Роль і значення Світового банку

ефективності державного управління, а в країнах Латинської Америки обговорюються можливості, створювані завдяки реформі, і соціальні наслідки реформи. Одним з показових прикладів участі громадянського суспільства у проектах Банку є Східний Тимор, де в рамках Проекту розширення можливостей місцевих громад та підвищення ефективності управління на місцевому рівні, підтримуються обрані демократичним шляхом місцеві сільські ради, включають молодих людей, жінок, представників релігійних і фермерських груп і займаються ремонтом доріг, забезпеченням населення питною водою та поновленням економічної діяльності в рамках проектів, що реалізуються силами громад на місцевому рівні. Таким чином, головним завданням Світового банку є сприяння стійкому економічному зростанню в країнах, що розвиваються і скорочення бідності. Проте його роль у розвитку системи міжнародних відносин не замикається тільки на економічному аспекті діяльності організації. Пріоритетними для Банку є структурні перетворення: лібералізація торгівлі, приватизація, реформа освіти і охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру. Головна перевага співпраці зі Світовим банком для країни-одержувача полягає в істотно занижених в порівнянні з іншими міжнародними кредиторами процентних ставках по позиках. Інша перспективна вигода для одержувача допомоги Банку полягає в тому, що за кредитами Світового банку йдуть міжурядові кредити, підвищується кредитний рейтинг країни для приватних інвесторів.

Висновок

Отже, в сучасному світі, що характеризується неухильно зростаючим процесом глобалізації, а також зростанням кількості населення країн, що розвиваються, живе за межею бідності, роль і значення Групи Світового банку як міжнародної валютно-фінансової організації значно зростає. Спочатку Банк був створений з метою надання допомоги у відновленні і розвитку економіки входять до нього країн. Однак після закінчення періоду відновлення спустошених війною промислово розвинених країн Всесвітній банк поставив собі нову мету – сприяти економічному і соціальному прогресу країн, що розвиваються, підвищення ефективності їх господарювання, щоб їх населення мало більш багату і задовільну життя. Для цього Банк надає фінансову допомогу цим країнам і виступає в ролі радника, а також стимулює інвестиції з інших джерел. Світовий банк надає позики виключно платоспроможним позичальникам і в основному для того, щоб фінансувати потенційно високорентабельні проекти. Він запозичує свої ресурси на фінансових ринках розвинених країн, і тому його кредити також надаються на ринкових умовах. Надання позик – значна складова діяльності Світового Банку. Однак робота Банку виходить за ці рамки. Проекти МБРР зазвичай включають в себе і надання технічної допомоги. Така допомога може стосуватися як консультаційної допомоги в питаннях розподілу фінансів у бюджеті країни, так і проблеми створення сільських клінік або рекомендації щодо використання дорогого будівельного обладнання. Щорічно Банк фінансує кілька проектів присвячених виключно навчанню фахівців. Крім цього, Інститут економічного розвитку МБРР навчає людей з держав-позичальників як створювати і виконати програми розвитку. Спільно зі 189 країнами і численними організаціями Світовий банк вживає безпрецедентні кроки з метою скорочення бідності у глобальному масштабі. У рамках «Цілей в галузі розвитку на порозі тисячоліття» встановлені конкретні цільові показники, такі як відсоток учнів шкіл, дитяча смертність, материнське здоров'я та водопостачання, які повинні бути досягнуті до 2015 року. На сьогоднішній день до складу Групи Світового банку входять п'ять взаємопов'язаних установ: - Міжнародний банк реконструкції та розвитку, що надає кредити відносно багатим країнам, що розвиваються; - Міжнародна асоціація розвитку, що надає особливо пільгові кредити найбіднішим країнам, що розвиваються; - Міжнародна фінансова корпорація, яка сприяє розвитку приватного сектора в країнах-позичальниках; - Міжнародне агентство з інвестиційних гарантій, що заохочує іноземні інвестиції в країнах, що розвиваються шляхом надання гарантій інвесторам від втрат, викликаних некомерційними ризиками; - Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів, який займається консультуванням, науковими дослідженнями, наданням інформації про інвестиційний законодавстві. Світовий банк має понад 100 регіональних та країнових бюро і представництв, у тому числі і в Росії. Банк використовує свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожній з країн, що розвиваються в процесі забезпечення стабільного, сталого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення і найбіднішим країнам. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя і життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності та підвищення рівня життя людей було зроблено, у тому числі і Світовим банком, більше, ніж за який-небудь інший період в історії. За цей час у країнах, що розвиваються були досягнуті наступні показники: - Середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років; - Число грамотних серед дорослого населення подвоїлося; - Загальна кількість дітей, що навчаються в початковій школі, зросла з 411 до 681 млн. ; - Дитяча смертність знизилася на 50 відсотків. Також Світовий банк взяв на озброєння новий підхід до процесу розвитку, вирішуючи нові завдання, в тому числі завдання гендерного розвитку, розвитку силами громад, проблеми корінних народів, а також докладаючи зусиль до створення життєво важливої інфраструктури для бідного населення. Будучи одним з найбільших джерел допомоги з метою розвитку, Банк забезпечує фінансування зусиль, докладених урядами країн, що розвиваються в процесі соціально-економічного розвитку, сприяючи будівництва шкіл і закладів охорони здоров'я, постачання населення водою і електроенергією, боротьбі із захворюваннями і охорони навколишнього середовища. Таким чином, з моменту виникнення до сьогоднішнього дня мети Світового банку зазнали деяких змін. Сьогодні основний упор у діяльності Банку робиться на боротьбу з бідністю, в першу чергу, в країнах, що розвиваються. У сучасних умовах збільшення розриву в кількості і матеріальному достатку населення розвинених і країн, що розвиваються діяльність Банку грає особливо важливу роль у розвитку системи міжнародних відносин.

Список літератури

1. Бородулін Л. П., Кудряшова І. А. Міжнародні економічні організації: Навчальний посібник. – М. : «Економіст», 2005.

2. Герчикова І. Н. Міжнародні економічні організації. – М. : Рефл-бук, 2000. 3. Киреев А. П. Міжнародна економіка. У 2-х ч. – Ч. 1. Навчальний посібник для вузів. – М. : Міжнародні відносини, 1998.

4. Лебедєв С. М. Міжнародний арбітраж і проблема захисту іноземних інвестицій. / / Правові проблеми іноземних інвестицій в СРСР. Тези доповідей науково-практичної конференції. – М., 2000.

5. Ломагін Н. А. Міжнародні організації: теорія і практика діяльності. – СПб. : Питер, 1999.

6. Лимарева М. М. Основи теорії фінансів. – Астрахань: ТЕИС, 2002.

7. Міжнародні організації: Навчальний посібник / За редакцією Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського. – Одеса: ФАИР-ПРЕСС, 2001.

8. Міляков Н. В. Фінанси. – М. : Наука, 2002.

9. Мовсесян А. Г. Міжнародні валютно-кредитні відносини. – М. : Инфра-М, 2005.

10. Моїсєєв А. А. Міжнародні фінансові організації (правові аспекти діяльності). – М. : Омега-Л, 2006.

11. Загальна теорія фінансів / Под ред. Л. А. Дробозиной. – М. : Инфра-М, 1995.

12. Пебро М. Міжнародні економічні, валютні і фінансові відносини. – М. : Прогрес, 1994.

13. Правове становище Міжнародного Валютного Фонду та Світового банку / За редакцією В. Г. Левіна. – М. : «Владос», 1996.

14. Рибалкін В. Є. Міжнародні економічні відносини: Підручник. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005.

15. Саркісянц А. Г. Система міжнародних боргів. – М. : «Дека», 1999.

16. Свиридов О. Ю. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини: Навчальний Посібник. – Ростов-на-Дону: Видавничий центр «Март», 2005. 17. Довідник-путівник по Світовому банку / Пер. з англ. – М. : «Весь Світ», 2004.

18. Фінанси, гроші, кредит / За ред. О. В. Соколовою. – М. : «МАУП», 2000. 19. Циганков П. А. Сучасні міжнародні відносини. – М. : Наука, 1996.

20. Шреплер Х. А. Міжнародні організації: Довідник. – М. : Справа, 1995.

21. Шреплер Х. А. Міжнародні економічні організації: Довідник. – М. : Міжнародні відносини, 1997.