justify;">Покупцем, оферентом (acquirer, offeror, bidder) виступає особа або компанія, яка робить пропозицію про злиття чи поглинання іншій компанії [5, 83]. При цьому формулювання пропозицій залежить від конкретної угоди і намірів компаній. Так, може бути сформульована і надана оферентом найпростіша пропозиція акціонерам про придбання їх акцій («тендерна пропозиція» – tender offer), а може бути представлена «дворівнева пропозиція» (two-tier offer), в якій запропонована вартість купівлі акцій компанії, що підлягає поглинанню, диференціюється в залежності від типів акціонерів та акцій. Цільовою компанією (target company) є компанія, яка підлягає поглинанню, приєднанню тощо. Згідно з експертними оцінками, даний термін використовується у більшості випадків M&A, проте все ж має вузьке і широке значення. У вузькому значенні це об’єкт ворогуючого поглинання, а у широкому – будь-яка компанія, що може бути поглинута, поглинається або вже придбана іншою компанією.
Пошук
Принципи роботи біотехнологічних фірм Японії
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
У світовій практиці М&А великі біотехнологічні компанії об’єднуються не так часто, як дрібні, проте помітним винятком з цього правила стало злиття компаній «Biogen» i «Idee» в 2003 p. у компанію «Biogen Idee», яка в подалыпому також уклала декілька угод про приєднання (в тому числі в 2006 р. придбала «Fumapharm AG», Швейцарія, разом з перспективною новацією BG-12, що проходила клінічні випробування III фази НДР). Значно більша кількість угод про об’єднання припадала на невеликі компанії, серед яких «MorphoSys» i «Biogenesis»; «Antisoma» i «Aptamera»; «GPC Biot. « i «Axxima» тощо [10, 73].
Попередньо, наприкінці 2001 p., керівництво компанії «Амджен» (біотехнологічна компанія № 1 у США) оголосило про придбання конкуруючої компанії «Імунекс» («Immunex»). Дану угоду в 16 млрд. дол. США можна вважати найбільшою в секторі біотехнологій початку нового століття. Основною причиною угоди стала наявність у компанії «Immunex» великої кількості перспективних та готових до виходу на ринок новацій. Крім того, на час угоди в портфелі «Immunex» вже був перспективний препарат для лікування артриту «Enbrel» (прогнозовані обсяги продаж якого фахівці оцінили в 2002 р. у 1 млрд. дол. США, а в перспективі близько 4 млрд. дол.), тоді як у її конкурента – компанії «Амджен» – препарат «Kinerel», на створення якого було витрачено вже 10 років, виявився не таким перспективним. Наприкінці 2006 р. «Amgen» придбала за 290 млн. дол. приватну компанію «Avidia», діставши таким чином доступ до платформи зі створення «AvimerТМ-протеїнів» (перспективного проекту по розробці нового класу засобів для терапії запалень і аутоімунних захворювань). На час придбання проект знаходився вже на I фазі клінічних випробувань.
У цілому 2006 р. був відзначений цілою низкою угод про придбання біотехнологічних компаній. Німецька компанія «Medigene AG» придбала на прикінці року іншу компанію «Avidex» (Великобританія), дістала доступ до потенційного блокбастеру «RhuDex» і стала однією з найбільших європейських біотехнологічних компаній, що спеціалізуються на онкологічному і аутоімунному напрямі. У січні 2007 р. компанія почала клінічні випробування «RhuDex», який у разі його схвалення регуляторними органами даватиме компанії до 1, 5 млрд. євро на рік.
Американська компанія «Genentech» (№ 20 в світовому рейтингу «top-50» у 2005 р.) в 2006 р. за 919 млн. дол. придбала компанію по виробництву моноклональних антитіл «Tanox» (США). Компанія «Genzyme» за 580 млн. дол. придбала «AnorMED» (Канада), діставши ряд новацій, в тому числі «Mozobil» (препарат якому регуляторні органи ЄС і США надали статус лікарського засобу для терапії рідкісних захворювань (orphan drug status) і який на момент угоди проходив клінічні випробування III фази). Сінгапурська біотехнологічна компанія «MerLion Pharmaceuti-cals» в 2006 р. придбала «Combinature Biopharm» (Німеччина) і «Athelas» (Швейцарія). Європейські біотехнологічні компанії також стали об’єктом злиття через платформи, що належать їм, для відкриття і модифікації анти-бактеріальних засобів.
У середині 2006 р. під загальною наз вою «Athenagen» стали працювати об’єднані біотехнологічні компанії «Athenagen» (США) і «Zapaq» (США), які, об’єднавши технологічні платформи, сконцентрувались на створенні нових молекул малих розмірів для терапії хвороби Альцгеймера. Компанія «Gilead Sciences» за 365 млн. дол. придбала «Corus Pharma» і разом з останньою розроблений нею антибактеріальний засіб («азтреонама лізин», який вже проходив III фазу клінічних випро бувань) та дві інші новації, що знаходились на початкових стадіях до клінічних досліджень. У результаті злиття біотехнологічних компаній «CancerVax» (США) і «Microet AG» (Німеччина) утворилася трансатлантична компанія «Microm-et». На момент укладання угоди у цих компаній на ранніх фазах клінічних випробувань знаходились дві новації, що розроблялись у співпраці із «Serono» і «MedImmune», і декілька субстанцій на стадії доклінічної розробки.
Таким чином, біотехнологічні компанії, впроваджуючи надзвичайно велику кількість інновацій на фармацевтичному ринку (понад 40% потенційних лікарських засобів, які знаходяться на всіх стадіях досліджень і випробувань, належать їм), складають реальну конкуренцію фармацевтичним гігантам щодо кількості розроблених новацій. Саме тому великі фармацевтичні компанії перекладають свій погляд з хімічного синтезу на біотехнології, які в майбутньому стануть основним джерелом їх доходу, і у відповідь проводять агресивну політику злиття або підписання ліцензійних угод з біотехнологічними компаніями, які володіють потужним портфелем потенційних новацій.
Найбільша активність великих фармацевтичних компаній відмічена у відношенні саме до біотехнологічних компаній. За даними «Scrip World Pharmaceutical News», за період 2002-2005 рр. пройшло більше 30 процедур злиття і поглинання між фармацевтичними і біотехнологічними компаніями, в результаті чого фармацевтичні компанії у 2005 р. витратили майже 20