії, Італії, Франції, Швейцарії, тощо, а вітчизняним взірцям комфортності та престижу – наприклад, „Новим „Липкам”” (узбережжя р. Дніпро на Оболоні), згідно з принципами та прийомами архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст., які на сьогоднішній час можуть бути спадкоємно розвинуті та включені в палітру сучасних архітекторів.

За А. В. Іконніковим, лише крізь контекстуальність та системний початок, містобудування ХХІ ст. повинно стати століттям пошуку рівноваги та гармонії в архітектурі. Таким чином, особливого значення набувають комплексний підхід до вивчення вище визначених питань.

Оскільки вищим проявом гармонічної композиційної майстерності в архітектурі та головним засобом втілення художньо-естетичних містобудівних ідей є мистецтво ансамблю, то особливої актуальності набувають питання пошуку ансамблевих рис житлової забудови в районі “Липки”.

Таким чином, при вирішенні вище визначених проблем теоретичною основою з питань: архітектури та архітектурної композиції, організації простору, гармонізації та оптимізації просторових форм, ансамблевої забудови, пластики архітектурних форм, розвитку сучасної архітектури та містобудування стають праці вчених – В. А. _Абизова, М. М. _Агуфа, М. Г. _Бархіна, А. В. Буніна, О. В. Воробйової, М. Я. Гінзбурга, Т. О. Доценко, М. М. _Дьоміна, М. П. _Євдокімова, В. І. Єжова, О. М. Ігнатова, А. В. _Іконнікова, Л. І. Кириллової, М. Г. _Круглової, В. В. _Куцевича, Ю. С. _Лебедєва, А. В. Махровської, О. Я. _Роздорожнюк, Т. С. Семенової, О. С. Слєпцова, В. О. _Тімохіна, О. О. Тіца, Т. Д. Товстенко, І. О. Фоміна, Я. А. Штейнберга, С. О. Хан-Магомедова, Р. Я. Хігера та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в КНУБА на кафедрі „Основ архітектури і архітектурного проектування”. Результати роботи дозволять продовжити пошуки щодо розробки “Програми визначеності еволюційного розвитку м. Києва” започаткованої на архітектурному факультеті КНУБА; можуть бути використані при розробці нового генерального плану м. _Києва до 2020 р. (Київпроект) та ПДП району “Липки” (“зонінг”, встановлення напрямів по реконструкції житлових будинків 1930-х рр.).

Метою дослідження є визначення принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві (на практиці забудови району „Липки”) та розробка рекомендацій по їх впровадженню в сучасну практику проектування.

Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити завдання по ретроспекції житлової забудови:

- виявити передумови розвитку та архітектурно-композиційні особливості житлової забудови в кварталах;

- встановити для подальшого використання історичні етапи розвитку житлової забудови;

-