Психологічні причини суїцидальної поведінки у підлітків

- Почуття неповноцінності, ущербності, потворності 1 особа;

- Відношення з оточуючими 1 людина.

Теми при яких потрібно формування антисуїцидальних факторів:

- Почуття неповноцінності, ущербності, потворності 3 особи;

- Відношення з оточуючими 5 чоловік.

І так ми бачимо, що основними темами, які є важливими для даного віку є:

- Почуття неповноцінності, ущербності, потворності;

- Відношення з оточуючими.

В обох випадках ми бачимо, що переважає тенденція до формування антисуїцидальних факторів.

1. Етап:

Індивідуальна робота з виявленим дитиною.

Після аналізу отриманих результатів у проведенні тесту, ми виявили дитини потребує індивідуальної роботи. Після чого він був запрошений на бесіду, в ході якої була проведена діагностика.

Тест:........................................

Результат:...........................................

Висновок:...............

Проведення «Циклу втрат: модель для обговорення депресії і суїциду. (Дивитися в додатку)

3. Етап:

Висновок: Завдяки проведеному дослідженню з учнями 7 «б» класу, ми отримали цікаві результати, які нам допомагають зрозуміти, які теми є актуальними для підліткового віку, що може вплинути на вчинення суїциду. Ще в ході дослідження, було виявлено дитина з результатом «добровільний відхід з життя», після чого була проведена індивідуальна робота з виявленим дитиною, що допомагало ще більше зрозуміти підлітковий вік і їх переживання.

 

 

Розглянувши особливості суїцидальної поведінки в підлітковому віці можна зробити наступні висновки. Суїцид можна розглядати як дію, підлегле конкретної мети покінчити з собою, але включене в більш широку систему предметної діяльності з відповідним їй мотивом. Суїцид є «слідство соціально-психологічної дезадаптації особистості в умовах пережитої микросоциального конфлікту». Ці конфлікти можуть бути пов'язані як з сімейними відносинами так і з однолітками. Дезадаптація, пов'язана з порушенням соціалізації, коли місце молодої людини в соціальній структурі не відповідає рівню його домагань. Конфлікти з сім'єю, найчастіше зумовлені неприйняттям системи цінностей старшого покоління, алкоголізація і наркотизація як грунт для виникнення суїцидальної ситуації і передумов для швидкої її реалізації.

Підлітки з адиктивних суїцидальною поведінкою вважають, що їхні емоції, переживання унікальні, відрізняються від пережитих почуттів інших людей, і саме їхні емоції нестерпні, тому вони і приходять до свого фатального рішення. Вкрай важливо, щоб підліток повірив, що в своїх проблемах він не самотній, а суїцид – не єдиний спосіб вирішення проблем.

Слід також донести думку до підлітка, що самогубство насправді не є «вишуканою» або «благородної» смертю «мужньої людини». Природна смерть рано чи пізно приходить до кожного, а вибір не поспішати вмирати вимагає більшої мужності, ніж відхід з життя.

Вік суттєво впливає на особливості суїцидальної поведінки. Наприклад, кризові періоди життя, такі, як юність або початок старості, характеризуються підвищенням суїцидальної готовності.

Для суїцидента характерна як занижена самооцінка так і висока потреба в самореалізації. Це сенситивний; емпатічним людина зі зниженою здатністю переносити боль. Его відрізняють висока тривожність і песимізм, тенденція до самозвинувачення і схильність до звуженому (дихотомическому) мисленню. Також відзначаються труднощі вольового зусилля і тенденція відходу від вирішення проблем.

Отже, розглянувши проблему суїцидів, можна прийти до висновку, що це явище є крайньою формою відхиляється особистості, її соціально-психологічної адаптації. Вчиняються самогубства за різними мотивами і приводів, але завжди випливають із конфлікту або всередині особистості, або особи і довкілля, коли індивід не може вирішити такий конфлікт іншим, більш позитивним шляхом. І хоча нами були розглянуті далеко не всі пласти даного явища, все ж очевидно, що самогубства – явище негативне і необхідно розробляти способи боротьби з ним або хоча б шукати можливості знизити його рівень. Найкраще було б зуміти забезпечити особі допомогу у вирішенні конфлікту на пресуїцидального стадії, не доводячи справу до самогубства. Можна сказати, що в даній роботі я змогла виконати всі цілі і завдання, які були поставлені на самому початку мого дослідження. Я змогла розглянути поняття суїциду, обговорити основні гіпотези і положення, виділити способи самогубств і вивчити причини самогубства у підлітків. Кожен суїцид індивідуальний і зачіпає тисячі різних причин. Фактори, які впливають на вибір смерті, настільки різноманітні, що відновити душевний стан суїцидента неможливо. Я переконалася, що суїцидальна поведінка є глобальною соціально-психологічною проблемою, яка торкнулася молоде покоління. Підліткам здається, що ще багато всього на них чекає попереду, вони легковажно ставляться до життя. Тому думки про самогубство з'являються у підлітків частіше, ніж в інших вікових груп. Дорослі розуміють усі значення слова «смерть» і які наслідки принесе самогубство. У них є сім'я, діти, про яких потрібно піклуватися. Літні люди знають, що їм недовго залишилося жити на цьому світі, тому вони не так часто думають про самогубство. Ідеального суспільства не може бути ні зараз, ні в майбутньому. Людина не може повністю позбутися від всіх проблем і негараздів. Розглянувши причини, що штовхають підлітка на суїцидальні дії, виявивши категорії осіб, здатних зробити цей крок, можна прийти до висновку, що суїциди підліткового віку були, є і будуть відбуватися. При підборі матеріалу виникали деякі труднощі, адже книг, відведених лише підліткового суїциду практично немає. Тому всю інформацію довелося збирати з різних джерел і скомпонувати всі разом у це дослідження. Проте надалі, я хочу продовжити своє дослідження і ще більш глибоко дослідити проблему підліткового суїциду.

 

 

1. Амбрумова А. Г. Психологія самогубства // Соціально й клінічна психіатрія. – 1996. – №4.

2. Амбрумова А. Г., Бородін С. В., Михлин О. С. Попередження самогубств. – М., 1980.

3. Гилинский Я. І., Юнацкевіч Я. І. Соціологічні та психологічні основи суїцидології. – СПб., 1999.

4. Дюркгейм Е. Самогубство: Соціологічний етюд. – М., 1994.

5. Жезлова Л. Я. Про осоенностях формування суїцидальних тенденцій у хворих на шизофренію в дитячому та подроттковом віці // Журнал невропатології і психіатрії. – 1978. – № 10.

6. КондрашенкоВ. Т. Девіантна поведінка у підлітків. – Мінськ, 1988.

7. Личко А. Е. Психопатії та акцентуації характеру у підлітків. – Л., 1983.

8. Попов Ю. В., Бруг А. В. Сан-П. Науково – іследовательсікй психоневрологічний інститут ім. В. М Бехтерева.

9. Персидська А. Є. Взаємозв'язок сімейного виховання та суїцидальної поведінки підлітків. Місто Чита. Росія.

10. Шир Є. Суїцидальна поведінка у підлітків // Журнал невропатології і психіатрії. – 1984. – № 10.

11. Адлер А. Практика и теорія Індивідуальної психології. – М. : Рогресс, 1995.

12. Амбрумова А. Г., Постовалова Л. І. Мотиви Самогубство / / Соціологічні дослідження. – 1987. № 6.

13. Амбрумова А. Г., Тихоненко В. А., Бергельсон Л. Л. Соціально-психологічна дезадаптація особистості и профілактика суїціду / / Питання психології. – 1981. – № 4.

14. Андрєєв І. Л. Замовності самогубство / / Питання філософії. – 2000. № 12

15. Бруханський Н. П. Самогубці. – Л. : ПРИБІЙ. – 1927.

16. Вроно Є. Запобігання самогубство. Керівництво для підлітків. – М. : Академічний Проспект. – 2001.

17. Гилинский Я. Девиантология: соціологія злочінності, наркотизму, простітуції, самогубство та других «відхилення». – СПб. : Видавництво «Юридичний центр Пресс». – 2004.

18. Жезлова Л. Я., Скуратович Г. А., Чомарян Е. А. Про співвідношення Деяк відів девіації поведінкі та суїціду в дитячо-підлітковому віці / / Актуальні проблеми суїцідології. Праці Моск. НДІ психіатрії / відп. ред. В. В. Ковальов. – 1981. Т. 92.

19. Ігумнов С. А. Основи психотерапії дітей и підлітків: Справ. Посібник / За ред. Кондрашенко В. Т. – М. : Изд-во Інституту психотерапії. – 2001.

20. І. С. Кін. Психологія ранньої юності. – М., 1989

21. Кращі реферати з психології. – Ростов н / Д. : Фенікс. – 2002.

22. Мягков А. Ю., Смірнова О. Ю. Структура и динаміка незавершеного Вбивство / / СОЦИС (Соціологічні дослідження). – 2007. – № 3.

23. Налчаджян А. А. Загадка смерти. – СПб. : Пітер. – 2004.

24. Паперно І. Самогубство як культурний інститут. – М. : Новое литературное обозрение. – 1999.

25. Польстер І. «Я» в дії: погляд гештальт-терапевта. Еволюція психотерапії: Збірник статей. Т. 3. «Let it be... «: Екзістенційно-гуманістічна психотерапія / Под ред. Дж. К. Зейгамі – М., 1998.

26. Психологія суїціду: навчально – метод. Посібник / Упоряд. І. М. Рассказова. – Омськ: вид-во ОмГМА. – 2005.

27. Реан А. А. психологія підлітка. – М. : Олма-Пресс. – 2004.

28. Райс Ф. Психологія підлітка. – СПб. – 2000.

29. Порівняльно-вікові дослідження у суїцідології / / О. М. Врона, Н. А. Ратінова. Про віковому своєрідності аутоагресивної поведінкі у здорових підлітків. – М. – 1989.

30. Ушакова О. С. Суїцідальні Ризики / / СОЦИС (Соціологічні дослідження). – 2008. – № 2.

31. Хорні К. невротичности особистість нашого часу. Самоаналіз. – М. : Думка. – 1994.

32. Хорні К. Зібрання творів у 3-х томах. Том 2. – М. : Сенс. – 1997.

33. Шнейдман Е. Душа самогубці / Пер. з англ. – М. : Сенс. – 2001.