Психогенетичні методи дослідження

Якщо положення про рівність середовищних умов розвитку МЗ і ДЗ близнюків не дотримується, то оцінки компонент фенотипова дисперсії (успадкованого, дисперсії ефектів загальної та різною середовища) спотворюються. Подібне спотворення може відбуватися в ряді випадків: Середовищні умови можуть збільшувати внутріпарное схожість МОЗ близнюків. Підкреслення подібності оточуючими може призвести до появи додаткового (негенетичної) подібності між членами МОЗ пари близнюків. Це суперечить прийнятому допущенню про рівність загальних середовищ для МОЗ і ДЗ пар, так як для ДЗ пар подібне підкреслення подібності менш характерно. У разі вивчення ознаки слабко залежить від специфічних особливостей середовища (наприклад – психофізіологічних характеристик) похибка буде невелика. Але якщо ознака чутливий до такого роду особливостям близнецовой середовища, то блізнецовий метод малопридатний для його вивчення оскільки порушується принцип рівності середовищ і загальна середу буде робити більший внесок у схожість МОЗ близнюків, ніж у схожість ДЗ близнюків. Середовищні умови можуть зменшувати внутрипарное подібність ДЗ близнюків. Так, у ряді досліджень показано, що середовищні умови розвитку мають тенденцію збільшувати відмінності ДЗ близнюків: батьки схильні акцентувати відмінності ДЗ близнюків (наприклад, успіхи в різних видах діяльності) ; самі близнюки прагнуть підкреслити свою несхожість. Це призводить до ефекту дисиміляції-поступового відмінності ДЗ близнюків. Якщо досліджувана психологічна характеристика формується за участю сприяють дисиміляції середовищних факторів, то показник успадкованого буде завищений як і в першому випадку, оскільки загальна середу буде вносити менший внесок у схожість ДЗ близнюків, ніж у схожість МОЗ близнюків. Умови розвитку можуть рівним чином зменшувати схожість партнерів як МОЗ, так і ДЗ пар. Частина їх пов'язана з періодом внутрішньоутробного розвитку та пологів, частина припадає на наступні етапи розвитку. 

Під час внутрішньоутробного розвитку близнюки часто опиняються у нерівних умовах. Так, всі поживні речовини та кисень надходять в плід через плаценту. Всі ДЗ близнюки і приблизно одна третина МОЗ близнюків має роздільні хоріона і плаценти. Інші дві третини МОЗ близнюків мають загальні хоріон і плаценту. У цьому випадку в плодових оболонках так званих монохоріонних близнюків утворюються різні сполуки (шунти) між судинними системами близнюків. У разі формування артеріо-венозного шунта відбувається з'єднання артерії одного близнюка з веною іншого. При цьому одному з близнят може не діставати багатої киснем і живильними речовинами артеріальної крові, можливий ж надлишок того й іншого у другого близнюка також може не сприяти нормальному розвитку. На щастя, зазвичай виникає кілька приблизно рівних по потужності шунтів компенсуючих один одного. Якщо ж компенсація недостатня, то один з близнят розвивається в умовах дефіциту кисню і поживних речовин. У цьому випадку при народженні спостерігається значна різниця між близнюками, в першу чергу у вазі. Подібна різниця може спостерігатися і у ДЗ близнюків і діхоріонних МОЗ близнюків через нерівномірного здавлювання плацент при багатоплідній вагітності. Етап пологів також може обумовити сильні середовищні відмінності для близнюків. Близнюк, народжена першим має більший шанс отримати родову травму. У той же час другий близнюк найчастіше займає в матці неправильне становище що призводить до необхідності штучного пологової допомоги. Крім того другий близнюк довше знаходиться в пологах і відповідно довше і гостріше відчуває кисневе голодування, що негативно позначається на розвитку нервової системи. Середовищні відмінності між близнюками виникають і на наступних етапах розвитку навіть при вихованні в одній родині. До цього найчастіше призводить упереджене ставлення батьків до кожного з близнюків, при цьому фізичні особливості, що виникли на етапі внутрішньоутробного розвитку і пологів поглиблюються. Також часто відбувається поділ обов'язків між близнюками (випадок комплементарних відносин), поділ пар за принципом «лідер – ведений». Таким чином, якщо середовищні умови роблять різний вплив на формування досліджуваної характеристики у МОЗ та ДЗ близнюків, то показник успадкованого цієї характеристики може виявитися спотвореним: заниженими, якщо загальна середу вносить менший внесок у схожість МОЗ близнюків, ніж у схожість ДЗ близнюків; завищеними – в протилежному випадку. У близнецового методу виділяють ряд різновидів. Класичний блізнюковий метод.

У цьому випадку використовується така схема експерименту, при якій вираженість досліджуваної ознаки зіставляється в парах МЗ і ДЗ близнюків і оцінюється рівень внутрипарного подібності партнерів. Метод контрольного близнюка.

Цей метод використовується на вибірках МОЗ близнюків. Так як МОЗ близнюки дуже подібні за багатьма ознаками, то з партнерів МОЗ пар можна скласти дві вибірки, зрівнялися по великій кількості параметрів. Такі вибірки використовують для дослідження впливу конкретних середовищних впливів на мінливість ознаки. При цьому відібрана частина близнюків (по одному з кожної пари) піддається специфічному впливу, інша ж частина є контрольною групою. Оскільки в експерименті беруть участь генетично ідентичні люди, то цей спосіб можна вважати моделлю для вивчення впливу різних середовищних факторів на одного і того ж людини. 

 

 

У цьому випадку проводиться тривале спостереження одних