Розрахунково-графічна робота з дисципліни «Статистика» №РГР000012 | Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

Предмет:

Тип роботи:

Розрахунково-графічна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

вiльних робочих мiсць (вакантних посад) та потребу в працiвниках; ‘Звiт про вивiльнення працівників. Статистичні оцінки ризику в туризмі У процесі ведення бізнесу в туристичній сфері менеджерам необхідно часто реально оцінити присутній ризик при кожнім можливому рівні віддачі і порівняти альтернативні шляхи рішення з корпоративними цілями. Оцінка проектукапіталовкладення починається з постулату, що продуктивність капіталу виміряється коефіцієнтом віддачі капіталу, що ми припускаємо одержати через якийсь час у майбутньому. Долар, отриманий у наступному році, буде мати для нас меншу цінність у порівнянні з реальним доларом «у руці» сьогодні. Витрати визначеної величини, вироблені з даного моменту за три місяці, менш капіталомісткі, чим такі ж витрати, зроблені за два місяці. Таким чином, ми не зможемо реально підрахувати віддачу капіталу, поки не врахуємо: а) коли буде витрачена вкладена сума і б) коли буде отримана віддача на капітал. Порівняння альтернативних проектів капіталовкладень, таким чином, ускладнюється тим, що вони звичайно відрізняються не тільки розмірами, але і періодом часу, протягом якого виробляються витрати і повертається доход. Ці факти з «життя» капіталовкладень оголили недоліки методологічних підходів, що просто усереднювали витрати і доходи або складали їх разом, як у випадку методу «кількість років виплати», вони ж підказали необхідність розробити більш точні методи визначення варіанта капіталовкладення, найбільш вигідного для компанії. Широко розглядався спосіб оцінки і розрахунку показника капіталовкладень. З’явився дисконтний метод «припливу наявних» як розумний засіб виміру коефіцієнта віддачі, очікуваної в майбутньому від вкладень, зроблених у сьогоденні. Оскільки цей метод на сьогоднішній день є одним з найбільше широко використовуваних у визначенні коефіцієнта віддачі капіталу, має сенс коротенько загострити на ньому увагу. Основна ідея полягає в тім, що гроші мають різну цінність у різні періоди часу. Дисконтний метод дозволяє враховувати часовий фактор і тим самим – визначати дійсну (на сьогоднішній день) вартість майбутньої суми віддачі капіталу, одержувану через визначений термін, на який вкладаються гроші. Припустимо, планується вкласти 100 фунтів під 10% на термін 2 роки. Після закінчення 2 років:

Майбутня вартість = наявна вартість * (1+r) n =100 * (1 + 0. 10) 2 = 100 * 1. 21 = 121.

Якби в навколишнім середовищі не було ризику й інфляції, таке припущення було б привабливим. Однак, трохи перетворивши формулу, ми одержуємо щиру цінність цієї суми з розрахунком на сьогоднішній день: Наявна вартість = Майбутня вартість / (1 + r) n = = 100 / (1 + 0. 10) 2 = 100 / 1. 21 = 82. 6 Поточна вартість 1 фунту на 1 рік вкладення Ї 1 / (1, 10) 1 = 0, 909; на 2 роки Ї 1 / (1, 10) 2 = 0, 826; на 5 років Ї 1 / (1, 10) 5 = 0, 621.

Ми маємо методи, що загалом являють собою математичні формули (для порівняння результатів різних капіталовкладень) і комбінації перемінних, що впливають на вкладення. В міру еволюції математичний метод ставав усе точніше, так що тепер ми маємо можливість підрахувати віддачу навіть від частини відсотка. Але досвідчений бізнесмен знає, що за цими точними розрахунками лежать менш точні дані. У кращому випадку, інформація з коефіцієнта віддачі буде заснована на усередненій думці, тому що одні з них достовірні, інші – далекі від істини. Коли показники очікуваної віддачі по двох проектах вкладення близькі, на ухвалення рішення можуть впливати так називані «нематеріальні фактори». Навіть коли результати двох вкладень сильно відрізняються і, здавалося б, вибір ясний, часто наявні від усіх сховані, що зберігаються в глибині свідомості бізнесмена, спогади про провалені починання. Незабаром відповідальна за ухвалення рішення людина усвідомлює, що вона повинна знати щось більше, ніж очікуваний коефіцієнт віддачі. Вона підозрює, що відсутнє саме те, що має відношення до природи даних, задіяних у підрахунку коефіцієнта віддачі, а також до того, як обробляються ці дані. Іноді це зв’язано з невизначеністю, імовірністю і можливістю, що є присутною у цілому ряді ризиків. Слабка сторона попередніх підходів не має нічого загального з математикою підрахунку коефіцієнта віддачі. Фактично не важливо, яка математична формула використовується для кожної з перемінних, присутніх у підрахунку коефіцієнта віддачі. Завжди мається високий ступіньневизначеності, імовірності. Наприклад, термін життя (експлуатації) нового капітального обладнання рідко можна знати заздалегідь, з визначеним відсотком точності. На нього можуть уплинути старіння цього устаткування, знос. Відносно невеликі зміни в терміну експлуатації можуть привести до великих змін у цифрах коефіцієнта віддачі. Тим часом, передбачуваний показник терміну експлуатації устаткування, заснований на великій інформації, з якої береться найкращий прогноз, вводиться в калькуляцію віддачі на вкладення. Те ж саме, як правило, робиться і з іншими факторами, що мають важливе значення при ухваленні рішення. Давайте подивимося, як часто спрацьовує цей механізм, а для приклада виберемо конкретну ситуацію, коли випадковий сторонній фактор впливає на ухвалення рішення. Керуючому компанією треба прийняти рішення, чи варто пускати гроші на відкриття нового бара-караоке. П’ять перемінних були названі вирішальними: весь ринок барів (пабів) і кафе; частка ринку даного продукту – бара-караоке; стартовий капітал для початку будівництва; розташування; витрати на рекламу і просування. Грунтуючись на «найбільш ймовірній» приблизній оцінці кожної з перемінних, ситуація виглядає дуже обіцяючою – цілих 30% віддачі. Але ця