Психологічні детермінанти діалогового педагогічного спілкування

В процесі дослідження експериментальне підтвердження отримала гіпотеза про наявність тісного взаємозв’язку між ціннісними орієнтаціями вчителів та стильовими особливостями їх спілкування з учнями. Зокрема, для педагогів з діалогічним стилем педагогічного спілкування провідними термінальними цінностями є здоров’я, щасливе сімейне життя, цікава робота, матеріальна забезпеченість, творчість, наявність хороших вірних друзів, а інструментальними – широта поглядів (вміння розуміти чужу точку зору, поважати чужі смаки), чесність, чуйність, терпимість, хороші манери, життєрадісність.

Встановлено, що діалогічність взаємин учителя з учнями істотно залежить від його емпатійної відкритості до співрозмовника, суб’єктного ставлення до нього.

Виявлено, що продуктивність формування у майбутніх вчителів спроможності забезпечувати діалогічний характер педагогічного спілкування залежить від впровадження у практику їх підготовки спеціального спецкурсу ”Психологія діалогового спілкування в процесі професійної діяльності вчителя“, спрямованого на формування у них професійно значущих якостей особистості, комунікативних умінь та навичок. Програма занять зі студентами має включати не тільки лекції, але і практичні та лабораторні заняття, тренінги, ділові ігри, елементи контекстного навчання тощо. У ході формуючого експерименту було виявлено зростання в експериментальній групі кількості майбутніх вчителів з високим рівнем підготовленості до здійснення діалогового спілкування з учнями (23, 33% проти 15% у контрольній групі) та зменшення з низьким рівнем підготовленості (відповідно 5, 0% і 11, 67%).

У ході експерименту встановлено суб’єктивну значущість для педагогів та підлітків різних детермінант ефективності педагогічного спілкування. Найважливішими такими чинниками для педагогів є “створення можливостей для учнів висловити свою точку зору і ставлення до проблеми” (I рангове місце), “новизна інформації” (II), “створення умов для того, щоб учні могли запитувати про те, що їм незрозуміло” (III) ; “ввічливе ставлення до учнів” (IV) і “точність, чіткість інформації” (V), а для підлітків, відповідно, “точність, чіткість інформації” (I), “достовірність інформації” (II), “можливість висловити свою думку” (III), “ввічливе ставлення вчителя до учнів” (IV) і “новизна інформації” (V).

Подальшу перспективу роботи вбачаємо в комплексному експериментальному вивченні комунікативного потенціалу вчителя на основі розробок індивідуальних моделей професійного становлення педагога.

 

 

Тоба М. В. Психологія діалогового спілкування// Збірник наукових праць: Філософія. Соціологія. Психологія. – Івано-Франківськ: вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1996. – Вип. 1. – Ч. 2 – С. 123-132.

Тоба М. В. Технологічний інструментарій ділової бесіди вчителя з батьками// Збірник наукових праць: Філософія. Соціологія. Психологія. – Івано-Франківськ: вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1996. – Вип. 1. – Ч. 1- С. 85-91.

Тоба М. В. Професійна діяльність вчителя в системі міжособистісного спілкування// Етнопсихологічні особливості міжособистісного спілкування та їх урахування в процесі взаємодії дітей і дорослих/ За ред. Л. Е. Орбан. – Івано-Франківськ, 1996. – С. 35-47.

Тоба М. В. Психологічні особливості професійного міжособистісного спілкування// Психологія професійної діяльності і спілкування/ За ред. Л. Е. Орбан, Д. М. Гриджука. – Київ: “Преса України”, 1997. – С. 115-128.

Тоба М. В. Психологічні особливості діалогового спілкування в педагогічній діяльності// Збірник наукових праць: Філософія. Соціологія. Психологія. – Івано-Франківськ: вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1998. – Вип. 2. – Ч. 2- С. 47-54.

Тоба М. В. Діалогічні взаємовідносини як предмет наукового дослідження// Збірник наукових праць: Філософія. Соціологія. Психологія. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського університету, 1998. – Вип. 2. – Ч. 1- С. 120-128.

Тоба М. В. Психологічні механізми ефективності діалогового спілкування в системі “вчитель-учень”// Матеріали Міжн. наук. -практ. конф. “Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми”. – Кн. 6. – Чернівці: “Митець”, 1996. – С. 83-85.

 

Тоба М. В. Психологічні детермінанти діалогового педагогічного спілкування. – Рукопис.

 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 07- педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, Київ, 1998.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічних детермінант діалогового спілкування у педагогічній діяльності, в ньому теоретично обгрунтовано і експериментально виявлено психологічні чинники, що детермінують стильові особливості педагогічного спілкування. Показано взаємозв’язок між стильовими особливостями педагогічного спілкування і особливостями системи ціннісних орієнтацій вчителя, розвитком у нього емпатії та рівнем ригідності пізнавальних процесів. Розроблено і апробовано методику формування у майбутніх вчителів підготовленості до діалогічності спілкування з учнями.

Ключові слова: діалог, діалогове спілкування, педагогічне спілкування, психологічні детермінанти, міжособова взаємодія.

 

Toba M. V. Psychological determinants of a dialogic pedagogical communication. – Manuscript.

 

Dissertation for candidate degree in Psychological Science. Speciality 19. 00. 07. – pedagogical and development psychology – G. S. Kostyuk institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 1998.

The thesis is dedicated to the investigation of the psychological determinants of a dialogic communication in the pedagogical activity. Psychological factors which determine style peculiarities of the pedagogical communication are theoretically grounded and experimentally proved. The correlation between style peculiarities of the pedagogical communication and the peculiarity of the teacher's value orientation system, the level of the development of empathy and the level of rigidity of the cognition process is shown. The methods of formation of the future teachers' preparedness to the dialogic communication with pupils are worked out and approbated.

Key words: dialogue, dialogic communication, pedagogical communication, psychological determinants, interpersonal interaction.

 

Тоба М. В. Психологические детерминанты диалогового педагогического общения. – Рукопись.

 

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г. С. Костюка АНН Украины, Киев, 1996.

Диссертационное исследование посвящено изучению детерминант диалогового общения в педагогической деятельности, в нем теоретически обосновано и экспериментально выявлено психологические факторы детерминирующие стилевые особенности педагогического общения. Выявлено взаимосвязи между диалогичностью педагогического общения и рядом психологических факторов (особенностями системы ценностных ориентаций учителя, развитием у него эмпатии, уровнем ригидности его познавательных процессов и т. под.) ; в создании психолого-педагогических условий эффективного формирования в будущих учителей подготовленности к диалогичности общения с учениками.

Расширены и углублены знания о закономерностях, психологических детерминант и механизмах диалогичности в профессионально-педагогическом общении.

Полученные результаты могут быть использованы для повышения эффективности процесса подготовки будущих учителей к педагогическому общению, вчасности на факультетах переподготовки кадров по специальности «Психология. Практическая психология в сфере образования» Использование разработанных рекомендаций будет содействовать оптимизации отношений между педагогами и учащимися, что, в свою очередь, будет положительно влиять на усовершенствование учебно-воспитательного процесса в школе.

Работа состоит из введения, трёх разделов, общих выводов, списка использованной литературы.

В вступлении обосновывается актуальность исследования, определяются его объект, предмет, цель и задачи, раскрываются научная новизна, теоретическая и практическая значимость работы, указывается сфера апробации результатов и внедрения их в практику, формулируются положения, выносящиеся на защиту.

В первом разделе «Диалоговое общение как предмет научного анализа» – раскрываются теоретические предпосылки исследования проблемы диалогового общения, психологические особенности диалога в педагогической деятельности, психологические условия, детерминирующие стилевые свойства педагогического общения.

На основе результатов теоретического анализа научных исследований выделены ряд психологических факторов, определяющих диалогичность общения, в том числе в педагогическом процессе, а именно: способность к надситуативной активности; развитая иерархия жизненных ценностей и потребностей, доминирование терминальных ценностей над инструментальными; развитие идентификация и эмпатия в восприятии других людей; высокий уровень саморегуляции и др. показано, что низкая диференциированность нравственно-волевой, когнитивной, мотивационной и эмоционально-афективной сфер личности, недостаточно развитые процессы саморегуляции и самооценки, недостаточная активность стают причиной возникновения упрощений и стереотипизации в восприятии внешнего мира, окружающих людей. Высокий уровень развития описанной системы детерминации стилевых особенностей общения способствует широте взглядов, умению адекватно оценивать внешний мир.

Во втором разделе – «Методика эмпирического изучения психологических детерминант диалогового общения» – описывается методика и ход исследования, характеризируются его основные метода. Программа исследования состоит из двух методических блоков: первый направлен на изучение тех показателей, которые дают возможность диференциировать и охарактеризировать стилевые особенности общения педагога с учащимися; второй – на анализ психологических детерминант и механизмов диалогового общения.

В третьем разделе – «Характеристика психологических детерминант диалогового общения в педагогическом процессе» – анализируются результаты экспериментального исследования психологической детерминации диалогичности общения учителя с учениками, уточняются и конкретизируются основные психологические механизмы, обеспечивающие диалогичность педагогического общения, а также описывается формирующий эксперимент, направленный на формирование у будущих учителей готовности к диалоговому общению с учащимися.

В выводах подводятся основные итоги теоретико-экспериментального исследования, на основе полученных данных делаются обобщающие выводы, которые подтверждают сформулированные гипотезы.

Ключевые слова: диалоговое общение, педагогическое общение, психологические детерминанты, межличностное взаимодействие.