Роль і значення Світового банку

двосторонніх партнерів, був створений Трастовий Фонд (HIPC Trust Fund). Фонд звільняє країни, що задовольняють певним вимогам, від погашення боргу за допомогою передоплати, придбання та анулювання частини їхнього боргу або оплати сум з обслуговування заборгованості у міру настання терміну. Конкретними фінансовими інструментами, використовуваними Усесвітнім банком для втілення Ініціативи в життя, є позики МБРР та гранти MAP. За роки існування Ініціативи її послугами змогли скористатися 23 країни. У результаті сумарний борг цих країн був скорочений на 75% або 34 млрд. доларів США, а щорічні виплати з його обслуговування знижені на 1, 1 млрд. доларів. Приєднання до Світового банку на початку 90-х рр.. колишніх країн соціалістичного табору дозволило надати діяльності Банку за справжньому глобальний характер і спричинило за собою подальшу трансформацію його кредитної політики і поява нових видів позик. Восени 1991 року Світовий банк відкрив своє тимчасове представництво в Москві. А 7 січня 1992 року уряд Російської Федерації подало заявку на вступ в члени МВФ та Групи Світового банку. Росія стала членом цих організацій у червні 1992 року. На початку 1993 року Банк відкриває постійне представництво в Москві, в якому в даний час працює близько 70 людей, в основному – російських громадян. У червні того ж року Банк організував багатосторонню зустріч у Парижі для обговорення найбільш пріоритетних реформ у Росії та координації пов'язаної з ними зовнішньої допомоги. C 1 січня 1995 по 1 червня 2005 року президентом Світового банку був Джеймс Д. Вулфенсон. Він вперше відвідав Російську Федерацію в жовтні 1995 року і з тих пір кожен рік відвідував країну з офіційним візитом. З 1 червня 2005 по 30 червня 2007 року президентом Світового банку був Пол Вулфовіц, який пішов зі свого поста в результаті скандалів. З 30 червня 2007 року президентом Банку є Роберт Зелік. На сьогоднішній день в Банку працює близько 10 тис. чоловік, у тому числі економісти, інженери, фахівці з питань освіти, а також у таких сферах діяльності, як екологія, фінансовий аналіз, антропологія, і багато інших. Співробітники Банку є громадянами 160 країн, і більше 3 тис. осіб працюють в постійних представництвах Банку в державах-членах. Сьогодні членами Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) є 184 держави, тобто майже всі країни світу. У Міжнародну асоціацію розвитку (МАР) входять 163 держави, в Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) – 175 держав, у Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (МАІГ) – 158 держав, а в Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) – 134 держави. Відповідно до статей угоди МБРР, для того щоб стати членом Банку країна повинна спочатку вступити до Міжнародного валютного фонду (МВФ). Для того щоб вступити в МАР, МФК та МАІГ, країна повинна бути членом МБРР. [9] Однак слід сказати про те, що до цих пір існує нечітке уявлення про Всесвітній банк, з одного боку і МВФ, з іншого. Здебільшого це стає причиною непорозумінь через ряд зовнішніх подібностей цих організацій. Світовий банк і МВФ – юридично самостійні організації з різними цілями. Головним завданням Світового банку є сприяння стійкому економічному зростанню, який веде до скорочення убогості в країнах, що розвиваються, шляхом надання допомоги по збільшенню виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку. А МВФ, головним чином, стежить за функціонуванням міжнародної валютної системи, валютною політикою і політикою валютних курсів його країн-членів. У той час як Всесвітній банк надає позики тільки бідним країнам, МВФ може робити це по відношенню до будь-якої зі своїх країн-членів, яка відчуває нестачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов'язань кредиторам в інших країнах. 1. 2. Організаційна структура Світового банку Група Світового банку складається з п'яти тісно пов'язаних між собою установ, власниками яких є країни-члени. Кожне з цих установ відіграє певну роль у вирішенні завдань боротьби з бідністю і підвищення рівня життя населення. 1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) створений в 1946 році відповідно до домовленості учасників Бреттон-Вудської конференції. 28 країн підписали «Статус угоди про Міжнародному банку реконструкції і розвитку», який був розроблений на конференції Організації Об'єднаних націй з валютно-фінансових питань. Штаб-квартира МБРР знаходиться у Вашингтоні. Його мета – надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР управляється як свого роду кооперативне товариство, акціонерами якого є країни-члени цієї організації. Кількість «акцій» у кожної з країн приблизно розраховується в залежності від масштабів економіки. Найбільшим акціонером є США (16, 41%), за ними слідує Японія (7, 78%), Німеччина (4, 49%), Великобританія (4, 31%) і Франція (4, 31%). Залишаються «акції» розподілені між іншими державами-членами. [10] Всі держави-члени представлені Радою керуючих. Як правило, керуючими є посадові особи урядів (наприклад, Міністр фінансів або Міністр розвитку). Рада керуючих є вищим органом, який визначає політику Банку. Він проводить свої наради раз на рік під час Щорічних нарад Банку. Рішення приймаються більшістю поданих голосів, якщо заздалегідь не передбачені інші правила процедури; вагу голосу кожної держави-члена перебуває у пропорційній залежності від її частки в капіталі Банку. Оскільки ці міністри проводять свої наради лише раз на рік, конкретні повноваження передаються виконавчим директорам, що працюють безпосередньо в штаб-квартирі Банку. Кожна держава-член Групи Світового банку представлено виконавчим директором. П'ять виконавчих директорів призначаються п'ятьма членами,