Роль і значення Світового банку

визначають для себе завдання розвитку, в той час як Банк відіграє роль консультанта, надаючи відповідні рекомендації. Розробляючи свою програму розвитку, кожна з країн орієнтується на комплексну стратегію розвитку, в якій враховані всі аспекти розвитку – соціальні, структурні, людські, управлінські та екологічні, а також фінансово-економічні. У розробці та реалізації програм повинні брати участь всі зацікавлені сторони – громадянське суспільство, приватний сектор, уряд і донори. Подібна стратегія дає Банку можливість проводити операції, що приносять найбільш суттєві результати, і служить основою для розробки стратегій сприяння країнам (ССС). У цих стратегіях, зазвичай розрахованих на трирічний період, викладаються програми діяльності Банку в кожній з країн, як кредитування, так і інших, не пов'язаних з кредитуванням видів діяльності. Що стосується найбідніших країн, умовою розробки для них ССС і надання їм будь-якої допомоги є підготовка урядами країн-одержувачів допомоги Документів про стратегії скорочення бідності, які повинні бути розраховані на довгострокову перспективу, спрямовані на скорочення бідності і передбачати активну участь усіх зацікавлених сторін. Керівні принципи надання допомоги діють не тільки стосовно до кожної країни, а й стосовно до конкретних секторів. Стратегії діяльності в секторах допомагають Банку сформувати підхід до прийняття мір і вирішення завдань у конкретному секторі або галузі діяльності, насамперед у тих секторах та галузях діяльності, в яких спостерігаються відносно низькі результати і на які необхідно звернути увагу в першу чергу. Ці стратегії складаються і коригуються кожні три роки в процесі консультацій з широким колом учасників. В даний час переглядається стратегія відносно міського транспорту. Нещодавно Банк опублікував нові стратегії щодо лісового господарства, водних ресурсів, розвитку сільських районів, охорони навколишнього середовища, гендерного розвитку, інформаційно-комунікативних технологій та розвитку приватного сектора. 2. 2. Основні напрями діяльності Світового банку Банк використовує свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожній з країн, що розвиваються в процесі забезпечення стабільного, сталого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. За останні кілька років Світовий банк виділив значний обсяг ресурсів на діяльність, спрямовану на поліпшення ситуації в глобальному масштабі. Світовий банк рішуче підтримує полегшення тягаря заборгованості. У 1996 році Всесвітній банк і Міжнародний валютний фонд (МВФ) виступили з Ініціативою щодо бідних країн з високим рівнем заборгованості, яка представляє собою перший комплексний підхід до полегшення боргового тягаря найбідніших країн світу, що мають найбільшу заборгованість. [22] В даний час 26 країн отримують допомогу у вигляді полегшення тягаря заборгованості, і, згідно з прогнозами, обсяг цієї допомоги повинен з часом досягти 40 млрд. доларів. У поєднанні з іншими механізмами полегшення тягаря заборгованості ця Ініціатива дозволить скоротити зовнішню заборгованість цих країн на дві третини, знизивши її до рівня, який буде набагато нижче середнього показника по всіх країнам, що розвиваються. У рамках цієї ініціативи країни намагаються переорієнтувати свої бюджетні пріоритети на найважливіші сфери соціального розвитку та розвитку людських ресурсів. Наприклад, в Руанді встановлені цільові показники збільшення числа дітей, зарахованих до початкової школи, і найму на роботу викладачів. У Гондурасі планується забезпечити охорону здоров'я матері та дитини і елементарне медичне обслуговування не менш ніж 100 тис. чоловік з бідних громад. У Камеруні ресурси використовуються для підвищення ефективності боротьби з ВІЛ / СНІДом, зокрема, шляхом роз'яснення населенню, схильній до високого ризику, важливості використання презервативів. Світовий банк чуйно реагує на потреби бідного населення. У 2000 році ним був опублікований унікальний за своїм характером доповідь про результати огляду проблеми бідності. У цьому доповіді під назвою «Голосу бідних», робиться спроба виявити причини і наслідки бідності у глобальному масштабі шляхом безпосереднього опитування бідного населення. В обстеженні взяли участь 60 тис. чоловіків і жінок з 60 країн, докладно розповіли про труднощі свого життя і про те, що необхідно бідним для підвищення рівня життя. Результати обстеження показали, наскільки тісно проблема бідності взаємопов'язана з іншими аспектами суспільного розвитку, такими як охорона здоров'я, освіта, участь у державному управлінні, і багатьма іншими аспектами. Підхід до скорочення бідності, заснований на створенні більш широких соціально-економічних можливостей, відводить бідному населенню основну роль у процесі розвитку і створює умови, що дозволяють бідним чоловікам і жінкам ставати господарями своїх доль, що надають їм доступ до інформації, що дозволяють залучити бідне населення в процес розвитку і забезпечити його активну участь у цьому процесі, що забезпечують підзвітність та розширення організаційно-технічних можливостей на місцях. В даний час Банк фінансує проекти розвитку, що реалізуються силами місцевого населення, на які виділено більше 2, 2 млрд. доларів. У Індонезії 15 тис. сіл та громад складають свої власні пропозиції з метою отримання фінансування на місцевому рівні, в той час як в Беніні жінки об'єднують свої зусилля, захищаючи лісу, з тим щоб вони використовувалися в якості джерела доходу, а не просто як паливо. Проте надзвичайно важливо усвідомлювати те, що сам по собі економічне зростання не може вирішити проблему бідності. Тому Банком було встановлено наступні основні напрямки діяльності: · Вирішити проблему крайньої бідності та голоду. · Забезпечити загальне початкову освіту. · Сприяти забезпеченню рівності між чоловіками і жінками і розширенню прав і можливостей жінок. · Скоротити дитячу смертність. · Боротися з ВІЛ / СНІДом, малярією та іншими захворюваннями. · Забезпечити екологічну стійкість. · Сформувати глобальне